Псалтирь 73

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

⁴ У тих людей нічого не болить,
    тіла у них вгодовані й могутні.
⁵ У них немає клопотів звичайних,
    ніщо їм не пече, як іншим.
⁶ Немов коштовності довкола шиї їхня пиха.
⁷ Вже й очі повилазили від сала,
    і дурість переповнює серця.
⁸ Вони збиткуються з людей,
    підступні задуми снують,
    й замишляють завдати шкоди іншим.
⁹ Уявляють вони себе богами,
    й гадають, що царі вони на цій землі.
¹⁰ А Божі люди горнуться до них,
    виконують усе, що ті їм кажуть^[a].
¹¹ І кажуть: «Як те знає Бог?
    Чи відає про те Всевишній?»

¹² Поглянь, які вони лихі,
    але багатство множать без упину.
¹³ Тоді навіщо мені серце очищати,
    пощо мені тримати руки в чистоті?
¹⁴ Чому я змушений весь час страждати,
    за що я страждаю щоранку?

¹⁵ Однак якби я виголосив ці думки,
    то я б напевне зрадив Твій народ.
¹⁶ Хоч як я намагався все збагнути,
    але непросто розуміння досягнути,
¹⁷ аж поки я у храм Твій не ввійшов,
    і лиш тоді почав я розуміти.
¹⁸ Ти їх загнав на слизьке,
    Ти змусив їх упасти і розбитися.
¹⁹ Кінець захопить їх зненацька,
    обсядуть біди, й пропадуть вони.
²⁰ Вони мов сни, які насняться,
    а як прокинешся, то знехтуєш ти їх.

^21-22 Я був дурний, немов той бик,
    коли на Тебе злився й сумував.
Та серце кров’ю обливається моє,
    коли подумаю про долю грішників сліпих.
²³ Я назавжди залишився з Тобою,
    за руку Ти мене тримаєш.
²⁴ Ведеш мене в житті, порадою вітаєш,
    а потім і до слави приведеш^[b].
²⁵ Хто ще для мене є на небі?
    Хто ще мені потрібен на землі?
²⁶ Можливо, заслабнуть плоть моя і дух^[c],
    та Бог—то скеля мого серця,^[d] то моя доля навіки.

²⁷ Хто Бога кине, той піде у забуття,
    Ти вигубиш усіх зрадливих.
²⁸ А я лишився з Богом! Як це добре!
    Для мене Господь Бог—притулок,
    де сповіщатиму усім я про діла Твої.