Add parallel Print Page Options

12 Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

13 Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

14 Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

16 Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

17 Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

18 Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

20 Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

22 Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

Read full chapter