Add parallel Print Page Options

16 Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.

Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.

Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.

Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.

Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!

Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.

Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.

Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.

Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.

10 Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.

11 Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.

12 Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.

13 Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.

14 Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.

15 У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.

16 Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!

17 Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.

18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.

19 Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.

20 Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.

21 Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.

22 Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.

23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.

24 Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.

25 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

26 Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.

27 Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.

28 Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.

29 Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.

30 Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.

31 Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.

32 Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.

33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.

17 Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

10 На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

11 Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

12 Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

13 Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

14 Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

16 Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

17 Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

18 Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

20 Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

22 Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

23 Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

24 З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

25 Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

26 Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

27 Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

18 Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.

Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.

З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.

Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.

Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.

Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.

Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.

Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.

Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.

10 Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.

11 Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.

12 Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.

13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!

14 Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?

15 Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.

16 Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.

17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.

18 Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.

19 Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.

20 Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.

21 Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.

22 Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.

23 Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.

24 Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.

16 Людина плекає наміри що промовить,
    але Господь вирішує, що з уст її злетить.

Всі шляхи людини видаються їй праведними,
    але її наміри судить Господь.

Довірся у всіх своїх діях Господу,
    і твої задуми збудуться.

Господь створив усе з належною метою,
    навіть зловмисника для лихої днини.

Огидний Господу будь-хто зверхній;
    тож, певно, йому не уникнути кари.

Вірністю й правдивістю спокутуються гріхи,
    а біди уникають страхом Господнім.

Коли Господь схвалює шляхи людські,
    тоді Він перетворює на друзів навіть ворогів.

Краще мало, але справедливо нажитого добра,
    ніж багато нечесних прибутків.

Розум людський вибудовує шлях,
    та лиш Господь спрямовує її мандрівку.

10 Цареві вуста закон провіщають;
    вирок царя в суді несхибний.

11 Точні терези та гирі—ось про що дбає Господь;
    Він дбає про ваги в торбині.

12 Царям огидні ганебні вчинки,
    лише справедливістю зміцнюється правління.

13 Праведні уста тішать царів;
    їм до вподоби ті, хто каже правду[a].

14 Гнів царський багатьох веде до смерті,
    та мудрий відведе його.

15 Царева ласка дарує життя;
    його милість, мов темна хмара,
    що приносить дощ весняний.

16 Багато краще мати мудрість, аніж золото!
    Здобути тяму важливіше, аніж срібло найщиріше!

17 Праведні уникають нещасть на своєму шляху;
    хто намагається не заплямувати себе, боронить своє життя.

18 Бундючність веде до погибелі,
    пиха є причиною падіння.

19 Краще бути сумирним із бідним,
    ніж ділити здобич з пихатим.

20 Хто сприймає науку, збагне, що є добро;
    благословенний той, хто вірує у Господа.

21 Людину з мудрим серцем розумною назвуть,
    розмова милостива щедро вродить.

22 Здоровий глузд—джерело життя для мудрих,
    невігластво породжує лиш дурість.

23 Розумний стежить за тим, що злітає з його уст;
    що з його уст злетить, примножує знання.

24 Ласкаві слова, ніби щільники з медом,
    солодкі для душі, приємні для тіла.

25 Людині видається шлях прямим,
    насправді ж він веде до смерті.

26 Людина трудиться,
    бо до того її змушує голод.

27 Негідник замишляє лихо,
    і з уст його вогонь злітає.

28 Крутій плодить сварки,
    а наклепник розводить найближчих друзів.

29 Кривдник ошукує друга
    і зводить його на слизьке.

30 Хто очі відводить, той сіті обману плете,
    хто міцно стуляє уста, той накоїв лиха.

31 Сивина—вінець слави,
    вона знаменує праведний шлях.

32 Краще бути терплячим, ніж сильним,
    краще тримати себе в руках, аніж взяти в облогу місто.

33 Жеребок кидають у пелену,
    а рішення повністю залежить від Господа.
17 Краще мати скоринку хліба й жити з миром,
    ніж мати багатий дім й сваритися.

Мудрий слуга може правити нікчемним сином
    і розділити спадщину з його братами.

Для срібла—тигель, для золота—горнило,
    а для випробувань—Господь.

Злочинець уважний до слова лихого;
    брехун і сам зважає на брехливе слово.

