Add parallel Print Page Options

Для диригента. Псалом Давида.

Небеса розповідають про славу Бога,
    а небозвід показує все те, що Він створив.
І день говорить із наступним,
    і ніч дає знання наступній,
без мови і без слів,
    ні голосу не чути.
Все ж їхній голос лине над землею,
    і чує цілий світ слова.

Бог дав притулок сонцю в небі.
І щастям світиться воно,
    немов у спальні наречений,
    немов атлет, готовий до змагання.
На горизонті сонце починає шлях
    й закінчує його на небосхилі!
    Й від його жару[a] не сховається ніщо.
Закон Господній досконалий,
    він повертає життя душі.
Закон Господній довіри гідний,
    приносить мудрість він звичайним людям.
Справедливі Господні веління
    ощасливлюють наші серця,
    Господні заповіді чисті
    очам дарують світло їхнім.

10 До Господа пошана—вічна й чиста,
    Його веління—справедливі і надійні.
11 За гори золота вони цінніші!
    Вони солодші, ніж найкращий, найсвіжіший мед!
12 Вони застерігають справді,
    від небезпеки слуг Твоїх.
    Дотримуватись їх—велика нагорода.

13 Нікому не дано свої помилки передбачить.
    Тому прости мені Ти помилки, яких не бачу.
14 І від людей пихатих вбережи мене,
    не дай їм мною помикати.
    Тоді невинний буду я й звільнюся від гріхів.
15 Господи, моя Ти Скеле,
    мій Визволителю[b], нехай Тебе потішать
    слова, що виношені в серці.

Footnotes

  1. 19:7 жару Або «гніву». Сонце змальовується як воїн, від сили якого не сховаєшся, та лише Бог дав йому місце і справу.
  2. 19:15 мій Визволителю В Ізраїлі визволителем був близький родич, який приходив на допомогу. Часто людям доводилося продавати свій спадок (частку землі) і йти у рабство. Коли таке траплялося, близький родич викупляв землю й майно, звільняючи таким чином колишнього раба.

19 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (19-2) Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.

(19-3) Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,

(19-4) без мови й без слів, не чутний їхній голос,

(19-5) та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,

(19-6) а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!

(19-7) Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.

(19-8) Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.

(19-9) Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.

(19-10) Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,

10 (19-11) дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,

11 (19-12) і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.

12 (19-13) А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,

13 (19-14) і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.

14 (19-15) Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!