Add parallel Print Page Options

57 Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру. (57-2) Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!

(57-3) Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.

(57-4) Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою

(57-5) на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч.

(57-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!

(57-7) Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села.

(57-8) Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе!

(57-9) Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!

(57-10) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами,

10 (57-11) бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар!

11 (57-12) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!

58 Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів. (58-2) Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?

(58-3) Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.

(58-4) Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,

(58-5) їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,

(58-6) що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!

(58-7) Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,

(58-8) нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,

(58-9) бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

(58-10) Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!

10 (58-11) А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!

11 (58-12) і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!

59 Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли його дім. щоб убити його. (59-2) Визволь мене від моїх ворогів, о мій Боже, від напасників моїх охорони Ти мене!

(59-3) Визволь мене від злочинців, і спаси мене від кровожерних,

(59-4) бо ось причаїлись на душу мою, на мене збираються сильні, не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!

(59-5) Без моєї провини вони он збігаються та готуються, устань же назустріч мені та побач!

(59-6) і Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже ізраїлів, збудися, щоб покарати всіх поган, і не помилуй нікого із зрадників злих! Села.

(59-7) Надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту,

(59-8) й ось слова вивергають устами своїми, мечі в їхніх губах, та хто це почує...

(59-9) Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоромиш!

(59-10) Твердине моя, я Тебе пильнуватиму, бо Бог оборона моя!

10 (59-11) Мій Бог, Його милість мене попередила, Бог учинить мені, що побачу падіння своїх ворогів!

11 (59-12) Не вбивай їх, щоб народ мій цього не забув, міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!

12 (59-13) Гріх їхніх уст слово губ їхніх, і нехай вони схоплені будуть своєю пихою, і за клятву й брехню, яку кажуть!

13 (59-14) У гніві їх знищ, знищ і хай їх не буде, і хай знають вони, що царює Бог в Якові, аж до кінців землі! Села.

14 (59-15) А надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту.

15 (59-16) Вони вештатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдяться, то скаржитись будуть.

16 (59-17) А я буду співати про силу Твою, буду радісно вранці хвалити Твою милість, бо для мене Ти був в день недолі моєї твердинею й захистом!

17 (59-18) Твердине моя, до Тебе співати я буду, бо Бог оборона моя, милостивий мій Боже!

Для диригента. На мелодію: «Не знищуй». Міктам Давида від того часу, як він утік від Саула в печеру.

Помилуй, Боже, милосердний будь,
    бо прихисток душа в Тобі шукає.
Шукає, під яке б крило сховатись,
    пересидіти скрути час.

До Бога я Всевишнього звертаюсь,
    молюся Богу, що опікується мною.
Пошле з небес Він допомогу,
    мене врятує, ворога скарає. Села
Пошле мені Господь любов
    і праведність неложну.

О моя душе, мушу я лежати серед левів,
    цих ненажер-людей,
    що мають зуби, наче списи й стріли,
    а язики—нагострені мечі.

О Боже, Свою славу піднеси над небесами
    і над землею усією!
Хотіли вороги мене спіймати,
    сплели тенета мені ноги заплести,
    нарили ями, та самі ж туди й упали. Села

Готовий я усе знести, зміцнилось серце,
    співатиму Тобі й складатиму пісні.
Прокинься, моя душе,
    прокиньтесь, арфи й ліри,
    світанок привітаємо разом.
10 Володарю! Тебе прославлю я серед народів,
    співатиму про Тебе всьому світу!
11 Бо праведна любов Твоя сягає вище неба,
    а вірність лине у захмарний світ.
12 О Боже, Свою славу піднеси над небесами
    і над землею усією!

Для диригента. На мелодію «Не знищуй». Міктам Давидів.

Чи завжди ви, правителі високі[a],
    правдиві вироки даєте людям?
    Чи справедливо судите людей?
Ні! В ваших серцях—ненависть,
    а в справах—беззаконня,
    злочинні ваші дії по всій землі.
Ті нечестивці з материнської утроби
    вже оступилися, брехню плодити стали.
Гнів їхній, мов зміїна отрута.
    Мов кобра, що оглухла і спів заклинача не чує.
Так нечестивці затикають вуха,
    як чорні задуми свої плетуть.

Повибивай їм, Боже, зуби в роті!
    Повиривай, о Господи, цим левам ікла.
Хай їхня сила зійде стічною водою,
    нехай потопчуть їх, як ті пожухлі трави.
Нехай розтануть, сліду не лишивши,
    як той слимак повзучий.
Хай сонця вік не бачать,
    як викидень дочасний.
10 Нехай жене їх вітер, мов бур’ян колючий,
    що полум’ям зайнятися не встиг,
    та вже затух і горщик не нагрів.

11 Хай тішить праведника зір,
    коли грішних тих правителів карають.
Хай відчуття солодке перемоги[b]
    його пройме, неначе вояка.
12 Щоб люд простий міг з певністю сказати:
    «Для праведника справді є віддяка,
    ще є на цій землі всесильні судді[c]».

Для диригента. На мелодію: «Не знищуй». Міктам Давидів, коли військо Саула оточило його дім щоб вбити.

Рятуй мене від ворогів, мій Боже,
    спаси від тих, хто повстає на мене.
Дай порятунок від руки убивці
    і визволи з тенет злочинців.

Вбити мене лаштуються вони,
    плетуть ці можновладці змову проти мене,
    хоч я і не грішив, мій Господи,
    і не вчинив я злочин.
Не оступився я ні в чому,
    та позбігалися вони й вчепитися у мене ладні.
Устань, прийди мені на допомогу,
    поглянь, що діється довкола.
О Господи, Всесильний Боже Ізраїлю,
    повстань, і вирок винеси народам цим.
    І не помилуй зрадників отих! Села

Вони сюди увечері вернулись
    і ґвалт, як ті собаки, в місті здійняли.
Послухай, як вони гарчать,
    образи з язиків злітають, мов мечі.
    Їм байдуже, хто слухає їх.
Здійми на глум їх, Господи, і присором!

10 Мій Боже, я співатиму Тобі пісні про славу,
    бо Ти—моя твердиня в горах.
11 Мій вірний Бог мене по полю битви проведе,
    щоб перемогу я одержать зміг над ворогами.
12 Не убивай їх ще, щоб пам’ятав народ мій,
    Володарю, наш захисник,
    розкидай силою своєю їх.
13 Вони грішили, сіявши прокльони і брехню.
То ж хай зазнають на собі те лихо, яке плодили,
    хай зловляться самі на тій гордині,
    що їх до беззаконня довела.
14 У гніві, розпалившись, їх жени і знищуй,
    доки геть з землі не згинуть.
Тоді лишень усі народи зрозуміють,
    що Ізраїлем править Бог. Села

15 Вони сюди увечері вернулись
    і ґвалт, як ті собаки, в місті здійняли.
16 Блукатимуть, шукаючи поживи.
    Та не знайдуть вони ані харчів,
    ні місця, де б то голову схилить.
17 А вранці я співатиму Тобі хвалу,
    щасливий, що мене Ти вірно любиш.
Ти—моя твердиня в горах,
    мій притулок у лиху годину.
18 Співатиму Тобі, мій Боже, славу,
    бо Ти—моя твердиня в горах,
    бо Ти—мій милостивий Бог!

Footnotes

  1. 58:2 правителі високі Ймовірно, в гебрейському тексті тут гра слів «правителі високі» звучіть подібно до слова «глухі».
  2. 58:11 відчуття… перемоги Буквально «вони вимиють ноги у крові злих людей».
  3. 58:12 ще є… судді Або «дійсно, це Бог судить мир!»