Числа 35

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Міста левитів

35 І сказав Господь Мойсею на рівнинах Моаву біля Йордану навпроти Єрихона: ² «Накажи народу Ізраїлю, щоб надали левитам міста, де жити, як частку їхньої спадщини, аби вони її успадкували, і щоб дали левитам пасовиська довкола їхніх міст. ³ Міста будуть їм для проживання, а пасовиська—для їхніх отар і худоби. ⁴ Пасовиська при містах, які ви дасте левитам, простягатимуться від міських мурів у всі боки на тисячу ліктів^[a]. ⁵ Відміряйте за межами міста дві тисячі ліктів^[b] на схід, дві тисячі ліктів на південь, дві тисячі ліктів на захід, дві тисячі ліктів на північ. Місто буде посередині. Це будуть пасовиська при їхніх містах. ⁶ Поміж міст, виділених левитам, буде шість міст-схованок, де надаватиметься притулок тим, хто вбив ненавмисне, щоб він сховався там. Крім них, дасте левитам іще сорок два міста. ⁷ Тож усього ви віддасте левитам сорок вісім міст разом з пасовиськами. ⁸ Ті міста, які ви дасте із спадщини народу Ізраїлю, візьміть більше від більших колін, і менше—від менших. Кожне коліно дасть левитам із своїх міст відповідно до того, що успадкує».

Міста-схованки

⁹ І сказав Господь Мойсею: ¹⁰ «Скажи народу Ізраїлю: „Коли перейдете Йордан у землю Ханаанську, ¹¹ виберіть собі міста, що будуть вам містами-схованками. Той, хто ненавмисне вб’є когось, може туди втекти. ¹² В тих містах ви зможете знайти порятунок від родича вбитого, який прагне покарати вбивцю. Але вбивцю не стратять, доки він не стане перед громадою на суд. ¹³ Шість міст, які ви віддасте, будуть містами притулку для вас. ¹⁴ Віддасте три міста на східному боці Йордану і три міста в землі Ханаанській, на захід від Йордану. Це будуть міста-схованки. ¹⁵ Ці шість міст будуть містами притулку і для народу Ізраїлю, і для чужинців, що живуть серед вас. Кожен, хто ненавмисне вб’є людину, може туди втекти.

Настанови щодо вбивць

¹⁶ Якщо чоловік вдарив іншого залізним знаряддям так, що той помер, то він убивця. Вбивця мусить бути покараний на смерть. ¹⁷ Якщо він забив іншого каменем на смерть, і той помер, тоді він убивця. Вбивця мусить бути покараний. ¹⁸ Якщо він ударив іншого дерев’яним знаряддям, що спричинило смерть, то він убивця. Вбивця мусить бути покараний на смерть. ¹⁹ Близький родич померлого^[c] повинен убити вбивцю. Коли він зустріне вбивцю, повинен убити його.

²⁰ Якщо він із ненавистю його штовхне або навмисне кине в нього щось, так що той помре, ²¹ або якщо він у люті вдарить його рукою так, що той помре, тоді той чоловік убивця. Убивцю треба покарати на смерть. Той чоловік—убивець. Близький родич мусить убити вбивцю, коли зустріне його.

²² Але якщо випадково, без ненависті, він штовхне його або ж кине чимось у нього ненавмисне, ²³ або впустить камінь, не помітивши, а камінь упаде на нього так, що той помер, а він не був ворогом йому і не мав наміру завдати йому шкоди, ²⁴ тоді громада розсудить убивцю і родича вбитого згідно з цими настановами. ²⁵ Громада врятує вбивцю від руки кровомесника і відішле його до міста-схованки, куди він утече. Він мусить лишатися там до смерті первосвященика, помазаного святою оливою.

²⁶ Та якщо вбивця вийде за межі міста-схованки, до якого втік, ²⁷ і кровомесник знайде його за межами міста-схованки, тоді кровомесник може вбити вбивцю. І він не буде винний у вбивстві. ²⁸ Бо він мусить жити у своєму місті-схованці до смерті первосвященика. Після смерті первосвященика убивця може повернутися на свою власну землю. ²⁹ Відтепер це буде вам законом правосуддя, хоч де б ви жили.

³⁰ Кожного, хто вб’є людину, можна покарати тільки за показаннями свідків. Але нікого не можна засудити на смерть за показаннями одного свідка.

³¹ Не беріть викупу за життя вбивці, якого засудили на смерть, бо його слід покарати на смерть.

³² Не беріть викупу за того, хто втік до міста-схованки, щоб він міг повернутися жити в своїй землі до смерті первосвященика. ³³ Не ганьбіть землю, де живете, бо кров оскверняє землю, і ніщо не очистить її від пролитої на неї крові, крім крові того, хто пролив кров. ³⁴ Не робіть нечистою землю, де живете, де Я Сам живу серед вас. Бо Я, Господь, живу серед народу Ізраїлю”».