¹ Благословенні ті, хто помислами чистими живе,
    всі, хто додержує Господніх настанов!
² Господніх заповітів хто додержує—благий,
    до Господа всім серцем прагне—той щасливий.
³ Є ті, що зла не чинять, йдуть Його шляхами,
    життя проводить в послуху Йому.
⁴ Закони дав Ти нам, щоб ми корились пильно.
⁵     І як я прагну бути їм іще вірнішим!
⁶ Коли б я настанови ті в життя своє впровадив,
    легке було б життя без докорів сумління.
⁷ Моя подяка—щиросердна, Боже,
    бо навчив мене Ти справедливого Свого Закону.
⁸ О не кидай мене надовго,
    поради Господа—життя мого закони!

⁹ А де той шлях, що юнака до чистоти веде?
    Дотримання Твоїх наказів!
¹⁰ Всім серцем я Тебе шукаю.
    Господнім настановам прагну вірним бути.
¹¹ Довіку серцем пам’ятатиму слова Господні,
    єдине прагнення—не погрішити проти Тебе.
¹² Жагуче Господа благословляю!
    Законів слухатись Твоїх навчи!
¹³ Із уст моїх всі мудрі правила Твої злітають,
¹⁴     й Твій Заповіт мені дарує насолоду
    більш, ніж багатства мира.
¹⁵ Лечу думками я, за мислями Твоїми,
    могутні Твої дії осягнути прагну.
¹⁶ Радію я Твоєму мудрому Закону,
    і ні на мить не забуваю я Твої слова!

¹⁷ Винагороду дай рабу Своєму,
    аби дотримувався я повчань Твоїх в житті.
¹⁸ Зніми з очей моїх полуду,
    щоб я на дивовижний Твій Закон поглянув.
¹⁹ Чужинець я у цих краях,
    тож не ховай від мене заповітів.
²⁰ Душею палко прагну я весь час пізнати Твої накази.
²¹ Пихатих свариш Ти, коли порушують Твої накази,
    тому на них прокляття хай паде.
²² Я ж вірний Заповітові Твоєму,
    отож звільни мене від сорому й приниження.
²³ Хоча б намагалися старійшини обмовити мене,
    я, Твій слуга, додержуюсь Твоїх наказів.
²⁴ Твій Заповіт для мене—справжня втіха,
    знаходжу в ньому я поради мудрі.

²⁵ Тепер, коли моя душа обернеться на порох,
    даруй життя мені, як Ти пообіцяв^[b]!
²⁶ Я розповів Тобі про шлях свій, і Ти відгукнувся,
    навчи мене, благаю, настанов Своїх!
²⁷ Дай осягнути вказівки Твої,
    щоб міг я висловити чудеса^[c] Твої.
²⁸ Пригнічений і в розпачі я доста,
    пообіцяв Ти підбадьорити мене.
²⁹ Не дай на хибний шлях мені ступити,
    утіш мене Своїм ученням.
³⁰ Обрав я праведності шлях,
    дай осягнути праведні Твої накази!
³¹ Твоєї, Господи, Угоди я тримаюсь,
    не дай мені зазнати розчарування.
³² Я радо слухаюсь Твоїх наказів,
    тому що серце Ти збагачуєш безмірно.

³³ О Господи, навчи шляхів Твоїх законів,
    щоб міг я впевнено додержуватись їх.
³⁴ Дай розуміння Твого вчення, щоб виконувати його,
    щоб щиросердо я за ним ішов.
³⁵ Веди мене шляхом Твоїх повчань,
    бо в тих повчаннях я знаходжу насолоду.
³⁶ Не дай мені від заповідей відійти
    й пуститись у гонитву за багатством.
³⁷ Не дай мені пов’язнути в марнотах,
    дай жити справжнім, бажаним Тобі життям.
³⁸ Дотримайся обіцянки, що дав слузі Своєму,
    з якої виросла моя до Тебе шана.
³⁹ Зніми ганьбу, що гнобить мене, тисне,
    бо рішення Твої законні й добрі.
⁴⁰ Як прагну я Твої накази пильнувати!
    Тож вияви до мене милосердя,
    даруй мені життя!

