Числа 15-16
Ukrainian Bible
15 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви ввійдете до Краю ваших осель, що Я даю вам,
3 і принесете огняну жертву для Господа, цілопалення, або криваву жертву на сповнення обітниці, або в дарі, або в означених часах при спорядженні любих пахощів для Господа з худоби великої або з худоби дрібної,
4 то той, хто приносить, принесе свою жертву для Господа, хлібну жертву, десяту частину ефи пшеничної муки, мішаної в чверті гіна оливи,
5 і вина для литої жертви принесеш чверть гіна на цілопалення або для жертви для кожного ягняти.
6 Або для барана принесеш хлібну жертву, дві десятих частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі третьої частини гіна.
7 І вина для литої жертви третю частину гіна, принесеш пахощі любі для Господа.
8 А коли принесеш молодого бичка як цілопалення, або як жертву на сповнення обітниці, або як мирну жертву для Господа,
9 то принесеш молодого бичка і хлібну жертву, три десяті частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі половини гіна.
10 І принесеш на литу жертву пів гіна вина, жертва огняна, пахощі любі для Господа.
11 Так буде робитися для одного вола, або для одного барана, або для ягняти з-поміж овець, або з-поміж кіз.
12 За числом жертов, що принесете, так зробите для кожної, за числом їх.
13 Кожен тубілець так принесе це, щоб принести огняну жертву, пахощі любі для Господа.
14 А коли з вами буде тимчасово мешкати приходько, або той, що серед вас, постанова для ваших поколінь, то він принесе огняну жертву, пахощі любі для Господа, як принесете ви, так принесе й він.
15 Збори, постанова одна для вас та для приходька, що мешкає тимчасово, постанова вічна для ваших поколінь: як ви, так і приходько буде перед Господнім лицем!
16 Один закон і одна постанова буде вам і приходькові, що мешкає тимчасово з вами.
17 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
18 Промовляй до синів Ізраїлевих, та й скажи їм: Як ви ввійдете до Краю, що Я впроваджую вас туди,
19 то станеться, коли ви їстимете хліб того Краю, ви принесете приношення для Господа.
20 Як початок діж ваших, калача принесете на приношення, як приношення току, принесете його.
21 Від початку діж ваших дасте Господеві приношення, постанова для ваших поколінь!
22 А коли ви помилитеся, і не виконаєте всіх тих заповідей, що Господь говорив до Мойсея,
23 усього, що наказав вам Господь через Мойсея, від дня, коли Господь наказав був і далі для ваших поколінь,
24 то станеться, коли зроблено помилку через недогляд громади, нехай вся громада принесе одного бичка, молоде з великої худоби, на цілопалення, на пахощі любі для Господа, а хлібна його жертва та лита жертва його за постановою, і козла на жертву за гріх.
25 І очистить священик всю громаду синів Ізраїлевих, і буде прощено їм, бо то помилка, а вони принесли жертву свою, жертву огняну для Господа та жертву свою за гріх перед лице Господнє за свою помилку.
26 І буде прощено всій громаді Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, бо то помилковий гріх усього народу.
27 А якщо згрішить помилково одна душа, то вона принесе однорічну козу на жертву за гріх.
28 І очистить священик ту душу, що помилилась, що згрішила помилково перед Господнім лицем, на очищення її, і буде прощено їй.
29 Тубільцеві серед Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, закон один буде вам для того, хто зробить гріх помилково.
30 А та душа, що зробить зухвалою рукою, чи з тубільця, чи з приходька, він Господа зневажає, і буде винищена душа та з-посеред народу її.
31 Бо він знехтував слово Господа, і зламав Його заповідь, конче буде винищена душа та, гріх її на ній.
32 І були Ізраїлеві сини в пустині, та й знайшли чоловіка, що збирає дрова суботнього дня.
33 І привели його ті, хто знайшов його, як збирав дрова, до Мойсея й до Аарона та до всієї громади.
34 І взяли його під сторожу, бо не було вирішене, що зробити йому.
35 І сказав Господь до Мойсея: Конче буде забитий цей чоловік, закидати його камінням усій громаді поза табором!
36 І випровадила його вся громада поза табір, та й закидала його камінням, і він помер, як Господь наказав був Мойсеєві.
37 І сказав Господь до Мойсея, говорячи:
38 Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажи їм: Нехай вони зроблять собі кутаси на краях своїх одеж, вони й їхні покоління, і дадуть на кутаса поли блакитну нитку.
