Add parallel Print Page Options

72 Соломонів. Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого,

хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю!

Нехай гори приносять народові мир, а пагірки правду.

Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!

Будуть боятися Тебе, поки сонця, і поки місяця, з роду до роду!

Він зійде, як дощ на покіс, немов краплі, що зрошують землю!

Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий аж поки світитиме місяць,

і він запанує від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі!

Мешканці пустинь на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги будуть порох лизати...

10 Царі Таршішу та островів дадуть дари, принесуть царі Шеви та Севи дарунки!

11 і впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі народи,

12 бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги!

13 Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних,

14 від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!

15 і буде він жити, і дасть йому з золота Шеви, і завжди молитися буде за нього, буде благословляти його кожен день!

16 На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!

17 Хай ім'я його буде навіки, хай росте, поки сонця, наймення його, нехай благословляються ним, будуть хвалити його всі народи!

18 Благословен Господь Бог, Бог ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,

19 і благословенне навіки ім'я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!

20 Скінчились молитви Давида, сина Єссея.

73 Псалом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!

А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,

бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,

бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.

Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,

вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,

сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:

свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...

10 Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду

11 та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,

12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?

13 Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,

14 і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...

15 Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.

16 і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,

17 аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:

18 направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!

19 Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!

20 Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!

21 Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,

22 а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...

23 Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,

24 Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!

25 Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!

26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,

27 бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!

28 А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!

До Соломона[a].

Допоможи царю робити мудрі кроки, Боже,
    й вершити справи доброчесно, як і Ти.
Допоможи царю судить людей по правді,
    приймати мудрі рішення для блага бідаків.
Хай буде мир і справедливість на землі.
Нехай опорою нужденним стане цар
    і допоможе беззахисним і покарає злих.

Нехай із року в рік повагу й шану він має від людей
    аж поки сонце й місяць в небі тішитимуть зір.
Хай буде цар таким, як дощ для ниви,
    та злива, що дає життя зерну.
Хай квітне доброта, поки він править,
    хай мир і спокій, мов той місяць, будуть на віки.

Від моря і до моря хай сягають володіння,
    аж від Євфрата до окраїни землі[b].
Ви, жителі пустелі, схиліться перед ним,
    ви, вороги запеклі, долілиць перед царем!
10 Правителі Таршиша і далеких берегів
    нехай пошлють дари,
    нехай царі Шеби й Севи приносять данину.
11 Нехай усі царі схиляють голови в шанобі,
    нехай усі народи має в служінні він.

12 Наш цар нужденному
    й беззахисному йде на поміч.
13 Нещасні й бідаки у ньому бачать силу,
    він їх підтримує в житті.
14 Не дасть він на поталу безсердечним і недобрим,
    життя убоге кожного цінує він.
15 Хай довго цар живе, хай Шеби золото дістане.

    Молитеся завжди й благословення шліть йому щоденно.
16 Хай щедрим урожаєм колосяться ниви,
    на схилах гір хай наливаються плоди.
Лани хай родять, як в Ливані,
    як луки травами, хай повняться міста людьми.
17 Довічну славу має хай наш цар,
    у пам’яті людській нехай повік живе його ім’я!
Благословен хай буде він народом,
    і кожного нехай благословить.

18 Славте Господа, ізраїльського Бога!
    То тільки Бог всі чудеса здійснити міг.
19 Славте вічно ймення Його славне!
    Хай славою Його наповниться весь світ.
Амінь, амінь!

20 На цьому закінчуються молитви Давида, сина Єссея.

Книга Третя

(Псалми 73-89)

Хвальний псалом Асафа.

Бог добрий до Ізраїля насправді,
    до всіх, у кого чисте серце.
Я ж, навпаки, спіткнувся майже
    і майже на слизьку путь гріха ступив.
Побачивши везіння нечестивих,
    позаздрив я талану гордовитих.

У тих людей нічого не болить,
    тіла у них вгодовані й могутні.
У них немає клопотів звичайних,
    ніщо їм не пече, як іншим.
Немов коштовності довкола шиї їхня пиха.
Вже й очі повилазили від сала,
    і дурість переповнює серця.
Вони збиткуються з людей,
    підступні задуми снують,
    й замишляють завдати шкоди іншим.
Уявляють вони себе богами,
    й гадають, що царі вони на цій землі.
10 А Божі люди горнуться до них,
    виконують усе, що ті їм кажуть[c].
11 І кажуть: «Як те знає Бог?
    Чи відає про те Всевишній?»

12 Поглянь, які вони лихі,
    але багатство множать без упину.
13 Тоді навіщо мені серце очищати,
    пощо мені тримати руки в чистоті?
14 Чому я змушений весь час страждати,
    за що я страждаю щоранку?

15 Однак якби я виголосив ці думки,
    то я б напевне зрадив Твій народ.
16 Хоч як я намагався все збагнути,
    але непросто розуміння досягнути,
17 аж поки я у храм Твій не ввійшов,
    і лиш тоді почав я розуміти.
18 Ти їх загнав на слизьке,
    Ти змусив їх упасти і розбитися.
19 Кінець захопить їх зненацька,
    обсядуть біди, й пропадуть вони.
20 Вони мов сни, які насняться,
    а як прокинешся, то знехтуєш ти їх.

21-22 Я був дурний, немов той бик,
    коли на Тебе злився й сумував.
Та серце кров’ю обливається моє,
    коли подумаю про долю грішників сліпих.
23 Я назавжди залишився з Тобою,
    за руку Ти мене тримаєш.
24 Ведеш мене в житті, порадою вітаєш,
    а потім і до слави приведеш[d].
25 Хто ще для мене є на небі?
    Хто ще мені потрібен на землі?
26 Можливо, заслабнуть плоть моя і дух[e],
    та Бог—то скеля мого серця,[f] то моя доля навіки.

27 Хто Бога кине, той піде у забуття,
    Ти вигубиш усіх зрадливих.
28 А я лишився з Богом! Як це добре!
    Для мене Господь Бог—притулок,
    де сповіщатиму усім я про діла Твої.

Footnotes

  1. Псалом 72 до Соломона Тобто «псалом написаний на честь Соломона» або «псалом написаний Соломоном».
  2. 72:8 до окраїни землі Як правило, мова йде про країни Середземномор’я.
  3. 73:10 А Божі… кажуть Гебрейський текст тут неясний.
  4. 73:24 до слави приведеш Або «приймеш мене у славі».
  5. 73:26 дух Або «розум».
  6. 73:26 то скеля… серця Тобто «джерело моєї сили».