Псалми 107-109
Ukrainian Bible
107 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
2 хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,
3 і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,
5 голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...
6 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
7 і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.
8 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
9 бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!
10 Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,
11 бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.
12 Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,
13 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
14 і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.
15 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
16 бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18 Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,
19 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,
20 Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,
22 і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!
23 Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,
24 вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!
25 Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,
26 до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться!
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
29 Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,
30 і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.
31 Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!
32 Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!
33 Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,
34 плодючу землю на солончак через злобу мешканців її.
35 Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,
36 і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,
37 і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!
38 і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!
39 Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.
40 Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,
41 а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.
43 Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!
108 Пісня. Псалом Давидів. (108-2) Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою!
2 (108-3) Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!
3 (108-4) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами,
4 (108-5) бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар!
5 (108-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею!
6 (108-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас!
7 (108-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю.
8 (108-9) Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.
9 (108-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, над Филистеєю буду погукувати!
10 (108-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе?
11 (108-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?
12 (108-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!
13 (108-14) Ми мужність покажемо в Бозі, і Він потопче противників наших!
109 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,
2 бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!
3 і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,
4 обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,
5 вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!
6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!
7 Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8 Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!
9 Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!
10 і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11 Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!
12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!
13 Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!
14 Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15 Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,
16 ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!
17 Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!
18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!
19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!
20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!
21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,
22 бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...
23 Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!
24 Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,
25 і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...
26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27 і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!
28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!
29 Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30 Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,
31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!