Add parallel Print Page Options

20 Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.

Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.

Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.

Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.

Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.

Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?

У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!

Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.

Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?

10 Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.

11 Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.

12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.

13 Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!

14 Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.

15 Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд.

16 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.

17 Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.

18 Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.

19 Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.

20 Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!

21 Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!

22 Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі.

23 Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.

24 Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою?

25 Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.

26 Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук.

27 Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує.

28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.

29 Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина.

30 Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.

20 З вина—насмішництво, із пива—галас;
    хто напивається, той нерозумний.

Царський гнів—як рик лева,
    розлютиш його—попрощаєшся з життям.

Хто уникає суперечок, той шляхетно чинить,
    а якийсь невіглас одразу зчиняє сварку.

Восени лінько не оре землі,
    а в жнива шукає врожай, та його немає.

Добрі знання, як глибокий колодязь з життєдайною водою,
    але розумний знає як її дістати.

Багато-хто вихваляється своєю вірністю,
    але де знайти того, кому справді можна довіритися?

Праведник живе чесно й достойно,
    благословенні будуть його діти.

Цар сидить на суддівськім престолі,
    він розганяє поглядом всіляке зло.

Хто може стверджувати:
    «Я очистив серце, я очистився від гріха?»

10 Обважування й обмірювання однаково огидні Господу.

11 Навіть юнак розкриває свою сутність у вчинках:
    чи порядно й справедливо чинить він, чи ні.

12 Це Господь створив вухо, що чує,
    та око, що бачить!

13 Не люби спати, бо проспиш добробут,
    розплющ очі, щоб мати вдосталь хліба.

14 Покупець галасує: «Дорого, дорого»,—
    а як відійде, радіє що вдало виторгував.

15 Є золото і розсипи рубінів,
    та мудра мова—найкоштовніша прикраса.

16 Візьми його одяг, бо він поручився за незнайомця,
    візьми заставу від нього заради чужинки.

17 Смакує хліб, здобутий обманом,
    але згодом на зубах жорства.

18 Порада сприяє здійсненню намірів,
    тому шукай поради, як ведеш війну.

19 З базікалом не варто мати справи,
    такий розплеще таємниці всі.

20 Погасне світло в сутінках для того,
    хто проклинає батька й матір.

21 Коли спадок рано дістається,
    то потім не буде благословенний[a].

22 Не зарікайся, що відплатиш злом за зло.
    Чекай на Господа, і Він за тебе помститиметься.

23 Неправильні ваги огидні Господу,
    оманливі терези не доведуть до добра.

24 Кроки людини направляє Господь.
    Як може людина розуміти свій шлях?

25 Швидка клятва—небезпечна пастка,
    почнеш розмірковувати, коли вже діло зроблене.

26 Мудрий цар розганяє неправедних,
    спрямовує на них колесо покарання.

27 Дух людський—то світильник Господній,
    який висвітлює внутрішнє єство[b].

28 Царя бережуть милосердя й довіра;
    він тримається на троні милосердям.

29 Сила—то гордість молодих,
    а сивина—достоїнство старих.

30 Синці зцілюють від зла,
    удари очищають серця глибину[c].

Footnotes

  1. 20:21 Коли… благословенний Або «Коли людина пожадливо оберігає спадок, то спадок той не буде благословенний».
  2. 20:27 висвітлює… єство Або «знає дихання й думки».
  3. 20:30 У древньогебрейських рукописах значення цього вірша незрозуміле.