Приповісті 10-20
Ukrainian Bible
10 Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визволює.
3 Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине.
4 Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує.
5 Хто літом збирає син мудрий, хто ж дрімає в жнива син безпутній.
6 Благословенства на голову праведного, а уста безбожним прикриє насильство.
7 Пам'ять про праведного на благословення, а ймення безбожних загине.
8 Заповіді мудросердий приймає, але дурногубий впаде.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногубий впаде.
11 Уста праведного то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 Ненависть побуджує сварки, а любов покриває всі вини.
13 В устах розумного мудрість знаходиться, а різка на спину безтямного.
14 Приховують мудрі знання, а уста нерозумного близькі до загибелі.
15 Маєток багатого місто твердинне його, погибіль убогих їхні злидні.
16 Дорібок праведного на життя, прибуток безбожного в гріх.
17 Хто напучування стереже той на стежці життя, а хто нехтує картання, той блудить.
18 Хто ненависть ховає, в того губи брехливі, а хто наклепи ширить, той дурноверхий.
19 Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 Язик праведного то добірне срібло, а розум безбожних мізерний.
21 Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму.
22 Благословення Господнє воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою.
23 Нешляхетне робити забава невігласа, а мудрість людині розумній.
24 Чого нечестивий боїться, те прийде на нього, а прагнення праведних сповняться.
25 Як буря, яка пронесеться, то й гине безбожний, а праведний має довічну основу.
26 Як оцет зубам, і як дим для очей, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 Страх Господній примножує днів, а роки безбожних вкоротяться.
28 Сподівання для праведних радість, а надія безбожних загине.
29 Дорога Господня твердиня невинним, а загибіль злочинцям.
30 Повік праведний не захитається, а безбожники не поживуть на землі.
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32 Уста праведного уподобання знають, а уста безбожних лукавство.
11 Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.
2 Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.
3 Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.
4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.
5 Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.
6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.
7 При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.
8 Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.
9 Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.
10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.
11 Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.
12 Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.
13 Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.
15 Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.
16 Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.
17 Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.
18 Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.
19 Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.
20 Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.
21 Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.
22 Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.
23 Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.
24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.
25 Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.
26 Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.
27 Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.
28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.
29 Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.
30 Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
12 Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.
2 Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.
3 Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.
4 Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.
5 Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана.
6 Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду.
9 Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.
12 Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди.
13 Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.
14 Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.
15 Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.
16 Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.
17 Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману.
18 Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.
19 Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю.
20 В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир.
21 Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.
22 Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.
23 Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.
24 Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.
25 Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.
26 Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.
27 Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний.
28 В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.
13 Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.
2 З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.
3 Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.
4 Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.
5 Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.
7 Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.
8 Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.
9 Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.
10 Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.
11 Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.
12 Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.
13 Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.
14 Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.
15 Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.
17 Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.
18 Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.
19 Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.
21 Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.
22 Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.
23 Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.
24 Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.
14 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
2 Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
3 На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
4 Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
5 Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
6 Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
7 Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
8 Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
9 Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
10 Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
12 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
13 Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
14 Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
15 Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
17 Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
18 Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
19 Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
20 Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
22 Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
23 Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
24 Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
25 Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
27 Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
28 У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
29 Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
30 Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
31 Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
34 Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
35 Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.
15 Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.
2 Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.
3 Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.
4 Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.
5 Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
6 Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.
7 Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.
8 Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.
9 Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.
11 Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!
12 Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.
13 Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.
14 Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.
15 Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.
16 Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
17 Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
18 Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
19 Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.
20 Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.
21 Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
22 Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
23 Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!
24 Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.
25 Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.
26 Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.
27 Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.
28 Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.
29 Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.
30 Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.
31 Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.
32 Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.
33 Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.
16 Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.
2 Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.
4 Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.
5 Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!
6 Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.
7 Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.
9 Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.
10 Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.
11 Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.
12 Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.
13 Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.
15 У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.
16 Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!
17 Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.
19 Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.
20 Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.
21 Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.
22 Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.
24 Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
26 Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.
28 Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.
29 Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.
32 Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.
17 Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.
3 Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.
6 Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.
7 Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.
8 Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.
9 Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.
10 На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.
11 Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
12 Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.
13 Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.
14 Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.
16 Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?
17 Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.
18 Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
20 Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.
22 Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.
23 Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.
24 З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.
25 Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!
27 Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.
28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.
18 Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.
4 Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.
5 Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.
