Add parallel Print Page Options

79 Псалом Асафів. Боже, погани ввійшли до спадку Твого, занечистили храм Твій святий, Єрусалим на руїни змінили!

Рабів Твоїх трупи вони віддали на поживу для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних звірині земній...

Вони розливали їхню кров, немов воду, в околицях Єрусалиму, і не було погребальників!...

Ми стали за ганьбу для наших сусідів, за наругу та посміх для наших околиць...

Аж доки, о Господи, гніватись будеш назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?

Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на царства, що Ймення Твого не кличуть,

бо вони з'їли Якова, а мешкання його опустошили!

Не пам'ятай гріхів предківських нам, нехай попередить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли!...

Поможи нам, Боже нашого спасіння, ради слави Ймення Твого, і збережи нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого!

10 Чого будуть казати погани: Де їхній Бог? Нехай в наших очах між народами стане відомою помста за пролиту кров Твоїх рабів,

11 нехай перед лице Твоє дійде стогін в'язня! За великістю сили рамена Твого збережи на смерть прирокованих!

12 А нашим сусідам верни семикратно на лоно їхнє їхню наругу, якою Тебе зневажали, о Господи!

13 А ми, Твій народ і отара Твого пасовиська, будем дякувати Тобі вічно, будем оповідати про славу Твою з роду в рід!

80 Для дириґетна хору. На „Лілеї". Свідоцтво. Псалом Асафів. (80-2) Пастирю ізраїлів, послухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, Йосипа, що на Херувимах сидиш, появися

(80-3) перед обличчям Єфрема, і Веніямина, і Манасії! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!

(80-4) Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!

(80-5) Господи, Боже Саваоте, доки будеш Ти гніватися на молитву народу Свого?

(80-6) Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльозами великої міри...

(80-7) Ти нас положив суперечкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприятелі наші...

(80-8) Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!

(80-9) Виноградину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав народи й її посадив,

(80-10) Ти випорожнив перед нею, і закоренила коріння своє, й переповнила край,

10 (80-11) гори покрилися тінню її, а віття її Божі кедри,

11 (80-12) аж до моря галузки її посилаєш, а парості її до ріки!

12 (80-13) Але нащо вилім зробив Ти в горожі її, і всі нищать її, хто проходить дорогою?

13 (80-14) Гризе її вепр лісовий, і звірина польова виїдає її!

14 (80-15) Боже Саваоте, вернися ж, споглянь із небес і побач, і відвідай цього виноградника,

15 (80-16) і охорони його, якого насадила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив!

16 (80-17) В огні виноградина спалена, відтята, гинуть від свару обличчя Твого,

17 (80-18) нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї правиці, на людському сині, якого зміцнив Ти Собі!

18 (80-19) А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживиш, і ми будемо ім'я Твоє кликати!

19 (80-20) Господи, Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!