Add parallel Print Page Options

Ґідеон збирає військо

Єруваал (тобто Ґідеон) і всі його люди виступили рано й розбили табір біля потоку Харод. Табір мидіанців був на північ від них у долині під горою Море.

Господь сказав Ґідеону: «Дуже вже багато у тебе людей, щоб Я допомагав їм перемагати мидіанців. Тоді люди Ізраїлю прославлятимуть себе, а не Мене й казатимуть: „Ми самі врятували себе”. То зараз оголоси своїм людям таке: „Хто боїться і тремтить, той має на світанку залишити гору Ґілеад і повернутися додому”». Двадцять дві тисячі чоловік повернулося додому, а десять тисяч лишилося.

Тоді Господь сказав Ґідеону: «У тебе все ще забагато людей. Веди їх униз до води, а Я відберу їх тобі там. Коли Я казатиму: „Цей піде з тобою”,—він піде з тобою. Але хоч би про кого Я сказав: „Цей не піде з тобою”,—той не піде».

Отож Ґідеон повів їх униз до води. Господь сказав Ґідеону: «Тих, хто хлепче воду язиком, як собака, постав окремо від тих, хто стає на коліна, щоб напитися».

Тих, хто хлептав воду з долоні, підносячи до рота, було триста чоловік. Усі інші ставали на коліна, щоб води напитися. Тоді Господь сказав Ґідеону: «З допомогою тих трьохсот, що воду хлебчуть, Я спасу вас і віддам мидіанців у ваші руки. Усі ж інші мають повернутися додому».

І залишив Ґідеон ті три сотні, і взяли вони всю провізію і сурми з собою, а решту ізраїльтян він відіслав додому. Табір мидіанців був розташований у долині, що лежала під ними. Вночі Господь сказав йому: «Вставай! Іди негайно й напади на табір, бо призначив Я віддати їх у твої руки. 10 Але якщо ти боїшся нападати, то піди вниз зі слугою своїм Пурою. 11 Ти почуєш, про що вони говорять, і після того станеш значно сміливіший, підеш і нападеш на табір». Тож Гідеон та Пура вирушили до мидіанського табору.

Сон вартового

12 Мидіанці, амаликійці та народи Сходу зі своїми незчисленними верблюдами займали всю долину, мов сарана. І було їх, як піску на березі моря. 13 Коли Ґідеон наблизився, то почув, як один чоловік розповідав свій сон товаришеві. Він казав: «Я бачив сон, як круглий буханець хліба котився по табору мидіанців, докотився до намету і вдарив його. І намет завалився. Той буханець перевернув його й розвалив».

14 Товариш його відповів: «Це не інакше, як меч Ґідеона, сина Йоашевого, ізраїльтянина. Бог віддав військо мидіанців у їхні руки». 15 Коли почув Ґідеон про той сон і його тлумачення, то вклонився він Богу, потім повернувся до ізраїльського табору і сказав: «Піднімайтеся! Господь віддав табір мидіанців у ваші руки».

Ґідеонова перемога

16 Він розділив 300 чоловік на три загони і кожному дав сурми й порожній глечик зі смолоскипом усередині. 17 Він сказав їм: «Дивіться, що я роблю, і робіть те саме. Коли я підійду до самого табору, робіть те, що й я. 18 Коли я і всі ті, хто зі мною, сурмитимемо в сурми, то й ви також сурміть у сурми навколо ворожого табору й гукайте: „За Господа і Ґідеона!”»

19 Коли Ґідеон зі своєю сотнею людей підійшов до самого ворожого табору, там якраз змінилася нічна варта. Засурмили вони в сурми і розбили глечики, що були у них в руках. 20 Тоді люди всіх трьох загонів також засурмили у сурми й розбили глечики, що були у них в руках. У лівій руці у них горіли смолоскипи, а в правій вони тримали сурми, в які сурмили. І вигукували вони: «Меч за Господа і Ґідеона». 21 Навколо ворожого табору стояли люди Ґідеона, кожен на своєму місці, а люди в таборі попідскакували, почали репетувати, зчинилася паніка, й вороги кинулися навтіч. 22 Коли ж люди Ґідеона засурмили в триста сурм, Господь повернув мечі мидіанців на братів їхніх. Військо бігло аж до Бет-Шитти, що по дорозі до Зерери, й аж до кордону Авель-Мехоли, що біля Тавата.

23 І скликав тоді Ґівеон усіх воїнів із колін Нафталі, Ашера та Манассії, і кинулися вони переслідувати мидіанців. 24 Ґідеон розіслав посланців по всіх горах Ефраїмових зі словами: «Йдіть і нападайте на мидіанців, захоплюйте й утримуйте переправи аж до Бет-Бари та Йордану». Отож усіх воїнів коліна Ефраїмового було скликано, й вони захопили всі переправи аж до Бет-Бари та Йордану. 25 Вони захопили двох мидіанських воєначальників: Орева і Зеева. Вони вбили Орева біля скелі Орев, і вони вбили Зеева біля винодавильні Зеева. Вони й далі переслідували мидіанців, а голови Орева та Зеева принесли Ґідеону за Йордан.

