Псалтирь 113-115
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
1 Славімо Господа!
Славімо Господа, Господні слуги!
2 Нехай благословляється ім’я Господнє
віднині і навічно!
3 Нехай вславляється ім’я Господнє
де сходить сонце й де воно заходить!
4 Господь—над усіма народами землі,
Господня слава—вище піднебесся.
5 Кого ще знайдете такого, як наш Бог—Господь,
Який піднісся на престолі в височінь?
6 Він нахилився, щоб поглянути на землю й небеса.
7 Він з пороху підніме злидаря,
беззахисного з попелу зведе на ноги
8 і возвеличить до вельмож, проводирем поставить.
9 Бездітній навіть Він дарує дім
і щастя, як і матері родини.
Славімо Господа!
1 Коли Ізраїль, Якова родина, пішов з Єгипту,
полишивши край чужинський.
2 Юдея стала святим Божим місцем,
Ізраїль став землею, де керує Бог.
3 Як сталося таке, те море бачило,
Йордану води зупинились й потекли назад.
4 У танку закружляли гори, наче козенята дикі,
брикались пагорби, немов малі ягнята.
5 Що думало про все це Червоне море,
коли Йордан спинився і назад побіг,
6 коли у танку закружляли гори, наче козенята дикі,
а пагорби, мов ті ягнята, веселились,
7 і затрусилася земля перед володарем,
Господом Богом Якова?
8 То ж Він був тим, Хто скелю розколов,
Хто джерело зробив зі скелі, озеро розливши.
1 Не віддавай нам, Господи, пошани,
вона лише Тобі належить.
І Твоя лиш слава за вірність і за щирую любов.
2 Як можуть сумніватися погани
й питати: «Де ваш Бог?»
3 Наш Бог—на Небесах,
Він робить те, що забажає.
4 А їхні «боги»—це ніщо, шмат золота чи срібла,
оброблений людей руками.
5 Хоч рота мають, але не говорять,
хоч очі мають, все одно не бачать,
6 хоч вуха мають, та чути не спроможні,
хоч мають носа, але запаху не чують.
7 Не можуть дотик їхні руки відчувати,
ходити не спроможні їхні ноги,
не здатне їхнє горло застогнати.
8 А той, хто робить їх, хоч покладається на них,
сам незабаром їм подібним стане.
9 Ізраїлю, на Господа лиш покладайся,
бо Він—твій прихисток, твій щит.
10 Лиш Господу довірся, Ааронів роде,
Він допоможе вам, Він захистить.
11 Усі, хто перед Господом схилився,
на Господа свої надії покладайте.
Він—захисник, Він—ваша поміч.
12 Нас не забув Господь, благословення дасть нам,
благословення дасть Він Ізраїлю,
благословення дасть Він дому Аарона.
13 Господь пошле благословення всім
своїм прихильникам: малим й великим.
14 Господь благословляти буде й далі
і вас самих, і ваших діточок.
15 Благословенні ви у Господа,[a]
Який створив і небеса, і землю.
16 У владі Господа небесна височінь,
а землю Він віддав людським створінням.
17 Померлі, ті, хто йде у світ мовчання,
вже не співають Господу осанну.
18 Лиш ми, живі,
благословляєм Господа віднині і навіки.
Славімо Господа!
Footnotes
- 115:15 Благословенні… Господа Або «Господь вітає вас благословенням».
1-е к Коринфянам 6
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Суперечки між християнами
6 Коли у вас виникне суперечка з кимось з віруючих, то хіба ж ви підете до суду неправедного замість того, щоб звернутися до Божих людей? 2 Невже ви не знаєте, що святі люди Божі судитимуть світ? І якщо ви судитимете світ, то хіба ж ви нездатні вирішити такі дрібні справи? 3 Чи ви не знаєте, що ми судитимемо Ангелів, не кажучи вже про справи життєві? 4 Тож якщо ви матимете справу з випадками повсякденного життя, чи призначите ви суддями тих, хто не має ніякого відношення до церкви?
5 Кажу я так, щоб соромно вам стало. Невже справи такі кепські, що серед вас не знайдеться жодного мудрого чоловіка, щоб розсудити двох своїх братів у Христі? 6 Брат іде до суду з братом, і ви дозволяєте невіруючим судити їх? 7 По суті, те, що ви вступаєте в сутяжництво одне з одним, є повною вашою поразкою. Чи не краще вам натомість стерпіти образу? Чи не краще вам стерпіти завдану шкоду? 8 Та ви ж самі ображаєте й грабуєте, і то своїх же братів і сестер у Христі!
9-10 Хіба ви не знаєте, що неправедні люди не успадкують Царства Божого? Не обманюйте самих себе! Ніхто, ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні мужоложці, ні злодії, ні скнари, ні п’яниці, ні наклепники, ні шахраї не успадкують Царства Небесного. 11 І деякі з вас були такими, але ви очистилися, були освячені й виправдані в ім’я Господа Ісуса Христа і Духом Бога нашого.
Нехай тіла ваші служать Богу
12 «Все мені дозволено»,—стверджуєте ви. Та у відповідь я вам кажу: не все доцільно й бажано. Навіть якщо це правда, що «усе дозволено мені», але ніщо не повинно володіти мною як рабом. 13 Ось інший мовить: «Їжа—для шлунку, а шлунок—для їжі». Та Бог знищить і те, й друге. Бо тіла наші не для розпусти, а для служіння Господу[a], й Господь—для тіла нашого. 14 Бог не лише воскресив Господа з мертвих, Він і нас воскресить силою Своєю. 15 Чи ви не знаєте, що тіла ваші є членами Христа? Тож хіба я візьму частини тіла Христа і зроблю їх членами розпусниці? Звісно, ні!
16 Знов таки: чи не відомо вам, що той, хто з’єднується з розпусницею, стає з нею одним цілим? «Бо двоє,—сказано у Святому Писанні,—стають одним тілом»(A). 17 Той же, хто з’єднується з Господом, духовно стає одним цілим з Ним. 18 Уникайте розпусти. Кожен гріх, вчинений людиною,—поза її тілом, але розпусник грішить проти власного тіла.
19 Невже ви не знаєте, що тіла ваші—це храми[b] Духа Святого, який живе в вас? І хіба ви не знаєте, що ви одержали Дух Святий від Бога, і що ви більше не належите собі? 20 Адже Господь сплатив за вас високу ціну, тож прославте Бога тілами своїми.
Copyright © 2007 by Bible League International