Add parallel Print Page Options

69 Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

(69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

(69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

(69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

(69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

(69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

(69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

(69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

(69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

10 (69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

11 (69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

12 (69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

13 (69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

14 (69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

15 (69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

16 (69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

17 (69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

18 (69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

19 (69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

20 (69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

21 (69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

22 (69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

23 (69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

24 (69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

25 (69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

26 (69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

27 (69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

28 (69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

29 (69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

30 (69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

31 (69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

32 (69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

33 (69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

34 (69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

35 (69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,

36 (69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!

Для диригента. На мелодію «Лілії». Псалом Давидів.

Мій Боже, порятуй мене від бід усіх!
    Вода мені до самих уст сягає.
Нема ногам опори, грузну глибше в мул.
    Вже вода змикається над головою,
    і хвилі котяться довкіл—ось-ось втону.
Я слабну, закликаючи на допомогу,
    від крику горло пересохло, боляче очам,
    вони даремне Бога виглядали.
У мене більше ворогів, аніж на голові волосся.
    Ненавидять, згубити ладні безпричинно, брешуть.
Плітки пустили навсібіч, що я крадій,
    а потім змусили платить за те, чого не брав я.

О Боже, знаєш Ти, що зла я не чинив,
    гріхів від Тебе приховати не можу.
О Господи мій Всемогутній і Володар,
    не допусти, аби мене цурались.
Бог Ізраїлю, не дай їм почуватись прикро,
    аби мене цурались Твої вірні.
Лице вкриває сором,
    то заради Тебе я терплю ганьбу.
Стороняться, мов чужака, мене брати,
    для кревних родичів немов чужий я.

10 Мене з’їда любов палка до Твого храму,
    і дошкуляють боляче пересуди людські.
11 Хоч плачу я, принижений, та вони все докоряють.
12 Коли жалобний одяг надягаю,
    усі довкруги на кпин мене здіймають,
13 про мене теревенять на майданах,
    п’янички, й ті про мене віршики складають.

14 Але молюся, Господи, Тобі:
    прийми мене, я так цього бажаю!
Дай, Боже, відповідь з великою любов’ю,
    із рятівною владою Своєю.
15 Тягни ж мене із мулу і не дай піти на дно.
    Спаси мене від тих, хто ненависть плекає,
    врятуй мене з глибокої води.
16 Не дай зімкнутись хвилям наді мною,
    не дай безодні проковтнуть мене,
    не дай могильній тьмі запанувати.

17 Господь, дай відповідь мені Своєю доброю любов’ю,
    поміть мене, допоможи у милості Своїй!
18 Не відвертай обличчя від Свого раба.
    Допоможи мені в біді, не зволікай!
19 Прийди, врятуй мою нужденну душу,
    спаси мене від злісних ворогів.

20 Ти знаєш про мою ганьбу, моє безчестя,
    Ти бачив кривдників, що так дошкулили мені.
21 Ці докори мене здолали, втратив я надію.
    Шукав я співчуття, та не знайшов,
    шукав розради в друга—марно.
22 Натомість мав отруєні харчі,
    щоб спрагу вгамувати, мені оцет давали.

23 Хай їхня тризна пасткою їм стане.
    Нехай наїдки їм застрягнуть в горлі.
24 Хай очі їхні не побачать світла більш ніколи,
    хай спини їм назавжди скорчить.
25 Нехай відчують гнів палкий Твій.
26 Зруйнуй оселі їхні, пустку з них зроби,
27     скарай їх, хай світ за очі тікають.
    Тоді збагнуть вони, що то є біль та рани.
28 Скарай їх, вони кару заслужили,
    не дай спізнати милосердя їм.
29 Зітри їхні ймення із Книги життя,
    щоб не було їх поруч з іменами праведних людей.

30 А я сумую і страждаю,
    Боже, підніми й спаси!

31 В піснях я славитиму ймення Бога,
    Йому співатиму свої хвали.
32 Це Бога втішить більше, ніж воли забиті.
33 Принижені побачать те й зрадіють,
    це оживить серця тим,
    хто прийшов вклонитись Богу.
34 Адже Господь принижених і бідних помічає,
    і виявляє співчуття до в’язнів.

