Притчи 16-18
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
16 Людина плекає наміри що промовить,
але Господь вирішує, що з уст її злетить.
2 Всі шляхи людини видаються їй праведними,
але її наміри судить Господь.
3 Довірся у всіх своїх діях Господу,
і твої задуми збудуться.
4 Господь створив усе з належною метою,
навіть зловмисника для лихої днини.
5 Огидний Господу будь-хто зверхній;
тож, певно, йому не уникнути кари.
6 Вірністю й правдивістю спокутуються гріхи,
а біди уникають страхом Господнім.
7 Коли Господь схвалює шляхи людські,
тоді Він перетворює на друзів навіть ворогів.
8 Краще мало, але справедливо нажитого добра,
ніж багато нечесних прибутків.
9 Розум людський вибудовує шлях,
та лиш Господь спрямовує її мандрівку.
10 Цареві вуста закон провіщають;
вирок царя в суді несхибний.
11 Точні терези та гирі—ось про що дбає Господь;
Він дбає про ваги в торбині.
12 Царям огидні ганебні вчинки,
лише справедливістю зміцнюється правління.
13 Праведні уста тішать царів;
їм до вподоби ті, хто каже правду[a].
14 Гнів царський багатьох веде до смерті,
та мудрий відведе його.
15 Царева ласка дарує життя;
його милість, мов темна хмара,
що приносить дощ весняний.
16 Багато краще мати мудрість, аніж золото!
Здобути тяму важливіше, аніж срібло найщиріше!
17 Праведні уникають нещасть на своєму шляху;
хто намагається не заплямувати себе, боронить своє життя.
18 Бундючність веде до погибелі,
пиха є причиною падіння.
19 Краще бути сумирним із бідним,
ніж ділити здобич з пихатим.
20 Хто сприймає науку, збагне, що є добро;
благословенний той, хто вірує у Господа.
21 Людину з мудрим серцем розумною назвуть,
розмова милостива щедро вродить.
22 Здоровий глузд—джерело життя для мудрих,
невігластво породжує лиш дурість.
23 Розумний стежить за тим, що злітає з його уст;
що з його уст злетить, примножує знання.
24 Ласкаві слова, ніби щільники з медом,
солодкі для душі, приємні для тіла.
25 Людині видається шлях прямим,
насправді ж він веде до смерті.
26 Людина трудиться,
бо до того її змушує голод.
27 Негідник замишляє лихо,
і з уст його вогонь злітає.
28 Крутій плодить сварки,
а наклепник розводить найближчих друзів.
29 Кривдник ошукує друга
і зводить його на слизьке.
30 Хто очі відводить, той сіті обману плете,
хто міцно стуляє уста, той накоїв лиха.
31 Сивина—вінець слави,
вона знаменує праведний шлях.
32 Краще бути терплячим, ніж сильним,
краще тримати себе в руках, аніж взяти в облогу місто.
33 Жеребок кидають у пелену,
а рішення повністю залежить від Господа.
17 Краще мати скоринку хліба й жити з миром,
ніж мати багатий дім й сваритися.
2 Мудрий слуга може правити нікчемним сином
і розділити спадщину з його братами.
3 Для срібла—тигель, для золота—горнило,
а для випробувань—Господь.
4 Злочинець уважний до слова лихого;
брехун і сам зважає на брехливе слово.
5 Хто збиткується з убогого, той ображає Творця;
хто радіє з нещастя ближнього,
той буде сам покараний.
6 Старі увінчані онуками своїми,
а славою синів є їхні батьки.
7 Не годиться нерозумному бути пишномовним,
тим більше можновладцеві—брехливим.
8 В очах хабарника хабар, як талісман удачі,
куди не повернеться, там йому щастить.
9 Хто прощає і забуває про образу, той сприяє дружбі,
а хто переповідає її, той розбиває дружбу.
10 Одне застереження більше впливає на розумну людину,
ніж сто ударів на дурня.
11 Та й непокірний той, хто прагне зла!
Та ж він діждеться невблаганного посланця,
який здійснить Господню кару!
12 Краще натрапити на ведмедицю,
в якої украли малят,
ніж на дурня з його дурницями.
13 Якщо відплатиш злом за добро,
з твоєї оселі ніколи не щезне зло.
14 Сварка починається з необережних слів,
тож ліпше замовкни,
доки суперечка не розгорілася.
15 І той, хто виправдовує винного,
і той, хто засуджує невинного,—
обидва огидні Господу.
16 Яка користь з грошей в руках у дурня?
Хіба ж він купить мудрість, як розуму не має?
17 Друг залишається другом завжди,
а брат народжується, щоб розділити нещастя.
18 Нерозважливий той,
хто поспішно ближньому дає під заклад,
або ручається за ближнього свого.
19 Кому подобається ображати, той любить сварки,
як заколотник до скандалу,
так і скупий веде до злиднів[b].
20 Підступний не знайде добра,
улесливий накличе собі лихо.