7 Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.
8 Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.
9 Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.
10 Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!
14 Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?
15 Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.
16 Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.
18 Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.
20 Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.
21 Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.
23 Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.
24 Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.
19 Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.
2 Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.
3 Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.
4 Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.
6 Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.
7 Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.
11 Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.
12 Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.
13 Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.
14 Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.
15 Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.
16 Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.
17 Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.
18 Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.
19 Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.
20 Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.
21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.
22 Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.
23 Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.
29 На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.
20 Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.
2 Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.
3 Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.
4 Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.
5 Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?
7 У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!
8 Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.
11 Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.
13 Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!
14 Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.
15 Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд.
16 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.
17 Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.
18 Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.
19 Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.
20 Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!
21 Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!
22 Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.
24 Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою?
25 Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.
26 Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук.
27 Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує.
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина.
30 Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.
Приповісті 10-20
Ukrainian Bible
10 Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визволює.
3 Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине.
4 Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує.
5 Хто літом збирає син мудрий, хто ж дрімає в жнива син безпутній.
6 Благословенства на голову праведного, а уста безбожним прикриє насильство.
7 Пам'ять про праведного на благословення, а ймення безбожних загине.
8 Заповіді мудросердий приймає, але дурногубий впаде.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногубий впаде.
11 Уста праведного то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 Ненависть побуджує сварки, а любов покриває всі вини.
13 В устах розумного мудрість знаходиться, а різка на спину безтямного.
14 Приховують мудрі знання, а уста нерозумного близькі до загибелі.
15 Маєток багатого місто твердинне його, погибіль убогих їхні злидні.
16 Дорібок праведного на життя, прибуток безбожного в гріх.
17 Хто напучування стереже той на стежці життя, а хто нехтує картання, той блудить.
18 Хто ненависть ховає, в того губи брехливі, а хто наклепи ширить, той дурноверхий.
19 Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 Язик праведного то добірне срібло, а розум безбожних мізерний.
21 Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму.
22 Благословення Господнє воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою.
23 Нешляхетне робити забава невігласа, а мудрість людині розумній.
24 Чого нечестивий боїться, те прийде на нього, а прагнення праведних сповняться.
25 Як буря, яка пронесеться, то й гине безбожний, а праведний має довічну основу.
26 Як оцет зубам, і як дим для очей, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 Страх Господній примножує днів, а роки безбожних вкоротяться.
28 Сподівання для праведних радість, а надія безбожних загине.
29 Дорога Господня твердиня невинним, а загибіль злочинцям.
30 Повік праведний не захитається, а безбожники не поживуть на землі.
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32 Уста праведного уподобання знають, а уста безбожних лукавство.
11 Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.
2 Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.
3 Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.
4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.
5 Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.
6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.
7 При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.
8 Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.
9 Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.
10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.
11 Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.
12 Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.
13 Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.
15 Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.
16 Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.
17 Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.
18 Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.
19 Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.
20 Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.
21 Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.
22 Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.
23 Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.
24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.
25 Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.
26 Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.
27 Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.
28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.
29 Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.
30 Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
12 Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.
2 Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.
3 Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.
4 Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.
5 Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана.
6 Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду.
9 Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.
12 Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди.
13 Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.
14 Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.
15 Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.
16 Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.
17 Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману.
18 Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.
19 Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю.
20 В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир.
21 Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.
22 Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.
23 Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.
24 Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.
25 Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.
26 Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.
27 Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний.
28 В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.
13 Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.
2 З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.
3 Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.
4 Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.
5 Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.
7 Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.
8 Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.
9 Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.
10 Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.
11 Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.
12 Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.
13 Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.
14 Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.
15 Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.
17 Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.
18 Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.
19 Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.
21 Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.
22 Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.
23 Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.
24 Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.
14 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
2 Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
3 На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
4 Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
5 Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
6 Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
7 Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
8 Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
9 Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
10 Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
12 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
13 Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
14 Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
15 Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
17 Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
18 Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
19 Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
20 Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
22 Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
23 Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
24 Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
25 Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
27 Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
28 У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
29 Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
30 Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
31 Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
34 Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
35 Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.
15 Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.
2 Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.
3 Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.
4 Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.
5 Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
6 Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.
7 Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.
8 Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.
9 Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.
11 Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!
12 Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.
13 Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.
14 Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.
15 Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.
16 Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
17 Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
18 Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
19 Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.
20 Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.
21 Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
22 Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
23 Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!
