Псалтирь 44

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

⁵ Мій Боже, Царю мій!
    Зроби щоб народу Якова дісталась перемога.
⁶ З ім’ям і силою Твоєю
    ми зборемо, затопчем ворогів.
⁷ Я покладаюсь не на лук, я знаю,
    що до звитяги то не меч мене веде.
⁸ То Ти Єдиний нас від ворогів рятуєш,
    то Ти Єдиний осоромиш наших ворогів.
⁹ Славімо Бога кожний день,
    Твоє ім’я повік оспівувати будем. Села

¹⁰ Але полишив Ти й принизив нас,
    відмовився іти із нами в бій!
¹¹ Дозволив нам тікати від ворогів,
    а ненависникам—пограбувати нас.
¹² Залишив нас, мов тих овець, на розтерзання,
    розкидав поміж чужаків!
¹³ Немов рабів, продав народ за безцінь,
    і навіть торгуватися не став за добру ціну!

¹⁴ Сусіди бачили, що Ти вчинив,
    то вже й глузують, насміхаються над нами!
¹⁵ Ми стали посміховиськом серед народів ближніх,
    які збиткуються й хитають головами.
¹⁶ Із дня на день ховаю я обличчя,
¹⁷     і зганьблений, я паленію від образ
    і кпинів мстивих ворогів.

¹⁸ О Боже, то усе Твої діла.
    Хоч не забули ми, не відійшли від заповітів Божих.
¹⁹ Твоєму вченю вірними були,
    не йшли Тобі наперекір ніколи.
²⁰ Ти все ж віддав нас на поталу тим шакалам,
    смертельній темряві Ти нас віддав.

²¹ Якби забули ми Твоє ім’я,
    якби молилися чужим богам,
²² то Ти про те довідався б, напевне,
    бо не сховати серця таїну від Тебе.
²³ Щодня назустріч смерті ми за Тебе йшли,
    за Тебе нас вбивають,
    мов ягня невинне на пожертву.

²⁴ Прокинься, Боже! Встань, Володарю!
    І нас безпомічних не кинь повік!
²⁵ Навіщо Ти ховаєшся від нас!
    Навіщо забуваєш Ти, як ми страждали, гнані?

²⁶ Втоптали душі наші у багнюку,
    землею розчавили нам обличчя^[a].
²⁷ Щоб показати вірну Свою любов,
    встань і спаси нас!