⁴¹ О Господи, Яви мені любов безмежну й щиру,
    спаси мене, як обіцяв Ти!
⁴² Тож кривдникам я зможу відповісти,
    адже я вірю всім Твоїм словам.
⁴³ Вклади в мої уста назавжди Твою правду,
    бо покладаюсь я на рішення Твої,
⁴⁴     щоб настанов Твоїх додержувавсь завжди.
⁴⁵ Я житиму відкрито й вільно,
    бо завжди настанов Твоїх шукаю.
⁴⁶ Твій Заповіт я розкажу царям сміливо,
    й вони не збиткуватимуться з мене.
⁴⁷ З Твоїх наказів тішитися буду, бо люблю їх.
⁴⁸ Клянуся вірним бути вказівкам Твоїм, які люблю,
    роз’яснювати буду всі Твої закони.

⁴⁹ Запам’ятай, що обіцяв слузі Своєму,
    словами тими Ти вселив надію в мене.
⁵⁰ Вони—моя розрада в горі,
    Твої обіцянки оновлюють моє життя.
⁵¹ Пихаті можуть насміхатись з мене,
    та я ніколи не відступлюсь від Заповіту.
⁵² Всі вікопомні рішення Твої, о Господи,
    я пам’ятаю, в них черпаю втіху.
⁵³ Мене лякають ті безбожники,
    що відштовхнули Твій Закон.
⁵⁴ Твої повчання піснею звучать в моїй оселі.
⁵⁵ Я серед ночі пам’ятаю Господа ім’я,
    Твій Заповіт виконую охоче.
⁵⁶ Так сталося, бо я живу,
    бо настанов Твоїх тримаюсь.

⁵⁷ Це моя доля, Господи,
    коритися Твоїм наказам.
⁵⁸ Усім єством служить Тобі жадаю,
    тож милосердний будь, як обіцяв.
⁵⁹ Я кожен крок життя відміряв так,
    аби іти шляхом Твоїх повчань.
⁶⁰ Я без вагань і сумнівів готовий був
    виконувати всі Твої накази.
⁶¹ Хоч кривдники й обплутали тенетами мене,
    я ні на мить не забуваю про Твої закони.
⁶² Підхоплююся серед ночі я,
    щоб справедливим рішенням Твоїм подяку скласти.
⁶³ Я друг усім, хто Господа шанує,
    за друзів маю всіх, хто підкоряється Твоїм наказам.
⁶⁴ О Господи, уся земля наповнена Твоєю щирою любов’ю.
    Навчи мене Своїх шляхів!

⁶⁵ Обіцяне Ти виконав, мій Боже;
    Ти був щедрий до слуги Свого.
^66-67 Навчи мене, як бути знаючим і мудрим,
    щоб міг відповідати точно і без помилок.
Я довірився Твоїм повчанням,
    адже живу я так, як Ти навчив.
⁶⁸ Ти—щедрий, добродійний,
    тож навчи мене Своїх законів.
⁶⁹ Накинулись на мене брехуни пихаті,
    та щиросердо я додержувавсь Твоїх законів.
⁷⁰ Серця бездарні в них, неначе жир,
    а я захоплююсь Твоїм навчанням.
⁷¹ Але мої страждання—благо,
    я через них пізнав Твої закони.
⁷² Одна премудрість з уст Твоїх
    дорожча тисяч золотих і срібних шекелів.

