Add parallel Print Page Options

Михей та бовван

17 У горах Ефраїмових жив чоловік на ім’я Михей. Він сказав своїй матері: «Ось тисяча сто шекелів срібла[a], украдені в тебе, за які ти прокльони промовляла, навіть у моїй присутності. Дивись, ось це срібло, я взяв його». Мати сказала: «Сину мій, Господом благословенний!»

Тоді повернув він матері своїй тисячу сто шекелів срібла. Мати сказала: «Все це срібло я присвятила Господу з рук моїх для сина мого, щоб зробити литого металевого боввана. А зараз я повертаю срібло тобі[b]». Однак, він повернув срібло матері, й вона взяла двісті шекелів срібла[c] й віддала майстрові. А той зробив срібного литого боввана й поставив його в Михиній оселі. Тож оселя Михея була зовсім не тим місцем, де міг стояти той бовван. Михей мав у себе божницю. Зробив він ефод, і призначив одного зі своїх синів стати священиком.

Царя тоді в Ізраїлі не було. Кожен робив, що заманеться. Жив там собі молодик-левит із Віфлеєма юдейського, з коліна Юдиного. Він залишив Віфлеєм юдейський, щоб поселитися деінде. Він прийшов у гори Ефраїмові й по дорозі натрапив на оселю Михея.

Михей спитав його: «Звідки ти йдеш?» Той відповів: «Я левит із Віфлеєма, подорожую, щоб знайти місце, де я зможу жити». 10 Михей запропонував йому: «Лишайся в мене. Будь мені за батька й священика. Я даватиму тобі десять шекелів срібла[d] щорічно, необхідне вбрання та харчі».

Левит погодився жити в Михея. 11 І став молодий чоловік мов син для Михей. 12 Михей посвятив левита, і той став його священиком. І залишився він у домі Михея. 13 Тоді Михей сказав: «Тепер я знаю, що Бог дбає про мене, бо я маю левита за священика».

Footnotes

  1. 17:2 тисяча сто шекелів срібла Приблизно 12,6 кг.
  2. 17:3 повертаю срібло тобі Слід гадати, остання фраза належить до вірша 2. Очевидно, це слова Михей.
  3. 17:4 двісті шекелів срібла Приблизно 2,3 кг.
  4. 17:10 десять шекелів срібла Приблизно 115 гр.