Add parallel Print Page Options

Хвальний псалом для синів Кори. Для диригента. Про нездужання, що викликає болі. Маскіль Гемана-езрагіта.

О Господи мого спасіння, Боже,
    до Тебе я взиваю день і ніч.
Будь ласка, вислухай, про що Тебе благаю,
    прислухайся, про милосердя я Тебе молю.

Душа стражденна мала досить болю!
    Вже на порозі я Шеолу.
Мене вже люди за мерця приймають,
    слабкого для життя у цьому світі.
Шукай мене серед померлих.
    Я почуваюсь мертвим у могилі,
    забутим і занедбаним, без Божої опіки.
Мене послав Ти у могильну яму,
    в пітьму могильну Ти мене поклав.
Твій гнів мене накрив, як хвилі моря,
    принижений я карою Твоїй. Села

Ти моїх друзів відлучив від мене,
    зробив мене бридким для них.
    Я замкнутий, не вибратись мені.
10 Випікають очі сльози від страждання,
    щодня здіймаю руки в небеса в молитві.

11 Чи є у Тебе чудеса для мертвих?
    Чи привиди постануть вихвалять Тебе? Ні! Села

12 Чи чути у могилі про Твою любов?
    Чи праведність Твоя відома в Абаддоні?
13 Чи чудеса Твої в пітьмі відомі?
    Чи хто згадає доброту Твою у світі забуття?

14 Ні, Господи, це я Тобі благання шлю про допомогу.
    До Тебе я в молитвах щосвітанку лину.
15 Чому Ти, Господи, залишив мою душу?
    Чому від мене відвернув лице?
16 Ще змолоду я був слабким і на порозі смерті,
    я від тортур Твоїх, беззахисний, страждав.
17 Твій гнів палкий зійшов на мене,
    моє життя Твої тортури забирають.
18 Вони засмоктують мене, неначе вир, щодня,
    вони на мене нападають звідусіль.
19 Ти змусив друзів і близьких мене покинуть,
    лиш темрява мені єдиний друг.

88 Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

(88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

(88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

(88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

(88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

(88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

(88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

(88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

(88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

10 (88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

11 (88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

12 (88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

13 (88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

14 (88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

15 (88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

16 (88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

17 (88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...

18 (88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...