⁷³ Мене створили і тримають Твої руки,
    допоможи збагнуть і вивчити Твої завіти.
⁷⁴ Хто поклоняється Тобі, мене побачить і зрадіє,
    бо на Твої накази покладаюсь я.
⁷⁵ Я знаю, Господи, що Твій присуд—справедливий,
    мене страждати Ти недаремно змусив.
⁷⁶ Тепер утіш мене, Твою любов і милість дай пізнати,
    адже Ти дав обітницю рабу Своєму.
⁷⁷ Своєю милістю мене благослови, дай жити,
    адже я втішений Твоїми настановами.
⁷⁸ Хай будуть присоромлені хвальки,
    які звели на мене наклеп.
    Я тільки думав про Твої накази.
⁷⁹ Нехай повернеться до мене кожен,
    хто знає Твій Заповіт і хто Тебе боїться.
⁸⁰ Дай бути щиросердим перед Твоїм Законом,
    аби ганьби ніколи не спізнати.

⁸¹ Душа моя Твого спасіння прагне,
    плекаю всі надії на Твої слова!
⁸² Я видивився очі, очікуючи дій Твоїх,
    коли ж мене утішиш Ти?
⁸³ Коли я всохну, мов пустий бурдюк на смітнику,
    то і тоді я пам’ятатиму Твої закони.
⁸⁴ Як довго має жити Твій слуга,
    щоб покарав Ти переслідувачів у суді?
^85-86 Наготували кривдники для мене пастку,
    за мною пантрували безпричинно.
Я довіряюсь, Господи, усім Твоїм повчанням,
    тож прошу в Тебе допомоги!
⁸⁷ Вони ледь не позбавили мене життя,
    хоч я ніколи не порушував Твоїх наказів.
⁸⁸ Вдихни життя у мене милістю Своєю,
    щоб міг життя прожити за Господнім словом.

⁸⁹ О Господи, Твої накази
    вічно житимуть на Небесах!
⁹⁰ Із роду в рід Твої накази, віри гідні, будуть діяти.
    От землю Ти створив, вона існує й досі.
⁹¹ Усе тримається на справедливості Твоїй,
    адже усе Тобі покірне.
⁹² Якби я не кохав Твого Закону,
    давно б мені страждання скоротили вік.
⁹³ Навік закарбував у пам’яті Твої накази,
    тому що ними керувався у житті.
⁹⁴ Я—Твій, спаси мене,
    щоб міг я слідувати Твоїм наказам.
⁹⁵ Ті кривдники мене згубити сподівались,
    я ж прагнув осягнуть Твій Заповіт.
⁹⁶ Я усвідомив, що всьому кінець настане,
    лиш настановам Господа кінця немає.

⁹⁷ О як законами Твоїми я втішаюсь,
    роздумую над ними повсякчас!
⁹⁸ Я мудрість черпаю із вказівок Твоїх,
    їм завдяки мудріший я, ніж вороги мої.
⁹⁹ Мудрішим вчителів моїх мене зробив Ти,
    бо Заповіт Твій завжди в моїм серці.
¹⁰⁰ Мудріший я, аніж старійшини поважні,
    тому що підкоряюся Твоїм наказам.
¹⁰¹ Нога моя не ступить на гріховний шлях,
    бо жити хочу за Твоїм Законом.
¹⁰² Я правил Твоїх не порушив,
    бо Ти мені дав розуміння їх.
¹⁰³ Яка то втіха промовлять Твої слова,
    вони мені солодші, аніж мед.
¹⁰⁴ Я намагаюсь осягнуть Твої накази,
    тож неправдиве слово відмітаю!

¹⁰⁵ Твої слова, немов світильник під ногами,
    освітлюють мій шлях.
¹⁰⁶ Я присягнув дотримуватися вказівок Твоїх,
    і буду вірний клятві цій.
¹⁰⁷ О Господи, я тяжко настраждався,
    благаю, дай пожити ще, як обіцяв мені.
¹⁰⁸ О Господи, прийми хвалу мою,
    навчи, як жити за настановами Твоїми.
¹⁰⁹ На мене повсякчас чатує небезпека,
    але ніколи не забуду я Твоє учення.
¹¹⁰ Безбожники розкинули тенета,
    я ж всупереч Твоїм наказам не чинив ніколи.
¹¹¹ Повіки підкорятимусь Твоїй Угоді,
    бо в ній знаходить серце втіху.
¹¹² До згину я коритимусь Твоїм законам.

