Псалтирь 74-76

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

⁴ Лунав у храмі ворогів військовий гук,
    про перемогу їхню ватри сповіщали.
⁵ Немов сапою воїни бур’ян сікли,
⁶     вони сокири й сікачі пустили в хід,
    аби понівечити різьблені панелі у Твоєму храмі.
⁷ А потім підпалили святу оселю Божу,
    поруйнували до цеглинки храм,
    який звели Тобі на славу.
⁸ Гукаючи собі: «Круши!»
    Вони спалили всі святі місця побачень з Богом.
⁹ Ми вже не бачили своїх знамень,
    немає більш пророка,
    і ніхто не скаже з нас, як довго це ще буде.
¹⁰ Як довго, Боже, збиткуватися ворогам над нами?
    Чи ж Ти дозволиш осквернить навік ім’я Твоє?
¹¹ Чому відняв від нас Ти рятівну Свою могутність?
    Яви Свою потугу, винищи їх вщент^[a].

¹² Бог був царем моїм одвіку,
    спасіння Він вершить на цій землі.
¹³ Своєю владою Ти море розділив,
    над водами розбив Ти голови чудовиськам морським.
¹⁴ Ти потрощив Левіафану^[b] голови
    його віддав пустельним звірам на поживу.
¹⁵ Ти змушуєш струмки і ріки бігти,
    Ти висушив річки, що вічно струмували.
¹⁶ І день, і ніч в Твоїй безмежній владі,
    і місяць, й сонце—витвір рук Твоїх.
¹⁷ Ти встановив кордони землям,
    Ти витворив літо й зиму.

¹⁸ Не забувай, як ворог насміхається із Тебе,
    як зневажають дурники Твоє ім’я!
¹⁹ Не дай звірині дикій ухопить Твою голубку,
    про бідний Свій народ повіки не забудь.
²⁰ Не забувай Свою Угоду з нами,
    бо панує кривда по глухих кутках землі.
²¹ Народ Твій, Боже, ображали й гнобили,
    не дозволяй же збиткуватися над ним.
    Хай бідний і беззахисний народ Тобі хвалу возносить.

²² Устань, мій Боже, і відстоюй Свою справу!
    І пам’ятай: злословлять проти Тебе дурні цілі дні!
²³ Не забувай, як вороги Твої кричать,
    як галасують заколотники невпинно.

³ Бог мовить: «Вибрав судний час Я,
    судити буду справедливо.
⁴ Коли земля і мешканці її готові впасти,
    тримаю міцно Я стовпи». Села

⁵ Пихатих і бундючних прагну Я спинити.
    Кажу пихатим Я: «Не пніться!
⁶ Не намагайтеся сягнути головою неба!
    Висловлювати зарозумілість ви полиште!»

⁷ Це не прийде ні з Заходу, ані зі Сходу,
    ані з віддалених гірських пустель^[d].
⁸ Лиш Бог—суддя, вирішувати Йому
    кого принизити, кого піднести.
⁹ Господь тримає чашу у руці,
    по вінця там отруєне вино.
Проллється кара до останньої краплини,
    всім нечестивим доведеться випити.

¹⁰ Я завжди буду те оповідати
    й співати славу Богу Ізраїлю.
¹¹ «Безбожних залишу без сили й влади,
    а праведних могутність піднесу».

⁵ Ти осяйний, могутніший за гори віковічні,
    йдеш переможно ворожій стан винищивши.
⁶ Сплюндровано те воїнство, могутнє духом;
    вони тепер поснули,
    ніхто з них, дужих, захистить себе не зміг^[f].
⁷ Гнів Бога Якова на них упав,
    і мертвим сном поснули й коні, й люди.
⁸ О Боже, грізний Ти у гніві,
    перед Тобою не встоїть ніхто.

^9-10 Свій суд на небесах Ти правиш,
    тому затихла й оніміла від жаху уся земля.
Як Бог повстав судити,
    щоб врятувати бідних на землі,
    йому Він рішення Своє з Небес послав. Села

¹¹ Коли Ти гніваєшся, Тебе славлять.
    Твій гнів зміцнив народу рештки^[g].
¹² Приносьте Господу, вашому Богу,
    присягу й дотримуйтеся її, усі довкола Нього,
    приносьте Грізному дарунки.
¹³ Бог може дух правителів скувати,
    усі земні царі Його бояться.