Add parallel Print Page Options

(39-6) Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.

(39-7) У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!

Read full chapter

„Скажи, о Господи, що станеться невдовзі?
    І скільки днів відпущено прожить?
    Дозволь узнати, як довго мені жити!
Поглянь, дав днів мені не більше, як з долоню!
    Недовгий вік мій—та для Тебе ж то ніщо.
    Людське життя, мов хмарка пари—швидко тане”». Села

Read full chapter