Add parallel Print Page Options

22 Славне ім’я дорожче, ніж велике багатство,
    пошана краща, аніж золото чи срібло.

Багаті й бідні поруч йдуть,
    бо Господь створив і тих, і тих.

Розважливий побачить лихо і знайде рятунок,
    пустоголовий наблизиться й поплатиться за це.

Для скромного, який шанує Господа, є нагорода:
    багатство, слава і життя.

Шлях безбожника—між колючок і пасток,
    а хто цінує своє життя, той не здибає їх.

Навчай молодь, який шлях їй обирати,
    тоді і в старості вона не зіб’ється з путі.

Багаті панують над злидарями,
    а боржник є рабом позичальника.

Хто сіє несправедливість, пожне горе,
    згине через власний гнів.

Благословенний буде щедрий,
    бо ділиться він хлібом з бідним.

10 Вижени насмішника, то й сварка стихне,
    і сутяги, й образи вщухнуть.

11 Хто любить чисте серце, вишукано промовляє,
    той серед друзів матиме царя.

12 Очі Господа стережуть знання,
    Він відмітає зрадливі слова.

13 Ледачий вигукує: «Надворі лев!
    Він міг би розшматувати мене на вулиці!»

14 Вуста розпусниці—глибока яма,
    в яку падає той, кого Господь відринув[a].

15 Дурість прив’язана до серця юнака,
    покарання звільнить його від неї.

16 Один наживається, гноблячи бідного,
    інший стає бідним, бо платить багатію.

Тридцять мудрих приказок

17 Прислухайся до слів мудреця,
    привернися серцем до мого вчення,
18     бо вони підуть тобі на користь.
Якщо збережеш їх у серці,
    тоді вони звучати будуть на твоїх устах.
19 Я вчитиму тебе сьогодні,
    щоб довірявся ти Господу.
20 Чи не писав я тобі раніше,
    чи не давав тобі порад і знання,
21 щоб знав ти, що то є—правдиве слово,
    щоб ти зміг достовірно доповісти тому,
    хто посилав тебе?

—1—

22 Не кради у злидаря, бо він бідний,
    не ображай злидаря у суді біля міської брами.
23 Бо Господь захищає їх,
    та відбере у крадіїв усе награбоване.

—2—

24 Не водися з запальним,
    не приятелюй з гарячковим,
25 щоб не перейняти від нього ці риси
    і не потрапити в тенета.

—3—

26 Не спілкуйся з тими, хто поспішно клянеться,
    ні з тим, хто бере на себе чужі борги.
27 Якщо тобі немає чим заплатити,
    то навіщо втрачати останнє рядно?

—4—

28 Не чіпай давніх кордонів,
    які встановили твої батьки.

—5—

29 Ти зустрічав майстра своєї справи?
    Він служитиме царю,
    він не буде служити простим людям.

—6—

23 Коли сідаєш за стіл із правителем,
    пам’ятай, хто перед тобою.
Ніколи не їж занадто,
    навіть якщо ти дуже зголоднів.
Не тягнися до смачного—
    це оманлива їжа.

—7—

Не розтрачуй всі сили і здоров’я на накопичення скарбів.
    Якщо вважаєш себе мудрим—запасайся терпінням.
Лиш на мить відведеш погляд, як багатство зникне,
    наче в нього виросли крила, і орлом злетить у небо.

—8—

Не бери хліба за столом у скнари,
    не тягнися до його ласощів.
Він же, як пір’я у горлі.
    «Їж та пий»,—він припрошує, але нещиро.
Те, що проковтнеш, тебе знудить,
    та не будеш знати як уникнути приниження.

—9—

Не давай поради дурню,
    бо не зрозуміє він мудрості слів твоїх,
    та зробить з тебе посміховисько.

—10—

10 Не руш вікових меж кам’яних,
    не зазіхай на сирітські поля.
11 Тому що в них могутній Захисник (Господь),
    Він притягне тебе до суду.

—11—

12 Налаштуй свій розум на повчання,
    прислухайся до розумних порад.

—12—

13 Не позбавляй юнака виховання,
    не помре він від того,
    що палиця походить по його спині.
14 Якщо сам його повчатимеш різкою,
    врятуєш його життя від Шеолу.

—13—

15 Сину мій, якщо помудрішаєш,
    то й моє серце звеселиться.
16 Моє серце сповниться радістю,
    коли з уст твоїх злітатимуть праведні слова.

—14—

17 Не дозволяй заздрощам до грішників поселитися в серці,
    хай живе там завжди страх перед Господом.
18 Тоді матимеш щасливе майбутнє
    і твої сподівання не розпиляться на порох.

—15—

19 Слухай, сину, й набирайся мудрості,
    і вибери правильний життєвий шлях.
20 Не водися з тими, хто п’є без міри,
    хто м’ясом давиться, ненаситний.
21 Бо п’яничка й ненажера збідніють,
    їх лінощі в лахміття одягнуть.

—16—

22 Слухайся батька, який життя тобі дав,
    і не зневажай матір, коли зістариться.
23 Купи й не продавай того, що є правдиве:
    мудрість, настанови й розуміння.
24 Батько праведного тішитиметься,
    хто викохає мудрого сина, матиме радість у ньому.
25 Дай батькові й неньці відчути радість,
    нехай та, що дала тобі життя, буде втішена.

