²⁰ Наомі сказала невістці: «Бог благословить того, хто лишається добрим і справедливим як до мертвих, так і до живих». І додала: «Воаз—один із наших родичів. Він один з наших покровителів^[a]».

²¹ Моавитянка Рут розповіла далі: «Він навіть сказав мені, щоб я працювала разом з його робітниками до кінця жнив». ²² Тоді Наомі сказала своїй невістці Рут: «Дочко, це добре, що ти лишаєшся з його робітниками. Там тебе не образять».

¹³ Отож узяв Воаз Рут собі за дружину. Він увійшов у неї, і Господь дав їй понести, і народила вона сина. ¹⁴ Жінки казали Наомі: «Благословен Господь, Який дав тобі сьогодні захисника^[a]. Хай ім’я його славиться в Ізраїлі. ¹⁵ Він буде втіхою і опорою тобі на старості років, бо невістка, яка любить тебе, народила його. І краща вона за сімох синів».

¹⁶ То взяла Наомі хлопчика, посадила його на коліна і стала йому ненькою. ¹⁷ Сусідки дали йому ім’я. Вони казали: «Хлопчик народився для Наомі»^[b]. Тож назвали його Овед^[c]. Овед був батьком Єссея, який став батьком Давида.