24 Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.
25 Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.
26 Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.
27 Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.
28 Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.
29 Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.
30 Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.
31 Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.
32 Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.
33 Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.
16 Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.
2 Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.
4 Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.
5 Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!
6 Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.
7 Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.
9 Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.
10 Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.
11 Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.
12 Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.
13 Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.
15 У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.
16 Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!
17 Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.
19 Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.
20 Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.
21 Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.
22 Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.
24 Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
26 Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.
28 Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.
29 Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.
32 Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.
17 Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.
3 Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.
6 Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.
7 Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.
8 Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.
9 Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.
10 На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.
11 Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
12 Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.
13 Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.
14 Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.
16 Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?
17 Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.
18 Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
20 Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.
22 Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.
23 Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.
24 З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.
25 Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!
27 Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.
28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.
18 Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.
4 Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.
5 Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.
7 Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.
8 Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.
9 Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.
10 Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!
14 Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?
15 Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.
16 Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.
18 Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.
20 Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.
21 Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.
23 Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.
24 Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.
19 Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.
2 Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.
3 Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.
4 Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.
6 Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.
7 Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.
11 Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.
12 Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.
13 Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.
14 Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.
15 Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.
16 Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.
17 Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.
18 Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.
19 Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.
20 Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.
21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.
22 Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.
23 Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.
29 На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.
20 Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.
2 Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.
3 Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.
4 Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.
5 Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?
7 У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!
8 Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.
11 Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.
13 Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!
14 Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.
15 Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд.
16 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.
17 Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.
18 Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.
19 Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.
20 Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!
21 Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!
22 Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.
24 Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою?
25 Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.
26 Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук.
27 Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує.
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина.
30 Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.
Приповісті 10-15
Ukrainian Bible
10 Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визволює.
3 Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине.
4 Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує.
5 Хто літом збирає син мудрий, хто ж дрімає в жнива син безпутній.
6 Благословенства на голову праведного, а уста безбожним прикриє насильство.
7 Пам'ять про праведного на благословення, а ймення безбожних загине.
8 Заповіді мудросердий приймає, але дурногубий впаде.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногубий впаде.
11 Уста праведного то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 Ненависть побуджує сварки, а любов покриває всі вини.
13 В устах розумного мудрість знаходиться, а різка на спину безтямного.
14 Приховують мудрі знання, а уста нерозумного близькі до загибелі.
15 Маєток багатого місто твердинне його, погибіль убогих їхні злидні.
16 Дорібок праведного на життя, прибуток безбожного в гріх.
17 Хто напучування стереже той на стежці життя, а хто нехтує картання, той блудить.
18 Хто ненависть ховає, в того губи брехливі, а хто наклепи ширить, той дурноверхий.
19 Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 Язик праведного то добірне срібло, а розум безбожних мізерний.
21 Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму.
22 Благословення Господнє воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою.
23 Нешляхетне робити забава невігласа, а мудрість людині розумній.
24 Чого нечестивий боїться, те прийде на нього, а прагнення праведних сповняться.
25 Як буря, яка пронесеться, то й гине безбожний, а праведний має довічну основу.
26 Як оцет зубам, і як дим для очей, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 Страх Господній примножує днів, а роки безбожних вкоротяться.
28 Сподівання для праведних радість, а надія безбожних загине.
29 Дорога Господня твердиня невинним, а загибіль злочинцям.
30 Повік праведний не захитається, а безбожники не поживуть на землі.
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32 Уста праведного уподобання знають, а уста безбожних лукавство.
11 Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.
2 Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.
3 Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.
4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.
5 Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.
6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.
7 При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.
8 Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.
9 Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.
10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.
11 Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.
12 Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.
13 Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.
15 Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.
16 Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.
17 Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.
18 Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.
19 Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.
20 Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.
21 Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.
22 Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.
23 Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.
24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.
25 Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.
26 Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.
27 Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.
28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.
29 Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.
30 Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
12 Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.
2 Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.
3 Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.
4 Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.
5 Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана.
6 Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду.
9 Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.
12 Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди.
13 Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.
14 Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.
15 Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.
16 Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.
17 Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману.
18 Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.
19 Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю.
20 В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир.
21 Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.
22 Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.
23 Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.
24 Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.
25 Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.
26 Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.
27 Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний.
28 В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.
13 Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.
2 З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.
3 Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.
4 Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.
5 Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.
7 Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.
8 Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.
