Приповісті 22-24
Ukrainian Bible
22 Ліпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото.
2 Багатий та вбогий стрічаються, Господь їх обох створив.
3 Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.
4 Заплата покори і страху Господнього, це багатство, і слава, й життя.
5 Тернина й пастки на дорозі лукавого, а хто стереже свою душу, відійде далеко від них.
6 Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.
7 Багатий панує над бідними, а боржник раб позичальника.
8 Хто сіє кривду, той жатиме лихо, а бич гніву його покінчиться.
9 Хто доброго ока, той поблагословлений буде, бо дає він убогому з хліба свого.
10 Глумливого вижени, й вийде з ним сварка, і суперечка та ганьба припиняться.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 Очі Господа оберігають знання, а лукаві слова Він відкине.
13 Лінивий говорить: На вулиці лев, серед майдану я буду забитий!
14 Уста коханки яма глибока: на кого Господь має гнів, той впадає туди.
15 До юнакового серця глупота прив'язана, та різка картання віддалить від нього її.
16 Хто тисне убогого, щоб собі збагатитись, і хто багачеві дає, той певно збідніє.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання,
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі стерегти, хай стануть на устах твоїх вони разом!
19 Щоб надія твоя була в Господі, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Хіба ж не писав тобі тричі з порадами та із знанням,
21 щоб тобі завідомити правду, правдиві слова, щоб ти істину міг відповісти тому, хто тебе запитає.
22 Не грабуй незаможнього, бо він незаможній, і не тисни убогого в брамі,
23 бо Господь за їхню справу судитиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Не дружись із чоловіком гнівливим, і не ходи із людиною лютою,
25 щоб доріг її ти не навчився, і тенета не взяв для своєї душі.
26 Не будь серед тих, хто поруку дає, серед тих, хто поручується за борги:
27 коли ти не матимеш чим заплатити, нащо візьмуть з-під тебе постелю твою?
28 Не пересувай вікової границі, яку встановили батьки твої.
29 Ти бачив людину, моторну в занятті своїм? Вона перед царями спокійно стоятиме, та не встоїть вона перед простими.
23 Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:
3 не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,
5 свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...
6 Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,
7 бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,
8 той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.
10 Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,
11 бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!
12 Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.
13 Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:
14 ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.
17 Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,
18 бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.
19 Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,
21 бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.
22 Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.
24 Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.
25 Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.
27 Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.
28 І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.
29 В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?
30 У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,
33 пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...
34 І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.
35 І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...
24 Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,
2 бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.
3 Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.
4 А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.
5 Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.
6 Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.
7 Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.
8 Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.
9 Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.
10 Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?
12 Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.
13 Їж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!
15 Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,
16 бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!
17 Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.
21 Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,
22 бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.
24 Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.
25 А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.
28 Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.
29 Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!
30 Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,
31 і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:
33 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
34 і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...
Притчи 22-24
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
22 Славне ім’я дорожче, ніж велике багатство,
пошана краща, аніж золото чи срібло.
2 Багаті й бідні поруч йдуть,
бо Господь створив і тих, і тих.
3 Розважливий побачить лихо і знайде рятунок,
пустоголовий наблизиться й поплатиться за це.
4 Для скромного, який шанує Господа, є нагорода:
багатство, слава і життя.
5 Шлях безбожника—між колючок і пасток,
а хто цінує своє життя, той не здибає їх.
6 Навчай молодь, який шлях їй обирати,
тоді і в старості вона не зіб’ється з путі.
7 Багаті панують над злидарями,
а боржник є рабом позичальника.
8 Хто сіє несправедливість, пожне горе,
згине через власний гнів.
9 Благословенний буде щедрий,
бо ділиться він хлібом з бідним.
10 Вижени насмішника, то й сварка стихне,
і сутяги, й образи вщухнуть.
11 Хто любить чисте серце, вишукано промовляє,
той серед друзів матиме царя.
12 Очі Господа стережуть знання,
Він відмітає зрадливі слова.
13 Ледачий вигукує: «Надворі лев!
Він міг би розшматувати мене на вулиці!»
14 Вуста розпусниці—глибока яма,
в яку падає той, кого Господь відринув[a].
15 Дурість прив’язана до серця юнака,
покарання звільнить його від неї.
16 Один наживається, гноблячи бідного,
інший стає бідним, бо платить багатію.
Тридцять мудрих приказок
17 Прислухайся до слів мудреця,
привернися серцем до мого вчення,
18 бо вони підуть тобі на користь.
