Add parallel Print Page Options

16 Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.

Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.

Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.

Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.

Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!

Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.

Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.

Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.

Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.

10 Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.

11 Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.

12 Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.

13 Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.

14 Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.

15 У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.

16 Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!

17 Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.

18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.

19 Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.

20 Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.

21 Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.

22 Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.

23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.

24 Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.

25 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

26 Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.

27 Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.

28 Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.

29 Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.

30 Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.

31 Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.

32 Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.

33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.

17 Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

10 На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

11 Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

12 Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

13 Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

14 Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

16 Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

17 Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

18 Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

20 Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

22 Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

23 Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

24 З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

25 Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

26 Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

27 Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

18 Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.

Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.

З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.

Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.

Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.

Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.

Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.

Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.

Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.

10 Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.

11 Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.

12 Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.

13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!

14 Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?

15 Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.

16 Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.

17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.

18 Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.

19 Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.

20 Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.

21 Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.

22 Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.

23 Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.

24 Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.

А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо.

Бо каже: Приємного часу почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння! Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!

Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне,

а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах,

у вдарах, у в'язницях, у розрухах, у працях, у недосипаннях, у постах,

у чистості, у розумі, у лагідності, у добрості, у Дусі Святім, у нелицемірній любові,

у слові істини, у силі Божій, зо зброєю правди в правиці й лівиці,

через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві;

як незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як карані, та не забиті;

10 як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.

11 Уста наші відкрились до вас, коринтяни, серце наше розширене!

12 У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях!

13 Такою ж відплатою говорю, немов дітям розширені будьте й ви!

14 До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою?

15 Яка згода в Христа з белійяаром? Або яка частка вірного з невірним?

16 Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!

17 Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму,

18 і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель!