Add parallel Print Page Options

73 Псалом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!

А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,

бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,

бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.

Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,

вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,

сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:

свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...

10 Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду

11 та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,

12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?

13 Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,

14 і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...

15 Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.

16 і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,

17 аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:

18 направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!

19 Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!

20 Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!

21 Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,

22 а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...

23 Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,

24 Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!

25 Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!

26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,

27 бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!

28 А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!

74 Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?

Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,

підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...

Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,

виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...

А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,

Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...

Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...

Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

10 Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?

11 Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!

12 А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!

13 Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,

14 Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,

15 Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!

16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

17 всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!

18 Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!

19 Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!

20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!

21 Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!

22 Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!

23 Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!

75 Для дириґетна хору. „Не вигуби!" Псалом Асафів. Пісня. (75-2) Прославляємо, Боже, Тебе, прославляєм, бо близьке Твоє Ймення! Оповідають про чуда Твої.

(75-3) Коли прийде година означена, то Я буду судити справедливо.

(75-4) Розтопилась земля, і всі її мешканці, та стовпи її зміцнюю Я. Села.

(75-5) Я сказав до лихих: Не шалійте, а безбожним: Не підіймайте ви рога!

(75-6) Не підіймайте ви рога свого догори, не говоріть твердошийно,

(75-7) бо не від сходу, і не від заходу, і не від пустині надійде повищення,

(75-8) але судить Бог: того Він понижує, а того повищує,

(75-9) бо чаша в Господній руці, а шумливе вино повне мішаного, і наливає Він з нього, усі ж беззаконні землі виссуть та вип'ють лиш дріжджі її!

(75-10) А я буду звіщати навіки, співатиму Богові Якова,

10 (75-11) відрубаю всі роги безбожних, роги праведного піднесуться!