Add parallel Print Page Options

Книга Друга

(Псалми 42-72)

Для диригента. Повчання родини Кора[a].

Я так Тебе жадаю,[b] Боже,
    так олень прохолодного струмка жадає.
Душа моя жадає Бога, Живого Господа!
    Коли я зможу знов прийти у храм до Нього?
Замість їжі ковтав я сльози день і ніч,
    коли вороги мене питали: «Де твій Бог?»

Душа терзається, як згадую, що сталось.
Лиш пам’ятаю, як ішов я через натовп,
    коли я вів його до Божої оселі
    і слухав я пісні хвали щасливі.

Навіщо сумувати моїй душі?
    Ми ще хвалитимемо Бога за рятунок!
Мій Боже, як душа моя страждає,
    бо мушу пам’ятати про Тебе на цій горі[c],
    там, де гора Хермон стрічається з Йорданом.
Один за одним поклики безодні.
    Так хвилі відчаю мене одна за одною вкривають,
    отак накочуються й хвилі бід.

Нехай удень Господь проявить ласку щиру,
    щоб я вночі співав Йому пісень,
    молився Богу, Який дає мені життя[d].
10 Звернутись хочу я до Бога-Скелі:
    «Чому забув мене? Чому я мушу
    терпіти від жорстоких ворогів?»
11 Мене шпиняють невблаганно вороги,
    мордують запитаннями мене:
    «То де ж твій Бог?»

12 Навіщо побиватися душі моїй?
    Довіритися Богу просто мушу,
    ми ще хвалитимемо Бога за рятунок!

Footnotes

  1. 42:1 родини Кора Одна з трьох левитських сімей, відповідальних за оркестрову музику в храмі.
  2. 42:2 Я так Тебе жадаю Або «Моя душа жадає Тебе».
  3. 42:7 на цій горі Або «на горі Міцар».
  4. 42:9 Богу… життя Або «моєму живому Богу».