⁴ Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,

⁵ виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...

⁶ А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,

⁷ Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...

⁸ Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...

¹² А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!

¹³ Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,

¹⁴ Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,

¹⁵ Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!

¹⁶ Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

¹⁷ всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!

¹⁸ Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!

¹⁹ Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!

²⁰ Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!

²¹ Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!

²² Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!

²³ Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!