Add parallel Print Page Options

49 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (49-2) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,

(49-3) і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

(49-4) мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,

(49-5) нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!

(49-6) Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

(49-7) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

(49-8) Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,

(49-9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,

(49-10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

10 (49-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...

11 (49-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

12 (49-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

13 (49-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

14 (49-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

15 (49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.

16 (49-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

17 (49-18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!

18 (49-19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

19 (49-20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!

20 (49-21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!

50 Псалом Асафів. Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.

із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!

Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!

Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:

Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.

і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села.

Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,

не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,

10 бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,

11 Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!

12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!

13 Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів?

14 Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,

15 і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!

16 А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?

17 Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.

18 Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.

19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.

20 Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері...

21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!

22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!

23 Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!