Псалми 69
Ukrainian Bible
69 Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
2 (69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!
3 (69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...
4 (69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!
5 (69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!
6 (69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,
7 (69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...
8 (69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,
9 (69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,
10 (69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...
11 (69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:
12 (69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...
13 (69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
14 (69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!
15 (69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!
16 (69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,
17 (69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,
18 (69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...
19 (69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!
20 (69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!
21 (69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...
22 (69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,
23 (69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!
24 (69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
25 (69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
26 (69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...
27 (69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
28 (69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...
29 (69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,
30 (69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!
31 (69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.
32 (69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,
33 (69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!
34 (69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,
35 (69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,
36 (69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!
Псалтирь 69
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
1 Для диригента. На мелодію «Лілії». Псалом Давидів.
2 Мій Боже, порятуй мене від бід усіх!
Вода мені до самих уст сягає.
3 Нема ногам опори, грузну глибше в мул.
Вже вода змикається над головою,
і хвилі котяться довкіл—ось-ось втону.
4 Я слабну, закликаючи на допомогу,
від крику горло пересохло, боляче очам,
вони даремне Бога виглядали.
5 У мене більше ворогів, аніж на голові волосся.
Ненавидять, згубити ладні безпричинно, брешуть.
Плітки пустили навсібіч, що я крадій,
а потім змусили платить за те, чого не брав я.
6 О Боже, знаєш Ти, що зла я не чинив,
гріхів від Тебе приховати не можу.
7 О Господи мій Всемогутній і Володар,
не допусти, аби мене цурались.
Бог Ізраїлю, не дай їм почуватись прикро,
аби мене цурались Твої вірні.
8 Лице вкриває сором,
то заради Тебе я терплю ганьбу.
9 Стороняться, мов чужака, мене брати,
для кревних родичів немов чужий я.
10 Мене з’їда любов палка до Твого храму,
і дошкуляють боляче пересуди людські.
11 Хоч плачу я, принижений, та вони все докоряють.
12 Коли жалобний одяг надягаю,
усі довкруги на кпин мене здіймають,
13 про мене теревенять на майданах,
п’янички, й ті про мене віршики складають.
14 Але молюся, Господи, Тобі:
прийми мене, я так цього бажаю!
Дай, Боже, відповідь з великою любов’ю,
із рятівною владою Своєю.
15 Тягни ж мене із мулу і не дай піти на дно.
Спаси мене від тих, хто ненависть плекає,
врятуй мене з глибокої води.
16 Не дай зімкнутись хвилям наді мною,
не дай безодні проковтнуть мене,
не дай могильній тьмі запанувати.
17 Господь, дай відповідь мені Своєю доброю любов’ю,
поміть мене, допоможи у милості Своїй!
18 Не відвертай обличчя від Свого раба.
Допоможи мені в біді, не зволікай!
19 Прийди, врятуй мою нужденну душу,
спаси мене від злісних ворогів.
20 Ти знаєш про мою ганьбу, моє безчестя,
Ти бачив кривдників, що так дошкулили мені.
21 Ці докори мене здолали, втратив я надію.
Шукав я співчуття, та не знайшов,
шукав розради в друга—марно.
22 Натомість мав отруєні харчі,
щоб спрагу вгамувати, мені оцет давали.
23 Хай їхня тризна пасткою їм стане.
Нехай наїдки їм застрягнуть в горлі.
24 Хай очі їхні не побачать світла більш ніколи,
хай спини їм назавжди скорчить.
25 Нехай відчують гнів палкий Твій.
26 Зруйнуй оселі їхні, пустку з них зроби,
27 скарай їх, хай світ за очі тікають.
Тоді збагнуть вони, що то є біль та рани.
28 Скарай їх, вони кару заслужили,
не дай спізнати милосердя їм.
29 Зітри їхні ймення із Книги життя,
щоб не було їх поруч з іменами праведних людей.
30 А я сумую і страждаю,
Боже, підніми й спаси!
31 В піснях я славитиму ймення Бога,
Йому співатиму свої хвали.
32 Це Бога втішить більше, ніж воли забиті.
33 Принижені побачать те й зрадіють,
це оживить серця тим,
хто прийшов вклонитись Богу.
34 Адже Господь принижених і бідних помічає,
і виявляє співчуття до в’язнів.
35 Славите Бога, небеса, земля і море
і все, що мешкає у небі, в морі й на землі.
36 Бог принесе Сіону порятунок,
вдихне нове життя в міста Юдеї.
Заселять землю знову ті, хто нею володіє!
37 Його рабів нащадки володітимуть землею,
там житиме народ, який оспівує Його ім’я.
Copyright © 2007 by Bible League International