Хто збиткується з убогого, той ображає Творця;
    хто радіє з нещастя ближнього,
    той буде сам покараний.

Старі увінчані онуками своїми,
    а славою синів є їхні батьки.

Не годиться нерозумному бути пишномовним,
    тим більше можновладцеві—брехливим.

В очах хабарника хабар, як талісман удачі,
    куди не повернеться, там йому щастить.

Хто прощає і забуває про образу, той сприяє дружбі,
    а хто переповідає її, той розбиває дружбу.

10 Одне застереження більше впливає на розумну людину,
    ніж сто ударів на дурня.

11 Та й непокірний той, хто прагне зла!
    Та ж він діждеться невблаганного посланця,
    який здійснить Господню кару!

12 Краще натрапити на ведмедицю,
    в якої украли малят,
    ніж на дурня з його дурницями.

13 Якщо відплатиш злом за добро,
    з твоєї оселі ніколи не щезне зло.

14 Сварка починається з необережних слів,
    тож ліпше замовкни,
    доки суперечка не розгорілася.

15 І той, хто виправдовує винного,
    і той, хто засуджує невинного,—
    обидва огидні Господу.

16 Яка користь з грошей в руках у дурня?
    Хіба ж він купить мудрість, як розуму не має?

17 Друг залишається другом завжди,
    а брат народжується, щоб розділити нещастя.

18 Нерозважливий той,
    хто поспішно ближньому дає під заклад,
    або ручається за ближнього свого.

19 Кому подобається ображати, той любить сварки,
    як заколотник до скандалу,
    так і скупий веде до злиднів[b].

20 Підступний не знайде добра,
    улесливий накличе собі лихо.

21 Хто народжує дурня, пожинає смуток,
    батько лайдака не знатиме втіхи.

22 Веселе серце—то міцне здоров’я,
    а дух пригнічений підточує сили.

23 Неправедний нишком бере хабарі,
    аби не панувала справедливість.

24 Розважливий мудрістю керується,
    а нерозумний ніколи не зосередиться.

25 Нерозумний син засмучує батька
    і сповнює серце матері гіркотою.

26 То зле, коли карають невинних
    або катують праведних за їхню чесність.

27 Освічений знає ціну словам,
    розумний вміє стримувати себе.

28 Навіть дурень, коли мовчить, здається мудрим;
    коли не розпускає язик,
    справляє враження розумного.
18 Себелюбець обстоює лиш власні інтереси,
    злісно відкидаючи здоровий глузд.

Нерозумний прагне не зрозуміти,
    а лише висловити свої погляди.

З неправедністю приходить ганьба,
    а з безчестям—образа.

Слова, що з уст злітають, немов вода глибока;
    джерело мудрості—то невичерпний потік.

Бік кривдника тримати—то проти закону,
    як і засуджувати праведного—зле.

Уста невігласа викликають сварку,
    його рот розбурхує бійку.

Язик дурня—то його загибель,
    уста його—для нього ж пастка.

Слова наклепника, мов патока солодка,
    вони ідуть на найчорніше дно душі.

Безперечно, ледацюга—
    брат руйнівнику.

10 Господнє ім’я—то могутня вежа,
    в ній праведник знаходить порятунок.

11 Багатство заможного—це укріплене місто,
    воно йому ввижається мурами нездоланними.

12 Руїні передує пиха,
    а скромність передує славі.

13 Нерозумно і соромно
    поспішати відповісти, ще не послухавши.

14 Дух чоловіка допомагає йому долати хворобу,
    а дух зламаний нікому не допоможе[c].

15 Розумний знання здобуває,
    вухо мудреця прагне знань.

16 Подарунок прокладає шлях людині,
    і приводить до можновладців.

17 Перший, хто пояснює справу, здається правим
    доки не прийде інший і не висловить сумнів.

18 Кинутий жереб кладе край суперечкам
    і замирює сильних суперників.

19 Повернути ображеного брата складніше,
    ніж завоювати укріплене місто;
    такі суперечки подібні до ґрат тюремних.

20 Життя наповнюється плодами уст,
    людина насичується тим, що злітає з уст її.

21 Смерть і життя—під владою язика,
    той, хто любить його, пожне плоди.

22 Хто знаходить собі дружину,
    дістає щастя й благословення Господнє.

