Add parallel Print Page Options

90 Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!

Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!

Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!

Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...

Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:

уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!

Read full chapter