Add parallel Print Page Options

140 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (140-2) Визволь мене від людини лихої, о Господи, бережи мене від насильника,

(140-3) що в серці своїм замишляють злі речі, що війни щодня викликають!

(140-4) Вони гострять свого язика, як той вуж, отрута гадюча під їхніми устами! Села.

(140-5) Пильнуй мене, Господи, від рук нечестивого, бережи мене від насильника, що задумали стопи мої захитати...

(140-6) Чванливі сховали на мене тенета та шнури, розтягли свою сітку при стежці, сільця розмістили на мене! Села.

(140-7) Я сказав Господеві: Ти Бог мій, почуй же, о Господи, голос благання мого!

(140-8) Господи, Владико мій, сило мого спасіння, що в день бою покрив мою голову,

(140-9) не виконай, Господи, бажань безбожного, не здійсни його задуму! Села.

(140-10) Бодай голови не піднесли всі ті, хто мене оточив, бодай зло їхніх уст їх покрило!

10 (140-11) Хай присок на них упаде, нехай кине Він їх до огню, до провалля, щоб не встали вони!...

11 (140-12) Злоязична людина щоб міцною вона не була на землі, людина насильства бодай лихо спіймало її, щоб попхнути на погибіль!

12 (140-13) Я знаю, що зробить Господь правосуддя убогому, присуд правдивий для бідних,

13 (140-14) тільки праведні дякувати будуть іменню Твоєму, невинні сидітимуть перед обличчям Твоїм!

141 Псалом Давидів. Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе!

Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!

Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!

Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!

Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони...

Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.

Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!

Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!

10 Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!

142 Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва. (142-2) Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!

(142-3) Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,

(142-4) коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

(142-5) Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...

(142-6) Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!

(142-7) Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони!

(142-8) Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!