Якщо збережеш їх у серці,
тоді вони звучати будуть на твоїх устах.
19 Я вчитиму тебе сьогодні,
щоб довірявся ти Господу.
20 Чи не писав я тобі раніше,
чи не давав тобі порад і знання,
21 щоб знав ти, що то є—правдиве слово,
щоб ти зміг достовірно доповісти тому,
хто посилав тебе?
—1—
22 Не кради у злидаря, бо він бідний,
не ображай злидаря у суді біля міської брами.
23 Бо Господь захищає їх,
та відбере у крадіїв усе награбоване.
—2—
24 Не водися з запальним,
не приятелюй з гарячковим,
25 щоб не перейняти від нього ці риси
і не потрапити в тенета.
—3—
26 Не спілкуйся з тими, хто поспішно клянеться,
ні з тим, хто бере на себе чужі борги.
27 Якщо тобі немає чим заплатити,
то навіщо втрачати останнє рядно?
—4—
28 Не чіпай давніх кордонів,
які встановили твої батьки.
—5—
29 Ти зустрічав майстра своєї справи?
Він служитиме царю,
він не буде служити простим людям.
—6—
23 Коли сідаєш за стіл із правителем,
пам’ятай, хто перед тобою.
2 Ніколи не їж занадто,
навіть якщо ти дуже зголоднів.
3 Не тягнися до смачного—
це оманлива їжа.
—7—
4 Не розтрачуй всі сили і здоров’я на накопичення скарбів.
Якщо вважаєш себе мудрим—запасайся терпінням.
5 Лиш на мить відведеш погляд, як багатство зникне,
наче в нього виросли крила, і орлом злетить у небо.
—8—
6 Не бери хліба за столом у скнари,
не тягнися до його ласощів.
7 Він же, як пір’я у горлі.
«Їж та пий»,—він припрошує, але нещиро.
8 Те, що проковтнеш, тебе знудить,
та не будеш знати як уникнути приниження.
—9—
9 Не давай поради дурню,
бо не зрозуміє він мудрості слів твоїх,
та зробить з тебе посміховисько.
—10—
10 Не руш вікових меж кам’яних,
не зазіхай на сирітські поля.
11 Тому що в них могутній Захисник (Господь),
Він притягне тебе до суду.
—11—
12 Налаштуй свій розум на повчання,
прислухайся до розумних порад.
—12—
13 Не позбавляй юнака виховання,
не помре він від того,
що палиця походить по його спині.
14 Якщо сам його повчатимеш різкою,
врятуєш його життя від Шеолу.
—13—
15 Сину мій, якщо помудрішаєш,
то й моє серце звеселиться.
16 Моє серце сповниться радістю,
коли з уст твоїх злітатимуть праведні слова.
—14—
17 Не дозволяй заздрощам до грішників поселитися в серці,
хай живе там завжди страх перед Господом.
18 Тоді матимеш щасливе майбутнє
і твої сподівання не розпиляться на порох.
—15—
19 Слухай, сину, й набирайся мудрості,
і вибери правильний життєвий шлях.
20 Не водися з тими, хто п’є без міри,
хто м’ясом давиться, ненаситний.
21 Бо п’яничка й ненажера збідніють,
їх лінощі в лахміття одягнуть.
—16—
22 Слухайся батька, який життя тобі дав,
і не зневажай матір, коли зістариться.
23 Купи й не продавай того, що є правдиве:
мудрість, настанови й розуміння.
24 Батько праведного тішитиметься,
хто викохає мудрого сина, матиме радість у ньому.
25 Дай батькові й неньці відчути радість,
нехай та, що дала тобі життя, буде втішена.
—17—
26 Сину мій, нехай твій розум мені довіриться,
побачать очі шлях Мій добрим.
27 Бо повія—то глибока яма,
а спокусниця—вузька криниця.
28 Вона, мов крадій, у засідці чатує,
і множить перелюб поміж чоловіків.
—18—
29 Хто зітхає, хто ридає?
Хто свариться, хто скаржиться?
Хто синці невинні рахує?
Хто заплакані очі червоні втирає?
30 Це ті, хто допізна за вином сидить,
хто шукає, де б чого напитися.
31 Не задивляйся на вино,
коли проміниться у келихах червоно.
Його приємно і легко ковтати,
32 але зрештою воно кусає, мов гадюка,
й отруює, немов змія.
33 Твої очі побачать чудернацькі видіння,
а розум затуманиться, заплутаються слова.