39 І буде вона вам за кутаса, і будете бачити його, і пам'ятатимете всі Господні заповіді, і виконаєте їх, і не будете оглядатися за серцем своїм та за очима своїми, за якими йдучи, ви зраджуєте,
40 щоб згадували ви та виконували всі Мої заповіді, і будьте святі для вашого Бога!
41 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я Господь, Бог ваш!
16 І взяли Корей, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, і Датан, і Авірон, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Рувимові,
2 та й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдесят мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закликувані на збори, люди вельможні.
3 І зібралися вони на Мойсея та на Аарона, та й сказали до них: Досить вам, бо вся громада усі вони святі, а серед них Господь! І чому ви несетеся понад зборами Господніми?
4 І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.
5 І промовив він до Корея та до всієї громади його, говорячи: Уранці Господь дасть знати, хто Його та хто святий, щоб наблизити його до Себе; а кого вибере, того Він і наблизить до Себе.
6 Зробіть ви оце: візьміть собі кадильниці, Корею та вся громадо твоя,
7 і дайте в них огню та покладіть на них кадила перед Господнє лице взавтра. І станеться, той чоловік, що Господь його вибере, він святий. Досить вам, Левієві сини!
8 І сказав Мойсей до Корея: Слухайте ж, Левієві сини,
9 чи вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб наблизити вас до Себе, і щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, щоб служити їй?
10 І Він наблизив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, із тобою; а ти будеш домагатися ще й священства?.
11 Тому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Аарон, що він, що ви ремствуєте проти нього?
12 І послав Мойсей та Аарон закликати Датана й Авірона, синів Еліявових, та сказали вони: Не вийдемо!
13 Чи мало того, що ти вивів нас із краю, який тече молоком та медом, щоб повбивати нас у пустині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельможею?
14 Ти не впровадив нас ані до Краю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля та виноградники. Чи ти вибереш очі цим людям? Не вийдемо!
15 А Мойсей сильно запалився, та й сказав до Господа: Не обернися до їхнього приношення! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!
16 І сказав Мойсей до Корея: Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Аарон узавтра.
17 І візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть на неї кадила та й принесете перед Господнє лице кожен кадильницю свою, двісті й п'ятдесят кадильниць, і ти та Аарон, кожен кадильницю свою.
18 І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон.
19 І Корей зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді!
20 І промовив Господь до Мойсея та до Аарона, говорячи:
21 Відділіться від цієї громади, Я винищу їх умить!
22 А вони попадали на обличчя свої та й сказали: Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватися на всю громаду?
23 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
24 Скажи до громади, говорячи: Відступіться зо всіх боків від місця мешкання Корея, Датана й Авірона!
25 І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним старші Ізраїлеві.
26 І він промовляв до громади, говорячи: Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всього, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!
27 І вони відступилися від місця мешкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Датан та Авірон вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки їх, і сини їх, та діти їхні.
28 І сказав Мойсей: Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла ці, що вони не з моєї вигадки.
29 Якщо вони повмирають, як умирає кожна людина, і їх спіткає доля кожної людини, то не Господь послав мене!
30 А коли Господь створить щось нове, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зійдуть живі до шеолу, то пізнаєте, що люди образили Господа.
31 І сталося, як скінчив він говорити всі ці слова, то розступилася та земля, що під ними!
32 А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми їхні, і кожну людину, що Кореєва, та ввесь їх маєток.
33 І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шеолу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору!
34 А ввесь Ізраїль, що був навколо них, повтікав на їхній крик, бо казали: Щоб земля не поглинула й нас!
35 І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдесят чоловіка, що приносили кадило!
36 (17-1) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
37 (17-2) Скажи до Елеазара, сина священика Аарона, і нехай він позбирає ті кадильниці з-посеред погорілища, а огонь повикидає геть, бо вони освятилися,
38 (17-3) кадильниці тих грішників, їхньою смертю. І нехай і вони зроблять із них биті бляхи на покриття для жертівника, бо приносили їх перед Господнє лице, і вони освятилися. І будуть вони знаком для Ізраїлевих синів.
39 (17-4) І взяв священик Елеазар мідяні кадильниці, що приносили їх ті, що спалені, і перекували їх на покриття для жертівника,
40 (17-5) пам'ятка для Ізраїлевих синів, щоб чужий чоловік, хто не з Ааронового насіння, не наближався кадити кадило перед Господнім лицем, щоб не сталося з ними, як із Кореєм та з громадою його, як Господь говорив йому через Мойсея.
41 (17-6) А назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: Ви повбивали Господній народ!