¹¹³ Як я ненавиджу тих безхребетних,
    що не слухняні повністю Тобі,
    але ж як я кохаюся в Твоєму вченні.
¹¹⁴ Ти—мій Дорадник, Захисник мій,
    всім серцем покладаюсь на Твої слова!
¹¹⁵ Безбожники, геть зі шляху мого,
    я буду жити за Законом Божим!
¹¹⁶ Підтримай так, як обіцяв Ти, щоб я жив,
    не дай розчаруватися, не кинь напризволяще!
¹¹⁷ Підтримку дай Свою, щоб міг я врятуватись
    і керуватися завжди законами Твоїми.
¹¹⁸ Ти відмітаєш тих, хто зневажає Твої закони,
    бо Ти брехливість їхню викриваєш.
¹¹⁹ За покидьків вважаєш ти лихих людців,
    та я Твою Угоду всім єством вітаю.
¹²⁰ Тремчу увесь від поклоніння й страху,
    адже Твої накази щиросердо я сприймаю.

¹²¹ Я досі праведно і чесно жив,
    тож на поталу кривдникам мене не віддавай.
¹²² Слузі Твоєму милість подаруй,
    не дай зухвалим гнобити мене.
¹²³ Я очі видививсь, чекаючи від Тебе порятунку,
    очікуючи справедливих слів Твоїх.
¹²⁴ Зі слугою Своїм поводься так,
    як щира любов підкаже,
    навчи мене Твоїх законів.
¹²⁵ Я Твій слуга, тож дай мені кебети,
    збагнуть, що мушу Заповіт Твій знати.
¹²⁶ О Господи, вже час настав Тобі зробити щось,
    адже народ порушив Твої накази.
¹²⁷ Я ж через те люблю Твої повчання
    від золота і срібла дужче.
¹²⁸ Тому й виконую всі настанови,
    тому й ненавиджу оманливі стежки.

¹²⁹ Твоя угода—пречудова,
    тож я дотримуюсь всіх присудів Твоїх.
¹³⁰ Твої слова, мов одкровення осяйні,
    тож зрозуміє їх й невіглас і мудрішим стане.
¹³¹ Ледь дихаю, перехопило подих хвилювання,
    очікую, щоб осягнути Твоє вчення.
¹³² Мені уваги приділи і втіш,
    як завжди робиш з тими, хто ім’я Твоє шанує.
¹³³ Твої слова мені дороговказом служать,
    тому не буде керувати мною зло.
¹³⁴ Від утиску гнобителів звільни мене,
    щоб міг я слухатись Твоїх наказів.
¹³⁵ Своє обличчя осяйне яви слузі Своєму,
    навчи, як жити за Твоїм Законом.
¹³⁶ Моє лице рясними сльозами вмите від того,
    що не коряться Твоїм наказам люди.

¹³⁷ О Господи, який Ти доброчесний,
    а Твої накази чесні й справедливі.
¹³⁸ Ти дав закони праведні мені,
    на них покластись можна без вагання.
¹³⁹ Аж спопеляє мене пристрасть від того,
    що недруги мої забули про Твої повчання.
¹⁴⁰ Надійність слів Твоїх не раз перевірялась,
    і я, Твій раб, люблю їх.
¹⁴¹ Я можу видаватись молодим і нерозумним,
    але Твоїх наказів я ніколи не забуду.
¹⁴² Твої благодіяння завжди справедливі,
    а вказівки Твої—надійні й точні.
¹⁴³ Хоча на мене насідають клопоти й нещастя,
    я все одно втішатимусь Твоїм ученням.
¹⁴⁴ Твої накази завжди добрі й справедливі.
    Так допоможи їх осягнути, щоби міг я жити!