35 Славите Бога, небеса, земля і море
    і все, що мешкає у небі, в морі й на землі.
36 Бог принесе Сіону порятунок,
    вдихне нове життя в міста Юдеї.
    Заселять землю знову ті, хто нею володіє!
37 Його рабів нащадки володітимуть землею,
    там житиме народ, який оспівує Його ім’я.

Psalm 69[a]

For the director of music. To the tune of “Lilies.” Of David.

Save me, O God,
    for the waters(A) have come up to my neck.(B)
I sink in the miry depths,(C)
    where there is no foothold.
I have come into the deep waters;
    the floods engulf me.
I am worn out calling for help;(D)
    my throat is parched.
My eyes fail,(E)
    looking for my God.
Those who hate me(F) without reason(G)
    outnumber the hairs of my head;
many are my enemies without cause,(H)
    those who seek to destroy me.(I)
I am forced to restore
    what I did not steal.

You, God, know my folly;(J)
    my guilt is not hidden from you.(K)

Lord, the Lord Almighty,
    may those who hope in you
    not be disgraced because of me;
God of Israel,
    may those who seek you
    not be put to shame because of me.
For I endure scorn(L) for your sake,(M)
    and shame covers my face.(N)
I am a foreigner to my own family,
    a stranger to my own mother’s children;(O)
for zeal for your house consumes me,(P)
    and the insults of those who insult you fall on me.(Q)
10 When I weep and fast,(R)
    I must endure scorn;
11 when I put on sackcloth,(S)
    people make sport of me.
12 Those who sit at the gate(T) mock me,
    and I am the song of the drunkards.(U)

13 But I pray to you, Lord,
    in the time of your favor;(V)
in your great love,(W) O God,
    answer me with your sure salvation.
14 Rescue me from the mire,
    do not let me sink;
deliver me from those who hate me,
    from the deep waters.(X)
15 Do not let the floodwaters(Y) engulf me
    or the depths swallow me up(Z)
    or the pit close its mouth over me.(AA)

16 Answer me, Lord, out of the goodness of your love;(AB)
    in your great mercy turn to me.
17 Do not hide your face(AC) from your servant;
    answer me quickly,(AD) for I am in trouble.(AE)
18 Come near and rescue me;
    deliver(AF) me because of my foes.

19 You know how I am scorned,(AG) disgraced and shamed;
    all my enemies are before you.
20 Scorn has broken my heart
    and has left me helpless;
I looked for sympathy, but there was none,
    for comforters,(AH) but I found none.(AI)
21 They put gall in my food
    and gave me vinegar(AJ) for my thirst.(AK)

22 May the table set before them become a snare;
    may it become retribution and[b] a trap.(AL)
23 May their eyes be darkened so they cannot see,
    and their backs be bent forever.(AM)
24 Pour out your wrath(AN) on them;
    let your fierce anger overtake them.
25 May their place be deserted;(AO)
    let there be no one to dwell in their tents.(AP)
26 For they persecute those you wound
    and talk about the pain of those you hurt.(AQ)
27 Charge them with crime upon crime;(AR)
    do not let them share in your salvation.(AS)
28 May they be blotted out of the book of life(AT)
    and not be listed with the righteous.(AU)

29 But as for me, afflicted and in pain—
    may your salvation, God, protect me.(AV)

30 I will praise God’s name in song(AW)
    and glorify him(AX) with thanksgiving.
31 This will please the Lord more than an ox,
    more than a bull with its horns and hooves.(AY)
32 The poor will see and be glad(AZ)
    you who seek God, may your hearts live!(BA)
33 The Lord hears the needy(BB)
    and does not despise his captive people.

34 Let heaven and earth praise him,
    the seas and all that move in them,(BC)
35 for God will save Zion(BD)
    and rebuild the cities of Judah.(BE)
Then people will settle there and possess it;
36     the children of his servants will inherit it,(BF)
    and those who love his name will dwell there.(BG)

Footnotes

  1. Psalm 69:1 In Hebrew texts 69:1-36 is numbered 69:2-37.
  2. Psalm 69:22 Or snare / and their fellowship become