Add parallel Print Page Options

Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!

Хто сіє з слізьми, зо співом той жне:

все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!

Read full chapter

О Господи, вигнанців наших поверни,
    нехай додому мчать, немов струмки в пустелі.
Хай ті, хто сіяв у сльозах, пожнуть у щасті.
Той, хто ронив, немов зерно, у землю сльози,[a]
    нехай радіє, повертаючись із лантухом зерна.

Read full chapter

Footnotes

  1. 126:6 Той… сльози Або «той, хто ніс усі свої пожитки».