—17—

26 Сину мій, нехай твій розум мені довіриться,
    побачать очі шлях Мій добрим.
27 Бо повія—то глибока яма,
    а спокусниця—вузька криниця.
28 Вона, мов крадій, у засідці чатує,
    і множить перелюб поміж чоловіків.

—18—

29 Хто зітхає, хто ридає?
    Хто свариться, хто скаржиться?
Хто синці невинні рахує?
    Хто заплакані очі червоні втирає?
30 Це ті, хто допізна за вином сидить,
    хто шукає, де б чого напитися.
31 Не задивляйся на вино,
    коли проміниться у келихах червоно.
Його приємно і легко ковтати,
32     але зрештою воно кусає, мов гадюка,
    й отруює, немов змія.
33 Твої очі побачать чудернацькі видіння,
    а розум затуманиться, заплутаються слова.
34 Ти будеш хворий, наче той,
    кого кидають хвилі в морі,
    мов той, хто на верхівці щогли.
35 Ти скажеш: «Мене вдарили, але я болю не відчув,
    мене побили, та я цього і не помітив!
Коли очуняю, піду шукати,
    де б іще хильнути».

—19—

24 Не заздри недобрим,
    не прагни їхнього товариства.
Бо вони замишляють насилля,
    їхні вуста торочать про лихо майбутнє.

—20—

Дім будують мудрістю,
    а зміцнюють розумінням.
Його кімнати заповнюють
    цінним і затишним начинням через пізнання.

—21—

Мудрий більший за можновладного,
    а освічений більший за дужого,
бо з доброю порадою можна почати війну,
    перемогу здобути, як багато радників маєш.

—22—

Мудрість занадто складна для невігласа,
    біля брами міської він не розтулить уст[b].

—23—

Інтриганом назвуть того,
    хто замишляє зло.
Лихі наміри дурня—це гріх;
    люди гидують глузливими.

—24—

10 Який же ти слабкий,
    якщо зігнешся в час випробувань!

—25—

11 Врятуй тих, проти кого йде зговір, щоб убити;
    допоможи засудженому до страти.
12 Бо якщо ти скажеш: «А я не знав про це!»—
    хіба не буде це відоме й Випробовувачу сердець?
Хіба Той, Хто стежить за тобою, не знає цього?
    Хіба Він не відплатить кожному за ділами його?

—26—

13 Їж мед, сину мій, він корисний,
    щільниковий мед солодкий.
14 Знай також, що мудрість—то насолода для душі,
    якщо знайдеш її, матимеш добре майбутнє,
    не розвіються твої сподівання.

—27—

15 Не чатуй, мов злодій, біля оселі праведника,
    не вдирайся в його дім.
16 Праведник сім разів впаде і знову підведеться,
    а безбожника навіть одинока біда скосить.

—28—

17 Не радій, коли твій недруг падає,
    коли він спіткнеться, не тіш своє серце,
18 бо Господь помітить це і сприйме як зло,
    і зверне гнів на тебе.

—29—

19 Не гнівайся через зловмисників,
    не заздри неправедним,
20 бо нечестивці не мають майбутнього,
    згасне світильник неправедних.

—30—

21 Вшановуй Господа, сину мій, і царя,
    не зв’язуйся з заколотниками,
22 бо зненацька на них біда нападе,
    і ніколи не знаєш, яку погибель принесе.

Інші приказки

23 Ось іще приказки мудрих:

Не годиться виявляти упередженість у суді.
24 Хто винного виправдає, стверджуючи:
    «Ти невинний»,—буде проклятий людьми,
    й затаврований народами.
25 А хто дорікає неправедним,
    буде схвалений, благословення на нього зійде.

26 Чесне слово приносить радість людині,
    мов поцілунок в уста.

27 Спершу скінчи працю надворі, упорядкуй ниву,
    а вже тоді будуй оселю.

28 Не давай неправдивих свідчень проти ближнього,
    не зводь наклепів.
29 Не кажи: «Як він зі мною, так і я з ним.
    Я відплачу йому тим же».

30 Я йшов повз поле нероби,
    вздовж виноградника якогось дурня.
31 Усе поле заросло будяками,
    бур’яни вкрили землю, кам’яна огорожа повалилася.
32 Я подивився сам, поміркував, зауважив
    і правду збагнув:
33 трохи поспати, трішки подрімати,
    побайдикувати, склавши руки,
34 то й бідність заскочить несподівано,
    як грабіжник, і злидні обсядуть, як вороги.

Footnotes

  1. 22:14 в яку… відринув Це може означати також: «Той, хто впаде туди, відчує гнів Господній». Зачаруватись такою жінкою—це не лише гріх, але й покарання. Хто не зважає на мудрі повчання або зневажає їх, серед яких є й попередження про небезпечність таких жінок, накликає на себе гнів Господній. Господь в такому разі може «передати» чоловіка звабниці. Можна порівняти й інші біблійні тексти, де говориться, що Бог «залишає людей» наодинці з власною розпустою, що є також карою (Рим. 1:26-27) або насилає ілюзії, щоб збити зі шляху істинного того, хто відмовляється шанувати правду (2 Сол. 2:10-12).
  2. 24:7 біля… уст Судові позови та інші громадські зібрання відбувалися біля міської брами.