32 Давидів. Пісня навчальна. Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито,

² блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!

³ Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму,

⁴ бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху! Села.

⁵ Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом! і провину мого гріха Ти простив. Села.

7 Не судіть, щоб і вас не судили;

² бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам.

³ І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?

⁴ Або як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці?

⁵ Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.