42 (17-7) І сталося, коли громада збиралася на Мойсея та на Аарона, то обернулися вони до скинії заповіту, аж ось покрила її хмара, і показалася слава Господня!
43 (17-8) І ввійшли Мойсей та Аарон до переду скинії заповіту.
44 (17-9) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
45 (17-10) Вийдіть з-посеред цієї громади, а Я винищу їх умить! І вони попадали на обличчя свої.
46 (17-11) І сказав Мойсей до Аарона: Візьми кадильницю, і поклади на неї огню від жертівника, і поклади кадила, та й понеси швидко до громади, та й очисть її, бо вийшов гнів від Господнього лиця, і розпочалася поразка.
47 (17-12) І взяв Аарон, як говорив Мойсей, і побіг до середини зборів, аж ось розпочалася поразка народу! І він поклав кадила, і очистив народ.
48 (17-13) І став він поміж умерлими та поміж живими, і затрималась та поразка.
49 (17-14) І було померлих поразкою чотирнадцять тисяч і сімсот, окрім померлих у справі Корея.
50 (17-15) І вернувся Аарон до Мойсея до входу скинії заповіту, а поразка припинилася.
Числа 15-16
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Закон про пожертви
15 І сказав Господь Мойсею: 2 «Скажи народу Ізраїлю: „Коли ввійдете ви у землю, де житимете, яку Я вам даю, 3 і будете приносити жертви Господу від череди чи отари: жертву всеспалення чи будь-яку іншу жертву, щоб виконати обітницю або добровільну жертву, або на свята, щоб воскурити приємні пахощі для Господа, 4 тоді той, хто приноситиме дари Господу, мусить також принести й офіру в одну десяту ефи[a] добірного борошна, замішаного на одній чверті гіна[b] оливи. 5 І даси одну чверть гіна вина як ливну жертву разом із жертвою всеспалення або пожертвою, одна чверть на кожне ягня.
6 Якщо це баран, то мусиш принести офіру в дві десятини[c] добірного борошна, замішаного на третині гіна[d] оливи. 7 Принесеш третину гіна вина як ливну жертву, приємні пахощі для Господа.
8 Коли приносиш бичка як жертву всеспалення чи як жертву на виконання обітниці, чи як мирну жертву Господу, 9 то мусиш принести разом із бичком офіру в три десятини ефи[e] добірного борошна, замішаного на половині гіна[f] оливи. 10 Принесеш півгіна вина як ливну жертву, вогняну офіру, приємні пахощі для Господа. 11 Так робитимеш при кожному волі, кожному барані, кожній вівці чи кожному козлі. 12 Хоч скільки б ви приносили, робіть так щоразу, хоч скільки б їх було.
13 Кожен мусить робити це в такий спосіб, приносячи вогняну жертву, приємні пахощі для Господа. 14 І коли відтепер чужинець житиме з тобою або серед тебе і принесе вогняну жертву, приємні пахощі для Господа, мусить він робити це так, як робите ви. 15 Щодо громади, закон буде один і для вас, і для чужинця, який живе серед вас. Цей закон буде на всі часи, для всіх поколінь. І ви, й чужинці однакові перед Господом. 16 Ви і чужинець, що живе серед вас, матимете один закон і одне правило”».
17 І сказав Господь Мойсею: 18 «Скажи народу Ізраїлю: „Як прийдете до землі, куди Я вас веду, 19 і коли їстимете хліб із тієї землі, то мусите принести дар Господу. 20 З першого тіста мусите принести хлібину в жертву. Приносьте його як дар з току. 21 З першого вашого тіста ви мусите принести дар Господу, відтепер і в усіх прийдешніх поколіннях.
22 Коли ж ненавмисне помилитеся й не виконаєте всі ці настанови, що їх дав Господь Мойсею, 23 все те, що Господь наказав вам, з того дня, як Господь заповідав вам, і надалі, відтепер і для всіх поколінь ваших, 24 та коли це зроблено буде ненавмисне, і громада не усвідомлювала цього, тоді вся громада мусить принести бичка як жертву всеспалення, приємні пахощі Господу, разом з хлібною жертвою та ливною жертвою, згідно з настановами, і одного козла як жертву очищення.
25 Так священик очистить усю громаду народу Ізраїлю, щоб їх було прощено. Бо то була помилка й вони принесли пожертву свою, вогняну жертву Господу й жертву очищення за свою помилку перед Господом. 26 Усій громаді народу Ізраїлю й чужинцю посеред вас проститься, бо ви всі помилилися.
