Add parallel Print Page Options

74 Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?

Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,

підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...

Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,

виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...

А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,

Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...

Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...

Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

10 Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?

11 Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!

12 А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!

13 Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,

14 Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,

15 Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!

16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

17 всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!

18 Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!

19 Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!

20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!

21 Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!

22 Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!

23 Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!

75 Для дириґетна хору. „Не вигуби!" Псалом Асафів. Пісня. (75-2) Прославляємо, Боже, Тебе, прославляєм, бо близьке Твоє Ймення! Оповідають про чуда Твої.

(75-3) Коли прийде година означена, то Я буду судити справедливо.

(75-4) Розтопилась земля, і всі її мешканці, та стовпи її зміцнюю Я. Села.

(75-5) Я сказав до лихих: Не шалійте, а безбожним: Не підіймайте ви рога!

(75-6) Не підіймайте ви рога свого догори, не говоріть твердошийно,

(75-7) бо не від сходу, і не від заходу, і не від пустині надійде повищення,

(75-8) але судить Бог: того Він понижує, а того повищує,

(75-9) бо чаша в Господній руці, а шумливе вино повне мішаного, і наливає Він з нього, усі ж беззаконні землі виссуть та вип'ють лиш дріжджі її!

(75-10) А я буду звіщати навіки, співатиму Богові Якова,

10 (75-11) відрубаю всі роги безбожних, роги праведного піднесуться!

76 Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом Асафів. Пісня. (76-2) Бог знаний у Юді, Його Ймення велике в ізраїлі!

(76-3) У Салимі намет Його, а мешкання Його на Сіоні,

(76-4) Він там поламав стріли луку, щита та меча, та війну! Села.

(76-5) Ти осяйний, потужніший за гори відвічні.

(76-6) Обдерто людей сильносердих, задрімали вони своїм сном, і не знайшли своїх рук усі мужі військові...

(76-7) Від сваріння Твого, Боже Яковів, оглушується колесниця та кінь:

(76-8) Ти Ти грізний, і хто перед обличчям Твоїм устоїть часу гніву Твого?...

(76-9) Як звіщаєш Ти суд із небес, то боїться й стихає земля,

(76-10) як встає Бог на суд, щоб спасти всіх покірних землі! Села.

10 (76-11) Бо й гнів людський Тебе вихваляє, решту ж гніву Ти поясом в'яжеш.

11 (76-12) Присягайте й виконуйте Господу, Богові вашому, усі, хто Його оточає, хай приносять дарунка Грізному:

12 (76-13) Він духа вельмож впокоряє, страшний Він для земних царів!

Маскіль Асафа.

Навіщо, Боже, Ти залишив нас назавжди?
    Чи Ти розгнівавсь на Свою отару?
Згадай громаду, що колись Твоєю стала,
    яку Ти викупив як плем’я Собі в спадок.
    Згадай Сіон, ту гору, що Твоїм осідком стала.
Пройди по цих руїнах предковічних,
    вернись до ворогом сплюндрованого храму.

Лунав у храмі ворогів військовий гук,
    про перемогу їхню ватри сповіщали.
Немов сапою воїни бур’ян сікли,
    вони сокири й сікачі пустили в хід,
    аби понівечити різьблені панелі у Твоєму храмі.
А потім підпалили святу оселю Божу,
    поруйнували до цеглинки храм,
    який звели Тобі на славу.
Гукаючи собі: «Круши!»
    Вони спалили всі святі місця побачень з Богом.
Ми вже не бачили своїх знамень,
    немає більш пророка,
    і ніхто не скаже з нас, як довго це ще буде.
10 Як довго, Боже, збиткуватися ворогам над нами?
    Чи ж Ти дозволиш осквернить навік ім’я Твоє?
11 Чому відняв від нас Ти рятівну Свою могутність?
    Яви Свою потугу, винищи їх вщент[a].

12 Бог був царем моїм одвіку,
    спасіння Він вершить на цій землі.
13 Своєю владою Ти море розділив,
    над водами розбив Ти голови чудовиськам морським.
14 Ти потрощив Левіафану[b] голови
    його віддав пустельним звірам на поживу.
15 Ти змушуєш струмки і ріки бігти,
    Ти висушив річки, що вічно струмували.
16 І день, і ніч в Твоїй безмежній владі,
    і місяць, й сонце—витвір рук Твоїх.
17 Ти встановив кордони землям,
    Ти витворив літо й зиму.