¹⁴⁵ О Господи, дотримуюсь Твоїх законів!
    На мій сердечний, щирий поклик відгукнися!
¹⁴⁶ Я закликав Тебе на допомогу,
    тож порятуй, щоб я виконував Твою Угоду.
¹⁴⁷ Я на світанку пробудився, щоб Тобі молитись,
    я покладаюсь на Твої слова.
¹⁴⁸ Прокинувся я з першими півнями,
    аби вивчати Твоє слово.
¹⁴⁹ Благаю: милостиво і прихильно вислухай слугу Свого,
    зроби що праведним є,
    дай життєдайних сил мені.
¹⁵⁰ Все ближче підступаються блюзніри, лиходії,
    які не коряться Твоїм законам.
¹⁵¹ Та Ти вже близько, Господи,
    правдиві і надійні всі Твої накази.
¹⁵² Я вже давно довідався з Твоїх законів,
    що Ти віддав їх нам в довічний вжиток.

¹⁵³ Поміть мої страждання і спаси,
    адже Твоїх повчань я не забув!
¹⁵⁴ Вступись за мене, Господи, і визволи мене,
    згадай обітницю Свою і оживи мене.
¹⁵⁵ Безбожникам далеко до рятунку,
    вони й не намагаються виконувати Твоїх наказів.
¹⁵⁶ О Господи, дай життєдайних сил мені,
    як зазвичай з великодушної любові й милосердя!
¹⁵⁷ Чимало в мене ворогів, на мене зуби точать,
    та я не відступлюсь від присудів Твоїх.
¹⁵⁸ Зненавидів я зрадників,
    які зневажили Твої закони.
¹⁵⁹ Поглянь, о Господи, як я люблю Твої закони,
    дай стільки сил мені, як любиш Ти мене.
¹⁶⁰ Від перших днів Твої слова довіри варті,
    довіку покладатимусь на рішення Твої.

¹⁶¹ На мене безпричинно нападають можновладці,
    та в серці я шаную лиш Твої накази і боюсь лиш їх.
¹⁶² Щасливий я від слів Твоїх,
    як інший тішиться зі здобичі своєї.
¹⁶³ Я зневажаю і ненавиджу брехню,
    але в Твоєму вченні я кохаюсь.
¹⁶⁴ Щодня по сім разів хвалу складаю
    за справедливі рішення Твої.
¹⁶⁵ Живуть у мирі ті, хто любить Твій Закон,
    уже ніщо не переможе їх.
¹⁶⁶ Чекаю порятунку, Господи, від Тебе,
    адже я все зробив, як Ти велів.
¹⁶⁷ Душа моя жила Твоїм Законом,
    всім серцем я люблю його.
¹⁶⁸ Я за наказами і Заповітом жив Твоїми,
    адже усе моє життя, як на долоні, бачиш Ти.

¹⁶⁹ Я сподіваюся, що Ти помітиш мою радість,
    дай розуміння, як пообіцяв.
¹⁷⁰ Я сподіваюся, почуєш Ти мою молитву,
    спаси мене, як обіцяв колись.
¹⁷¹ Я величальної Тобі співав,
    тому що Ти мене Своїх законів вчиш.
¹⁷² Допоможи мені Твої слова промовить,
    бо кожна заповідь Твоя правдива.
¹⁷³ Мені у допомозі не відмов,
    адже Твої накази я обрав.
¹⁷⁴ О Господи, як хочу я, щоб Ти мене порятував,
    Твоє вчення мені приносить щастя.
¹⁷⁵ Ти відроди мене, щоб я Тобі хвалу співав,
    Твої повчання завжди йдуть мені на користь.
¹⁷⁶ Якщо я заблукав, мов та вівця з отари,
    прийди на пошуки Свого раба,
    адже я заповідей не забув Твоїх.

Коли звалилося на мене горе,
    я Господа покликав, й допоміг Господь.
² О Господи, врятуй моє життя
    від уст брехливих, язиків нещирих!

Підводжу очі і вдивляюся у гори,
    та звідки ждати допомоги?
² Від Господа лиш буде допомога,
    від Того, Хто створив і небеса, і твердь земну.