Add parallel Print Page Options

Слова, що з уст злітають, немов вода глибока;
    джерело мудрості—то невичерпний потік.

Бік кривдника тримати—то проти закону,
    як і засуджувати праведного—зле.

Уста невігласа викликають сварку,
    його рот розбурхує бійку.

Язик дурня—то його загибель,
    уста його—для нього ж пастка.

Слова наклепника, мов патока солодка,
    вони ідуть на найчорніше дно душі.

Безперечно, ледацюга—
    брат руйнівнику.

10 Господнє ім’я—то могутня вежа,
    в ній праведник знаходить порятунок.

11 Багатство заможного—це укріплене місто,
    воно йому ввижається мурами нездоланними.

12 Руїні передує пиха,
    а скромність передує славі.

Read full chapter