18 Не забувай, як ворог насміхається із Тебе,
    як зневажають дурники Твоє ім’я!
19 Не дай звірині дикій ухопить Твою голубку,
    про бідний Свій народ повіки не забудь.
20 Не забувай Свою Угоду з нами,
    бо панує кривда по глухих кутках землі.
21 Народ Твій, Боже, ображали й гнобили,
    не дозволяй же збиткуватися над ним.
    Хай бідний і беззахисний народ Тобі хвалу возносить.

22 Устань, мій Боже, і відстоюй Свою справу!
    І пам’ятай: злословлять проти Тебе дурні цілі дні!
23 Не забувай, як вороги Твої кричать,
    як галасують заколотники невпинно.

Для диригента. На мелодію «Не руйнуй». Хвальний псалом Асафа.

Ми славимо, ми славимо Тебе[c], о Боже!
    Ти близько вже, народ Твої діла великі славить.

Бог мовить: «Вибрав судний час Я,
    судити буду справедливо.
Коли земля і мешканці її готові впасти,
    тримаю міцно Я стовпи». Села

Пихатих і бундючних прагну Я спинити.
    Кажу пихатим Я: «Не пніться!
Не намагайтеся сягнути головою неба!
    Висловлювати зарозумілість ви полиште!»

Це не прийде ні з Заходу, ані зі Сходу,
    ані з віддалених гірських пустель[d].
Лиш Бог—суддя, вирішувати Йому
    кого принизити, кого піднести.
Господь тримає чашу у руці,
    по вінця там отруєне вино.
Проллється кара до останньої краплини,
    всім нечестивим доведеться випити.

10 Я завжди буду те оповідати
    й співати славу Богу Ізраїлю.
11 «Безбожних залишу без сили й влади,
    а праведних могутність піднесу».

Для диригента. На струнних інструментах. Хвальний псалом Асафа.

Народ Юдеї знає Бога,
    в Ізраїлі ім’я Його—велике.
Храм Божий зведено в Салемі[e],
    оселя Бога знаходиться на горі Сіон.
Там Бог зламав вогненні стріли,
    щити й мечі—всю зброю. Села

Ти осяйний, могутніший за гори віковічні,
    йдеш переможно ворожій стан винищивши.
Сплюндровано те воїнство, могутнє духом;
    вони тепер поснули,
    ніхто з них, дужих, захистить себе не зміг[f].
Гнів Бога Якова на них упав,
    і мертвим сном поснули й коні, й люди.
О Боже, грізний Ти у гніві,
    перед Тобою не встоїть ніхто.

9-10 Свій суд на небесах Ти правиш,
    тому затихла й оніміла від жаху уся земля.
Як Бог повстав судити,
    щоб врятувати бідних на землі,
    йому Він рішення Своє з Небес послав. Села

11 Коли Ти гніваєшся, Тебе славлять.
    Твій гнів зміцнив народу рештки[g].
12 Приносьте Господу, вашому Богу,
    присягу й дотримуйтеся її, усі довкола Нього,
    приносьте Грізному дарунки.
13 Бог може дух правителів скувати,
    усі земні царі Його бояться.

Footnotes

  1. 74:11 Чому… вщент Гебрейський текст у цьому вірші неясний.
  2. 74:14 Левіафан Міфічна морська потвора. Люди вірили, що Левіафани штовхали світ з мирного, безпечного шляху. Тут це означає, що Бог зупинив хаос і взяв під Свій контроль усі сили землі. Очевидно, тут метафорично мається на увазі Єгипет.
  3. 75:2 Тебе Або «Твоє ім’я».
  4. 75:7 Це не прийде… пустель Або «Ніхто не знає, що трапиться у майбутньому».
  5. 76:3 в Салемі Інша назва Єрусалима, що в перекладі означає «Мир».
  6. 76:6 ніхто… не зміг Буквально «солдати не могли знайти свої руки».
  7. 76:8-11 Древньогебрейський текст тут неясний.