Add parallel Print Page Options

Михей та бовван

17 У горах Ефраїмових жив чоловік на ім’я Михей. Він сказав своїй матері: «Ось тисяча сто шекелів срібла[a], украдені в тебе, за які ти прокльони промовляла, навіть у моїй присутності. Дивись, ось це срібло, я взяв його». Мати сказала: «Сину мій, Господом благословенний!»

Тоді повернув він матері своїй тисячу сто шекелів срібла. Мати сказала: «Все це срібло я присвятила Господу з рук моїх для сина мого, щоб зробити литого металевого боввана. А зараз я повертаю срібло тобі[b]». Однак, він повернув срібло матері, й вона взяла двісті шекелів срібла[c] й віддала майстрові. А той зробив срібного литого боввана й поставив його в Михиній оселі. Тож оселя Михея була зовсім не тим місцем, де міг стояти той бовван. Михей мав у себе божницю. Зробив він ефод, і призначив одного зі своїх синів стати священиком.

Царя тоді в Ізраїлі не було. Кожен робив, що заманеться. Жив там собі молодик-левит із Віфлеєма юдейського, з коліна Юдиного. Він залишив Віфлеєм юдейський, щоб поселитися деінде. Він прийшов у гори Ефраїмові й по дорозі натрапив на оселю Михея.

Михей спитав його: «Звідки ти йдеш?» Той відповів: «Я левит із Віфлеєма, подорожую, щоб знайти місце, де я зможу жити». 10 Михей запропонував йому: «Лишайся в мене. Будь мені за батька й священика. Я даватиму тобі десять шекелів срібла[d] щорічно, необхідне вбрання та харчі».

Левит погодився жити в Михея. 11 І став молодий чоловік мов син для Михей. 12 Михей посвятив левита, і той став його священиком. І залишився він у домі Михея. 13 Тоді Михей сказав: «Тепер я знаю, що Бог дбає про мене, бо я маю левита за священика».

Footnotes

  1. 17:2 тисяча сто шекелів срібла Приблизно 12,6 кг.
  2. 17:3 повертаю срібло тобі Слід гадати, остання фраза належить до вірша 2. Очевидно, це слова Михей.
  3. 17:4 двісті шекелів срібла Приблизно 2,3 кг.
  4. 17:10 десять шекелів срібла Приблизно 115 гр.

17 І був чоловік з Єфремових гір, а ім'я йому Миха.

І сказав він до своєї матері: Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла за них, і також сказала це, щоб і я чув, ось те срібло зо мною, це я його взяв. І сказала мати його: Благословенний син мій у Господа!

І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: Я справді посвятила те срібло Господеві з своєї руки за сина свого, щоб зробити боввана різьбленого та боввана литого. А тепер звертаю його тобі.

Та він вернув те срібло своїй матері. І взяла його мати дві сотні шеклів срібла та й дала його золотареві, а він зробив із нього боввана різьбленого та боввана литого; і було це в домі Михи.

А цей чоловік Миха мав удома божницю. І зробив він ефода та терафи, і висвятив одного з синів своїх, і він був йому за священика.

Того часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що правдиве було в його очах.

І був юнак із Віфлеєму Юдиного, з Юдиного роду, а він Левит, і він був там приходько.

І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часово пожити, де знайде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи, щоб далі йти своєю дорогою.

І сказав йому Миха: Звідкіля ти приходиш? А той йому відказав: Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часово пожити, де знайду.

10 І сказав йому Миха: Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою. І пішов той Левит до нього,

11 і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юнак йому, як один із синів його.

12 І Миха висвятив того Левита, і був йому той юнак за священика, і був у Михиному домі.

13 І сказав Миха: Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика.