Люди знову нарікають

11 Коли люди почали гірко нарікати перед Господом, Всевишній почув це і запалився гнівом. Тож вогонь від Бога загорівся між ними й пожер деякі околиці табору. ² Тоді люди заволали до Мойсея. Мойсей помолився Господу, і полум’я вщухло. ³ Тож назвали вони це місце Тавера^[a], бо вогонь від Господа палав між ними.

Сімдесят старійшин

⁴ Та чужинцям серед них забажалося смачнішої їжі, і народ Ізраїлю знову почав репетувати. Вони гукали: «Хто дасть нам м’яса поїсти? ⁵ Ми пам’ятаємо рибу, що ми їли в Єгипті задарма, огірки, дині, пір, цибулю й часник. ⁶ Та зараз ми втратили бажання їсти. Немає нічогісінько перед очима, крім манни».

⁷ Та манна була, мов маленьке коріандрове насіння, а кольором—жовтувате, немов живиця. ⁸ Люди ходили й збирали її. Потім мололи в жорнах або товкли в ступі. Тоді її варили у горнятку й виробляли з неї пиріжки. На смак вона була, мов коржі на оливі. ⁹ Коли вночі на табір падала роса, з нею падала і манна.

¹⁰ Мойсей почув, що народ тужить по родах своїх, кожен при вході до намету свого. Господь тяжко розгнівався, і стало Мойсею дуже прикро. ¹¹ І сказав Мойсей Господу: «Навіщо навів Ти таку біду на слугу Свого? Чому не знайшов я ласку в Тебе? Ти ж бо звалив увесь тягар відповідальності за цей народ на мене.