Add parallel Print Page Options

25 (102-26) Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

26 (102-27) позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

27 (102-28) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!

Read full chapter

25 Тому благаю: «Боже мій, живеш Ти з роду в рід,
    тож не вбивай мого життя на півдорозі.
26 Створив Ти землю в сиву давнину,
    Ти небеса розкинув власноручно.
27 І все це може зникнути, а Ти ж бо—вічний.
    Мов одяг зношений, Ти викинеш і зміниш їх, немов ганчір’я.

Read full chapter