21 Хто народжує дурня, пожинає смуток,
батько лайдака не знатиме втіхи.
22 Веселе серце—то міцне здоров’я,
а дух пригнічений підточує сили.
23 Неправедний нишком бере хабарі,
аби не панувала справедливість.
24 Розважливий мудрістю керується,
а нерозумний ніколи не зосередиться.
25 Нерозумний син засмучує батька
і сповнює серце матері гіркотою.
26 То зле, коли карають невинних
або катують праведних за їхню чесність.
27 Освічений знає ціну словам,
розумний вміє стримувати себе.
28 Навіть дурень, коли мовчить, здається мудрим;
коли не розпускає язик,
справляє враження розумного.
18 Себелюбець обстоює лиш власні інтереси,
злісно відкидаючи здоровий глузд.
2 Нерозумний прагне не зрозуміти,
а лише висловити свої погляди.
3 З неправедністю приходить ганьба,
а з безчестям—образа.
4 Слова, що з уст злітають, немов вода глибока;
джерело мудрості—то невичерпний потік.
5 Бік кривдника тримати—то проти закону,
як і засуджувати праведного—зле.
6 Уста невігласа викликають сварку,
його рот розбурхує бійку.
7 Язик дурня—то його загибель,
уста його—для нього ж пастка.
8 Слова наклепника, мов патока солодка,
вони ідуть на найчорніше дно душі.
9 Безперечно, ледацюга—
брат руйнівнику.
10 Господнє ім’я—то могутня вежа,
в ній праведник знаходить порятунок.
11 Багатство заможного—це укріплене місто,
воно йому ввижається мурами нездоланними.
12 Руїні передує пиха,
а скромність передує славі.
13 Нерозумно і соромно
поспішати відповісти, ще не послухавши.
14 Дух чоловіка допомагає йому долати хворобу,
а дух зламаний нікому не допоможе[c].
15 Розумний знання здобуває,
вухо мудреця прагне знань.
16 Подарунок прокладає шлях людині,
і приводить до можновладців.
17 Перший, хто пояснює справу, здається правим
доки не прийде інший і не висловить сумнів.
18 Кинутий жереб кладе край суперечкам
і замирює сильних суперників.
19 Повернути ображеного брата складніше,
ніж завоювати укріплене місто;
такі суперечки подібні до ґрат тюремних.
20 Життя наповнюється плодами уст,
людина насичується тим, що злітає з уст її.
21 Смерть і життя—під владою язика,
той, хто любить його, пожне плоди.
22 Хто знаходить собі дружину,
дістає щастя й благословення Господнє.
23 Бідняк говорить чемно,
а багатій відповідає зухвало.
24 Із деякими друзями приємно бути[d],
а інші—рідніші за кровного брата.
2-е к Коринфянам 6
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Павлові труднощі
6 Ми працюємо разом з Богом. Тож благаємо вас усіх: не змарнуйте благодаті Божої, яку ви одержали. 2 Адже каже Він:
«Я почув тебе в сприятливі часи,
й допоміг тобі у День Спасіння».(A)
Послухайте! Тепер і є сприятливий час. Прийшов День Порятунку.
3 Ми нікому не прагнемо перешкоджати, щоб служіння наше ніхто не ганив. 4 Навпаки, у всьому ми пропонуємо себе, як і мусять слуги Божі, терпляче зносячи випробування, лихо і страждання. 5 Ми терпляче зносимо побиття, в’язниці, розруху, тяжку працю, безсонні ночі й голод. 6-7 Чистотою своєю, своїми знаннями, терпінням і добротою ми показуємо, що ми слуги Божі. І запорука нам—Дари Духа Святого і наша щира любов, слово правди і сила Божа. Праведне життя приготувало нас до боротьби з усілякими нападами.
8 Деякі люди шанують і хвалять нас, а інші—ганять і ображають. Нас вважають шахраями, але ми завжди дотримуємося правди. 9 Кажуть, що ніхто нас не знає, але ми відомі всім. Кажуть, що ми помираємо, але дивіться! Ось ми живі! Кажуть, що нас покарали, але нас ще не стратили. 10 Кажуть, що ми засмучені, але ми завжди раді. Нас вважають бідняками, але ми стількох людей зробили багатими! Вважають, що ми нічого не маємо, та ми володіємо всім.
11 Коринтяни! Ми вільно говоримо з вами, наші серця відкриті для вас. 12 Ми не відмовляємо вам у своїй любові. Це ви скупі на любов до нас. 13 Звертаюся до вас, як до дітей своїх: відкрийте серця нам, як ми відкрили вам.
Ми—храм Божий
14 Не будьте такими, як ті невіруючі, бо що спільного між праведністю і беззаконням? Або що спільного має світло з темрявою? 15 Яка згода може бути між Христом і сатаною?[a] Що спільного у віруючого з невіруючим, 16 між Божим храмом[b] і бовванами? Ми ж бо—храм живого Бога. Так сказано Всевишнім:
Copyright © 2007 by Bible League International