34 Ти будеш хворий, наче той,
кого кидають хвилі в морі,
мов той, хто на верхівці щогли.
35 Ти скажеш: «Мене вдарили, але я болю не відчув,
мене побили, та я цього і не помітив!
Коли очуняю, піду шукати,
де б іще хильнути».
—19—
24 Не заздри недобрим,
не прагни їхнього товариства.
2 Бо вони замишляють насилля,
їхні вуста торочать про лихо майбутнє.
—20—
3 Дім будують мудрістю,
а зміцнюють розумінням.
4 Його кімнати заповнюють
цінним і затишним начинням через пізнання.
—21—
5 Мудрий більший за можновладного,
а освічений більший за дужого,
6 бо з доброю порадою можна почати війну,
перемогу здобути, як багато радників маєш.
—22—
7 Мудрість занадто складна для невігласа,
біля брами міської він не розтулить уст[b].
—23—
8 Інтриганом назвуть того,
хто замишляє зло.
9 Лихі наміри дурня—це гріх;
люди гидують глузливими.
—24—
10 Який же ти слабкий,
якщо зігнешся в час випробувань!
—25—
11 Врятуй тих, проти кого йде зговір, щоб убити;
допоможи засудженому до страти.
12 Бо якщо ти скажеш: «А я не знав про це!»—
хіба не буде це відоме й Випробовувачу сердець?
Хіба Той, Хто стежить за тобою, не знає цього?
Хіба Він не відплатить кожному за ділами його?
—26—
13 Їж мед, сину мій, він корисний,
щільниковий мед солодкий.
14 Знай також, що мудрість—то насолода для душі,
якщо знайдеш її, матимеш добре майбутнє,
не розвіються твої сподівання.
—27—
15 Не чатуй, мов злодій, біля оселі праведника,
не вдирайся в його дім.
16 Праведник сім разів впаде і знову підведеться,
а безбожника навіть одинока біда скосить.
—28—
17 Не радій, коли твій недруг падає,
коли він спіткнеться, не тіш своє серце,
18 бо Господь помітить це і сприйме як зло,
і зверне гнів на тебе.
—29—
19 Не гнівайся через зловмисників,
не заздри неправедним,
20 бо нечестивці не мають майбутнього,
згасне світильник неправедних.
—30—
21 Вшановуй Господа, сину мій, і царя,
не зв’язуйся з заколотниками,
22 бо зненацька на них біда нападе,
і ніколи не знаєш, яку погибель принесе.
Інші приказки
23 Ось іще приказки мудрих:
Не годиться виявляти упередженість у суді.
24 Хто винного виправдає, стверджуючи:
«Ти невинний»,—буде проклятий людьми,
й затаврований народами.
25 А хто дорікає неправедним,
буде схвалений, благословення на нього зійде.
26 Чесне слово приносить радість людині,
мов поцілунок в уста.
27 Спершу скінчи працю надворі, упорядкуй ниву,
а вже тоді будуй оселю.
28 Не давай неправдивих свідчень проти ближнього,
не зводь наклепів.
29 Не кажи: «Як він зі мною, так і я з ним.
Я відплачу йому тим же».
30 Я йшов повз поле нероби,
вздовж виноградника якогось дурня.
31 Усе поле заросло будяками,
бур’яни вкрили землю, кам’яна огорожа повалилася.
32 Я подивився сам, поміркував, зауважив
і правду збагнув:
33 трохи поспати, трішки подрімати,
побайдикувати, склавши руки,
34 то й бідність заскочить несподівано,
як грабіжник, і злидні обсядуть, як вороги.
Footnotes
- 22:14 в яку… відринув Це може означати також: «Той, хто впаде туди, відчує гнів Господній». Зачаруватись такою жінкою—це не лише гріх, але й покарання. Хто не зважає на мудрі повчання або зневажає їх, серед яких є й попередження про небезпечність таких жінок, накликає на себе гнів Господній. Господь в такому разі може «передати» чоловіка звабниці. Можна порівняти й інші біблійні тексти, де говориться, що Бог «залишає людей» наодинці з власною розпустою, що є також карою (Рим. 1:26-27) або насилає ілюзії, щоб збити зі шляху істинного того, хто відмовляється шанувати правду (2 Сол. 2:10-12).
- 24:7 біля… уст Судові позови та інші громадські зібрання відбувалися біля міської брами.
Copyright © 2007 by Bible League International