Add parallel Print Page Options

125 Пісня прочан. Ті, хто надію складає на Господа, вони як Сіонська гора, яка не захитається, яка буде стояти повік!

Єрусалим, гори круг нього, а Господь круг народу Свого відтепер й аж навіки!

Не спочине бо берло нечестя на долі тих праведних, щоб праведні не простягли своїх рук до неправди.

Зроби ж, Господи, добре для добрих, та для простосердих!

Тих же, що збочують на свої манівці, нехай їх провадить Господь разом із беззаконцями! Мир на ізраїля!

126 Пісня прочан. Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні...

Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними!

Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми!

Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!

Хто сіє з слізьми, зо співом той жне:

все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!

127 Пісня прочан. Соломонова. Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває!

Даремно вам рано вставати, допізна сидіти, їсти хліб загорьований, Він і в спанні подасть другові Своєму!

Діти спадщина Господнє, плід утроби нагорода!

Як стріли в руках того велетня, так і сини молоді:

блаженний той муж, що сагайдака свого ними наповнив, не будуть такі посоромлені, коли в брамі вони говоритимуть із ворогами!