Add parallel Print Page Options

102 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. (102-2) Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

(102-3) Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

(102-4) Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

(102-5) Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

(102-6) Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

(102-7) Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

(102-8) Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

(102-9) Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

(102-10) і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

10 (102-11) через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...

11 (102-12) Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

12 (102-13) А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

13 (102-14) Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

14 (102-15) бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

15 (102-16) і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

16 (102-17) Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

17 (102-18) До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

18 (102-19) Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

19 (102-20) бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

20 (102-21) щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

21 (102-22) щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

22 (102-23) коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

23 (102-24) Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

24 (102-25) Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

25 (102-26) Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

26 (102-27) позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

27 (102-28) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!

28 (102-29) Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!

103 Давидів. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!

Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!

Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє.

Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.

Він бажання твоє насичає добром, відновиться, мов той орел, твоя юність!

Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних.

Він дороги Свої об'явив був Мойсеєві, діла Свої дітям ізраїлевим.

Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий.

Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів.

10 Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими.

11 Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його,

12 як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини!

13 Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його,

14 бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми порох:

15 чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,

16 та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його...

17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами синів,

18 що Його заповіта додержують, і що пам'ятають накази Його, щоб виконувати їх!

19 Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє.

20 Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!

21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його!

22 Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!