І встав рано вранці Єруббаал, це Гедеон, та ввесь народ, що з ним, і таборували над Ен-Хародом. А мідіянітянський табір був із півночі від Ґів'ат-Гамморев долині.

І сказав Господь до Гедеона: Численний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його руку, щоб не запишався надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла мене.

А тепер поклич до ушей люду, говорячи: Хто боїться й тремтить, нехай вернеться й відійде від гори Ґілеад. І вернулося з народу двадцять і дві тисячі, а десять тисяч позосталось.

І сказав Господь до Гедеона: Ще численний цей народ. Зведи їх до води, і Я там переберу його тобі. І буде, як Я скажу тобі: Цей піде з тобою, той піде з тобою, а кожен, що скажу тобі: Цей не піде з тобою, той не піде.

І привів він народ до води. І сказав Господь до Гедеона: Кожен, хто буде хлептати воду язиком своїм, як хлепче пес, поставиш його окремо. А кожен, хто припаде на коліна свої, щоб пити, поставиш його окремо.

І було число тих, що хлептали, носячи рукою своєю до уст своїх, три сотні чоловіка, а вся решта народу припали на коліна свої, щоб пити воду.

І сказав Господь до Гедеона: Трьома сотнями мужів, що хлептали, спасу тебе, і дам мідіянітян у твою руку, а ввесь народ піде кожен на своє місце.

І взяли вони в свою руку поживу народу та свої сурми, а всіх інших ізраїльтян він відпустив, кожного до намету свого, а три сотні мужа затримав. А мідіянітянський табір був під ним у долині.

І сталося тієї ночі, і сказав до нього Господь: Устань, зійди до табору, бо Я дав його в руку твою.

10 А якщо ти боїшся зійти, зійди ти та Пура, твій слуга, до табору.

11 І почуєш, що вони говорять, а потім зміцняться твої руки, і ти зійдеш до табору. І зійшов він та Пура, слуга його, до краю озброєних у таборі.

12 А мідіянітяни й амаликитяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана, щодо численности. А верблюдам їх нема числа, як пісок на березі моря, щодо численности.

13 І прийшов Гедеон, аж ось один оповідає другові своєму сон. І він казав: Оце снився мені сон, а ото буханець ячмінного хліба котиться в мідіянітянському таборі. І докотився він аж до намету, та й ударив його, а той упав, і перевернув його догори, і намет той бухнув.

14 І відповів його друг та й сказав: Це ніщо інше, як меч Гедеона, Йоашового сина, мужа Ізраїльського, Бог дав у його руку мідіянітян та ввесь табір.

15 І сталося, як Гедеон почув оповідання про той сон та розгадку його, то вклонився, і вернувся до Ізраїлевого табору та й сказав: Уставайте, бо Господь дав у вашу руку мідіянітянський табір!

16 І поділив він три сотні тих мужів на три відділи, і дав у руку їх усіх сурми, і порожні глеки, та смолоскипи до середини тих глеків.

17 І сказав він до них: Що будете бачити від мене, то й ви так зробите. А ось я піду до краю табору, і буде, як я зроблю, так зробите й ви.

18 І засурмлю в сурму я та всі, що зо мною, то засурмите в сурми й ви навколо всього табору, та й скажете: меч за Господа та за Гедеона!

19 І прийшов Гедеон та сотня мужів, що з ним, до краю табору, на початку середньої сторожі, коли тільки но поставили сторожу. І засурмили вони в сурми, і побили глеки, що в їхніх руках.

20 І засурмили три відділи в сурми, і поторощили глеки, і тримали рукою своєї лівиці смолоскипа, а рукою своєї правиці сурми, щоб сурмити. І кричали вони: Меч за Господа та за Гедеона!

21 І стояли кожен на своїм місці навколо табору, а ввесь табір бігав, і вони кричали й утікали.

22 І засурмили три сотні сурем, а Господь обернув меча одного на одного та на ввесь табір. І табір побіг аж до Бет-Гашшітта до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли при Таббаті.

23 І були скликані ізраїльтяни з Нефталиму, і з Асиру, і з усього Манасії, і вони гналися за мідіянітянами.

24 А по всіх Єфремових горах Гедеон послав послів, говорячи: Зійдіть навперейми мідіянітян, і заступіть їм воду аж до Бет-Бари та Йордан. І скликали всіх Єфремових людей, та й заступили воду аж до Бет-Бари та Йордан.

25 І вони захопили двох мідіянітянських князів: Орева та Зеева, і вбили Орева в Цур-Ореві, а Зеева вбили в Екев-Зееві. І гналися за мідіянітянами, а голови Орева та Зеева перенесли до Гедеона на той бік Йордану.