27 Та якщо одна людина згрішить ненавмисне, вона мусить принести козу-однолітку як жертву очищення. 28 Тоді священик зробити усе необхідне, щоб очистить перед Господом ту людину, що ненавмисне помилилася, та щоб простилося їй. 29 І для будь-кого з синів Ізраїлю і для чужинця, що живе поміж вас, матимете один закон для ближнього, що помиляється.
30 Але людина, яка грішить навмисне, ображає Господа і її слід викорінити з-поміж народу її. 31 Бо та людина зневажає слово Господа, порушила Його заповіді. Та людина мусить бути викорінена. Її провина буде на ній”».
Людина, що працює в день відпочинку
32 Перебуваючи в пустелі, люди Ізраїлю знайшли чоловіка, який збирав хмиз суботнього дня. 33 Побачивши, що він збирає хмиз, люди привели його до Мойсея та Аарона і до всієї громади. 34 Вони взяли його під варту, бо ще не було ясно, що з ним робити.
35 Тож Господь сказав Мойсею: «Цього чоловіка треба вбити. Всі люди мусять побити його камінням за табором». 36 Тож уся громада вивела його за табір і забила його до смерті камінням, так, як Господь наказав Мойсею.
Бог допомагає Своєму народу згадати настанови
37 Тоді Господь промовив до Мойсея: 38 «Скажи народу Ізраїлю, що вони мусять зробити собі китиці по кінцях одягу, відтепер і в усіх прийдешніх поколіннях. І мусять вони додати блакитну нитку в китиці по всіх кутах. 39 Тоді матимете ви китиці, щоб дивитися на них і згадувати всі заповіді Господа, і виконувати їх, а не слідувати своєму серцю й очам, щоб не бути невірними. 40 Тож пам’ятайте й виконуйте всі заповіді Мої і будете святими для Господа вашого. 41 Я—Господь, Бог ваш, який вивів вас із землі Єгипетської, що бути Богом вашим. Я—Господь, Бог ваш».
Вожді, які пішли проти Мойсея
16 Кора, син Іцгара, сина Когата, сина Левія, а також Датан і Авірам, сини Еліава, (і Он, син Пелета) з синів Рувима, 2 повстали проти Мойсея разом з двомастами п’ятдесятьма ізраїльтянами, вождями громади, радниками на зборах, визначними людьми. 3 Вони зібралися разом проти Мойсея та Аарона і сказали їм: «Годі вже вам! Бо вся громада, всі вони святі, і Господь із ними. Чому ви ставите себе над усім народом Господнім?»
4 Почувши це, Мойсей упав долілиць (показуючи, що він в ньому немає пихи). 5 Тоді сказав він Корі і всім його прибічникам: «Вранці Господь сповістить, хто належить Йому і хто святий, і Він приведе того до Себе, і кого Він обере, наблизить до Себе. 6 Зробіть так: ти, Коро, з усіма своїми прибічниками візьми кадильниці 7 й покладіть в них жар, і поклади завтра на них запашне куріння перед Господом. Тоді чоловік, якого Господь обере, буде святим. Годі вже вам, сини Левія!»
8 Тоді Мойсей сказав Корі: «Послухайте, сини Левія! 9 Чи вам не достатньо того, що Бог Ізраїлю вилучив вас із громади Ізраїлю, щоб наблизити вас до Себе, щоб ви виконували службу в святому наметі Господа, стояли перед громадою і служили їй? 10 Він наблизив тебе і твоїх братів, синів Левія, до Себе, але ви також хочете бути ще й священиками. 11 Тож ти й прибічники твої зібралися разом проти Господа. Кому ви нарікаєте на Аарона?»
12 Тоді Мойсей послав по Датана та Авірама, синів Еліава. Та вони відказали: «Ми не прийдемо! 13 Хіба не досить того, що ти вивів нас із землі, що текла молоком і медом, щоб убити в пустелі? А зараз ти хочеш ще й правити нами! 14 Не привів ти нас ні в землю, що тече молоком і медом, ані дав нам землі з полями й виноградниками. Чи й далі засліплюватимеш і дуритимеш цих людей? Ні, не підемо ми».
15 Тож Мойсей дуже розгнівався. І промовив він до Господа: «Не приймай приношення їхнє! Жодного віслюка не взяв я від них і жодному з них не заподіяв зла».
16 Тоді Мойсей сказав Корі: «Ти і всі прибічники твої мусять завтра стати перед Господом: ти і вони, і Аарон. 17 Кожен із вас мусить узяти свою кадильницю й спалити запашне куріння. Потому кожен із вас мусить принести свою кадильницю перед Господом, двісті п’ятдесят кадильниць, і ти й Аарон—кожен свою кадильницю».