9 Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.
10 Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.
11 Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.
12 Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.
13 Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.
14 Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.
15 Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.
17 Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.
18 Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.
19 Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.
21 Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.
22 Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.
23 Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.
24 Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.
14 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
2 Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
3 На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
4 Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
5 Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
6 Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
7 Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
8 Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
9 Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
10 Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
12 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
13 Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
14 Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
15 Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
17 Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
18 Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
19 Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
20 Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
22 Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
23 Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
24 Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
25 Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
27 Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
28 У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
29 Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
30 Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
31 Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
34 Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
35 Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.
15 Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.
2 Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.
3 Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.
4 Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.
5 Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
6 Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.
7 Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.
8 Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.
9 Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.
11 Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!
12 Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.
13 Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.
14 Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.
15 Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.
16 Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
17 Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
18 Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
19 Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.
20 Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.
21 Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
22 Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
23 Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!
24 Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.
25 Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.
26 Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.
27 Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.
28 Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.
29 Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.
30 Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.
31 Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.
32 Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.
33 Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.
Приповісті 10-15
Ukrainian Bible
10 Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визволює.
3 Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине.
4 Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує.
5 Хто літом збирає син мудрий, хто ж дрімає в жнива син безпутній.
6 Благословенства на голову праведного, а уста безбожним прикриє насильство.
7 Пам'ять про праведного на благословення, а ймення безбожних загине.
8 Заповіді мудросердий приймає, але дурногубий впаде.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногубий впаде.
11 Уста праведного то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 Ненависть побуджує сварки, а любов покриває всі вини.
13 В устах розумного мудрість знаходиться, а різка на спину безтямного.
14 Приховують мудрі знання, а уста нерозумного близькі до загибелі.
15 Маєток багатого місто твердинне його, погибіль убогих їхні злидні.
16 Дорібок праведного на життя, прибуток безбожного в гріх.
17 Хто напучування стереже той на стежці життя, а хто нехтує картання, той блудить.
18 Хто ненависть ховає, в того губи брехливі, а хто наклепи ширить, той дурноверхий.
19 Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 Язик праведного то добірне срібло, а розум безбожних мізерний.
21 Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму.
22 Благословення Господнє воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою.
23 Нешляхетне робити забава невігласа, а мудрість людині розумній.
24 Чого нечестивий боїться, те прийде на нього, а прагнення праведних сповняться.
25 Як буря, яка пронесеться, то й гине безбожний, а праведний має довічну основу.
26 Як оцет зубам, і як дим для очей, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 Страх Господній примножує днів, а роки безбожних вкоротяться.
28 Сподівання для праведних радість, а надія безбожних загине.
29 Дорога Господня твердиня невинним, а загибіль злочинцям.
30 Повік праведний не захитається, а безбожники не поживуть на землі.
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32 Уста праведного уподобання знають, а уста безбожних лукавство.
11 Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.
2 Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.
3 Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.
4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.
5 Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.
6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.
7 При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.
8 Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.
9 Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.
10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.
11 Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.
12 Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.
13 Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.
15 Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.
16 Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.
17 Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.
18 Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.
19 Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.
20 Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.
21 Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.
22 Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.
23 Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.
24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.
25 Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.
26 Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.
27 Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.
28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.
29 Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.
30 Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
12 Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.
2 Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.
3 Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.
4 Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.
5 Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана.
6 Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду.
9 Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.
12 Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди.
13 Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.
14 Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.
15 Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.
16 Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.
17 Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману.
18 Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.
19 Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю.
20 В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир.
21 Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.
22 Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.
23 Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.
24 Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.
25 Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.
26 Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.
27 Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний.
28 В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.
13 Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.
2 З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.
3 Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.
4 Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.
5 Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.
7 Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.
8 Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.
9 Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.
10 Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.
11 Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.
12 Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.
13 Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.
14 Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.
15 Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.
17 Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.
18 Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.
19 Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.
21 Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.
22 Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.
23 Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.
24 Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.
14 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
2 Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
3 На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
4 Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
5 Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
6 Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
7 Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
8 Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
9 Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
10 Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
12 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
13 Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
14 Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
15 Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
17 Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
18 Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
19 Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
20 Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
22 Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
23 Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
24 Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
25 Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
27 Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
28 У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
29 Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
30 Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
31 Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
34 Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
35 Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.
15 Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.
2 Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.
3 Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.
4 Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.
5 Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
6 Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.
7 Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.
8 Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.
9 Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.