23 Бідняк говорить чемно,
    а багатій відповідає зухвало.

24 Із деякими друзями приємно бути[d],
    а інші—рідніші за кровного брата.

Footnotes

  1. 16:13 їм… правду Або «Людина чесна любить говорити правду».
  2. 17:19 як заколотник… злиднів Або «хто будує розкішні брами, той буде пограбований».
  3. 18:14 не допоможе Буквально «не підніме» або «не зцілить».
  4. 18:24 Із деякими… бути Або «деякі друзі приносять тільки лихо».

А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо.

Бо каже: Приємного часу почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння! Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!

Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне,

а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах,

у вдарах, у в'язницях, у розрухах, у працях, у недосипаннях, у постах,

у чистості, у розумі, у лагідності, у добрості, у Дусі Святім, у нелицемірній любові,

у слові істини, у силі Божій, зо зброєю правди в правиці й лівиці,

через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві;

як незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як карані, та не забиті;

10 як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.

11 Уста наші відкрились до вас, коринтяни, серце наше розширене!

12 У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях!

13 Такою ж відплатою говорю, немов дітям розширені будьте й ви!

14 До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою?

15 Яка згода в Христа з белійяаром? Або яка частка вірного з невірним?

16 Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!

17 Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму,

18 і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель!

Павлові труднощі

Ми працюємо разом з Богом. Тож благаємо вас усіх: не змарнуйте благодаті Божої, яку ви одержали. Адже каже Він:

«Я почув тебе в сприятливі часи,
    й допоміг тобі у День Спасіння».(A)

Послухайте! Тепер і є сприятливий час. Прийшов День Порятунку.

Ми нікому не прагнемо перешкоджати, щоб служіння наше ніхто не ганив. Навпаки, у всьому ми пропонуємо себе, як і мусять слуги Божі, терпляче зносячи випробування, лихо і страждання. Ми терпляче зносимо побиття, в’язниці, розруху, тяжку працю, безсонні ночі й голод. 6-7 Чистотою своєю, своїми знаннями, терпінням і добротою ми показуємо, що ми слуги Божі. І запорука нам—Дари Духа Святого і наша щира любов, слово правди і сила Божа. Праведне життя приготувало нас до боротьби з усілякими нападами.

Деякі люди шанують і хвалять нас, а інші—ганять і ображають. Нас вважають шахраями, але ми завжди дотримуємося правди. Кажуть, що ніхто нас не знає, але ми відомі всім. Кажуть, що ми помираємо, але дивіться! Ось ми живі! Кажуть, що нас покарали, але нас ще не стратили. 10 Кажуть, що ми засмучені, але ми завжди раді. Нас вважають бідняками, але ми стількох людей зробили багатими! Вважають, що ми нічого не маємо, та ми володіємо всім.

11 Коринтяни! Ми вільно говоримо з вами, наші серця відкриті для вас. 12 Ми не відмовляємо вам у своїй любові. Це ви скупі на любов до нас. 13 Звертаюся до вас, як до дітей своїх: відкрийте серця нам, як ми відкрили вам.

Ми—храм Божий

14 Не будьте такими, як ті невіруючі, бо що спільного між праведністю і беззаконням? Або що спільного має світло з темрявою? 15 Яка згода може бути між Христом і сатаною?[a] Що спільного у віруючого з невіруючим, 16 між Божим храмом[b] і бовванами? Ми ж бо—храм живого Бога. Так сказано Всевишнім:

«Я житиму серед них
    і ходитиму серед них.
Я буду їхнім Богом,
    а вони—Моїм народом».(B)
17 «Тож вийдіть з-поміж тих людей, полиште їх,
    та не торкайтеся нічого нечистого,
    тоді Я вас прийму».(C)
18 «Батьком Я буду вашим,
    синами й дочками ви будете Моїми,
    —каже Всемогутній Господь».(D)

Footnotes

  1. 6:15 сатана У перекладі з гебрейської це слово означає «нікчемність», та використовується у значенні «ворог Христа».
  2. 6:16 храм Оселя Господа, де народ Божий поклонявся Богу. У даному випадку мається на увазі те, що віруючі—це духовний храм, де живе Господь.