18 Тож кожен із них узяв свою кадильницю. Вони поклали туди жар і зверху—запашне куріння і стали при вході до намету зібрання разом з Мойсеєм та Аароном. 19 Кора зібрав усю громаду проти них при вході до намету зібрання. Тоді слава Господа з’явилася всій громаді.
20 І Господь сказав Мойсею та Аарону: 21 «Відійдіть від цього гурту, і Я знищу їх умить».
22 Вони припали обличчям до землі і сказали: «О Боже, Боже над душами всіх людей![g] Не гнівайся Ти на всю громаду, коли один чоловік згрішив!»
23 І Господь відповів Мойсею: 24 «Скажи громаді: „Відійдіть від наметів Кори, Датана й Авірама”».
25 Мойсей підвівся і пішов до Датана й Авірама, а старійшини Ізраїлю пішли за ним. 26 Він промовив до громади: «Відійдіть від наметів цих нечестивців і не торкайтеся нічого, що їм належить, щоб не загинути через їхній гріх».
27 Тож люди відступили від наметів Кори, Датана й Авірама. А Датан і Авірам вийшли разом зі своїми жінками, дітьми та немовлятами й стояли при вході до своїх наметів.
28 Мойсей промовив: «З цього ви зрозумієте, що Господь послав мене здійснити все це, і що не під силу мені самому це зробити. 29 Якщо ці люди помруть, як усі люди вмирають, і станеться з ними те, що буває з усіма людьми, то Господь не посилав мене. 30 Коли ж Господь створить щось інше, і земля роззявить рота й проковтне їх і все, що їм належить, і їх буде поховано заживо, тоді ви дізнаєтеся, що ці люди зневажали Господа».
31 Коли він закінчив промовляти ці слова, земля під ними розійшлася, 32 і роззявила земля рота, і проковтнула їх і їхні родини, і всіх людей Кори, і все майно їхнє. 33 Тож було їх поховано живцем з усім майном їхнім, і земля зімкнулася над ними. 34 І увесь Ізраїль розбігся з-довкола них, як почув зойк їхній, бо казали вони: «Земля поглине і нас!»
35 Тоді послав Господь вогонь і той пожер двісті п’ятдесят чоловік, що спалювали запашне куріння.
Мідні кадильниці
36 І сказав Господь Мойсею: 37 «Скажи Елеазару, сину священика Аарона, щоб він узяв кадильниці з пожарища й розкидав жар з них навколо, бо вони святі. 38 Хай забере кадильниці тих, хто згрішив і поплатився життям, і зробить із них ковані бляхи на покриття жертовника, бо вони принесли їх до Господа і зробили їх святими. Тож будуть вони знаком для людей Ізраїлю».
39 Узяв священик Елеазар мідні кадильниці, які принесли ті, що згоріли, і з них викував покриття для жертовника, 40 як Господь наказав йому через Мойсея. Це покриття мало правити за нагадування народу Ізраїлю, щоб жоден непризначений, хто не з потомства Аарона, не наближався до жертовника спалювати запашне куріння перед Господом і щоб не уподібнився Корі та його прибічникам.
Аарон рятує народ
41 Наступного дня вся громада народу ізраїльського стала нарікати на Мойсея та Аарона, кажучи: «Ви вбили людей Господніх».
42 І коли громада зібралася проти Мойсея та Аарона, вони обернулися до намету зібрання і побачили, що хмара вкрила його і з’явилася слава Господа. 43 Тоді Мойсей та Аарон підійшли до входу в намет зібрання. 44 Господь промовив до Мойсея: 45 «Відійди від гурту цього. Я в одну мить вигублю їх». Тож Мойсей та Аарон припали обличчям до землі.
46 Тоді Мойсей сказав Аарону: «Візьми кадильницю, поклади туди жару з жертовника, додай запашне куріння, піди мерщій до громади й очисти їх. Бо Господь розлютився на них, і спалахнула чума».
47 Тож узяв Аарон кадильницю, як сказав Мойсей, побіг до громади й побачив, що серед народу спалахнула чума. Він поклав запашне куріння і заходився справляти спокуту за людей. 48 Він стояв між мертвими й живими, і чума пропала. 49 Число тих, хто помер від чуми, було чотирнадцять тисяч сімсот чоловік, крім тих, хто помер через непослух Кори. 50 Тоді Аарон повернувся до Мойсея до входу в намет зібрання. Чума припинилася.
Copyright © 2007 by Bible League International