Add parallel Print Page Options

132 Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,

що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:

Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,

не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,

аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!

Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.

Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!

Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!

Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!

10 Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.

11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!

12 Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!

13 Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:

14 То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,

15 поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!

16 Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.

17 Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,

18 ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!

133 Пісня прочан. Давидова. Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно!

Воно як та добра олива на голову, що спливає на бороду, Ааронову бороду, що спливає на кінці одежі його!

Воно як хермонська роса, що спадає на гори Сіону, бо там наказав Господь благословення, повіквічне життя!

134 Пісня прочан. Поблагословіть оце Господа, всі раби Господні, що по ночах у домі Господньому ви стоїте!

Ваші руки здійміть до святині, і Господа благословіть!

Нехай поблагословить тебе із Сіону Господь, що вчинив небо й землю!