Add parallel Print Page Options

76 Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом Асафів. Пісня. (76-2) Бог знаний у Юді, Його Ймення велике в ізраїлі!

(76-3) У Салимі намет Його, а мешкання Його на Сіоні,

(76-4) Він там поламав стріли луку, щита та меча, та війну! Села.

(76-5) Ти осяйний, потужніший за гори відвічні.

(76-6) Обдерто людей сильносердих, задрімали вони своїм сном, і не знайшли своїх рук усі мужі військові...

(76-7) Від сваріння Твого, Боже Яковів, оглушується колесниця та кінь:

(76-8) Ти Ти грізний, і хто перед обличчям Твоїм устоїть часу гніву Твого?...

(76-9) Як звіщаєш Ти суд із небес, то боїться й стихає земля,

(76-10) як встає Бог на суд, щоб спасти всіх покірних землі! Села.

10 (76-11) Бо й гнів людський Тебе вихваляє, решту ж гніву Ти поясом в'яжеш.

11 (76-12) Присягайте й виконуйте Господу, Богові вашому, усі, хто Його оточає, хай приносять дарунка Грізному:

12 (76-13) Він духа вельмож впокоряє, страшний Він для земних царів!

77 Для дириґетна хору. Псалом Асафів. (77-2) Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

(77-3) В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

(77-4) згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.

(77-5) Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...

(77-6) Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

(77-7) свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:

(77-8) Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?

(77-9) Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

(77-10) Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.

10 (77-11) і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

11 (77-12) Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

12 (77-13) і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!

13 (77-14) Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

14 (77-15) Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,

15 (77-16) Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.

16 (77-17) Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.

17 (77-18) Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.

18 (77-19) Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

19 (77-20) Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.

20 (77-21) Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.