Второзаконие 8-10

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Пам’ятай Господа

8 Дотримуйтеся старанно всіх заповідей, що я вам даю, щоб жили ви й множилися і увійшли, й зайняли землю, яку Господь пообіцяв батькам вашим. ² Пам’ятай увесь той шлях, яким Господь Бог твій вів тебе всі ці сорок років пустелею. Він зробив так, щоб упокорити тебе, випробувати й дізнатися, що на серці в тебе, чи дотримуватимешся Його заповідей. ³ Він упокорив тебе, Він примусив тебе голодувати, Він годував тебе манною, якої не знали ні батьки ваші, ані ти, аби навчити тебе, що не одним лише хлібом живе людина, а живе людина всім тим, що виходить із уст Господа. ⁴ Одяг твій не зносився, ноги твої не спухли за всі сорок років. ⁵ Пам’ятай, що Господь Бог твій навчав тебе так само, як батько навчає і виховує сина свого.

⁶ Тож дотримуйся заповідей Господа Бога твого, ходи дорогами Його й шануй Його. ⁷ Бо Господь Бог твій вводить тебе в добру землю, край потоків і струмків, і підземних джерел, що б’ють на рівнинах і в горах, ⁸ у край пшениці та ячменю, винограду, смокви та гранатів, у край олив і меду, ⁹ у край, де ти їстимеш удосталь хліба, де залізо в скелях, де добуватимеш ти мідь із гір. ¹⁰ Ти матимеш, що їсти досхочу, тож хвали Господа Бога твого за добру землю, що Він тобі дав.

Пам’ятай діла Господні

¹¹ Дивись, щоб не забув ти Господа Бога твого, не додержуючись заповідей Його, настанов та вказівок, які я даю тобі сьогодні. ¹² Ти завжди їстимеш досхочу, побудуєш добрі оселі і в них заживеш. ¹³ І худоба твоя, й вівці твої розплодяться, і гроші твої помножаться. ¹⁴ Тоді пильнуй, щоб ти не запишався й не забув Господа Бога твого, що вивів тебе з землі Єгипетської, з дому неволі, ¹⁵ Який привів тебе в ту величезну і страхітливу пустелю, повну отруйних змій та скорпіонів, у суху землю, де не було води, Хто пустив для тебе воду зі скелі, ¹⁶ Хто в пустелі тебе нагодував манною, щоб упокорити й випробувати тебе і щоб зрештою все було в тебе гаразд. ¹⁷ Пильнуй, щоб не сказав ти собі: «Мої сила й міць здобули мені всі ці багатства». ¹⁸ Тож пам’ятай Господа Бога твого, бо Він Той, Хто дає тобі силу, щоб здобути багатства, тож сьогодні Він може дотриматись Своєї Угоди, яку Він уклав з предками твоїми.

¹⁹ Якщо ж забудеш ти Господа Бога свого й ходитимеш за іншими богами, і їм служитимеш, і поклонятимешся їм, я остерігаю вас сьогодні, що ви загинете напевне, ²⁰ як ті народи, що їх Господь вигублює перед вами, так і ви загинете за те, що не слухали голосу Господа Бога вашого.

Господь буде з Ізраїлем

9 «Слухай, Ізраїлю, сьогодні ти перейдеш Йордан, щоб увійти на свою землю й вигнати народи, більші й дужчі за тебе, з великих міст, у яких укріплення аж до неба. ² Дужий і високий народ анакійці. Ти знаєш, що про них кажуть: „Хто встояти може проти анакійців?” ³ Знай же, що сьогодні Господь Бог твій переходить Йордан перед тобою, немов вогонь всепоглинаючий. Він вигубить їх, Він їх підкорить перед тобою, і ти виженеш їх геть, і вигубиш їх негайно, як Господь пообіцяв тобі.

⁴ Коли Господь Бог твій вижене їх від тебе, не кажи собі: „Через праведність мою привів мене Господь, щоб землю цю зайняти”. Господь проганяє народи ті від тебе за нечестивість їхню. ⁵ Ти займеш землю їхню не тому, що ти праведний і чесний, ні, Господь Бог твій проганяє народи ці перед тобою радше за їхню нечестивість і щоб дотриматися обітниці, яку Він дав батькам твоїм Авраамові, Ісаакові та Якову. ⁶ Тож знай, не за праведність твою дає тобі цю добру землю Господь Бог твій, бо ти народ впертий».

Пам’ятай про гнів Господній

⁷ «Пам’ятай, не забувай, як прогнівили ви Господа твого Бога в пустелі. Ви повставали проти Господа від днів, коли залишили землі єгипетські, і до приходу сюди^[a]. ⁸ Ви розгнівали Господа на горі Хорев, і був Господь у гніві Своєму ладен вигубити вас. ⁹ Коли я зійшов на гору, щоб отримати кам’яні скрижалі з Заповітом, що Господь уклав із вами, я лишався на горі сорок днів і сорок ночей. Я нічого не їв і не пив. ¹⁰ Господь дав мені дві кам’яні скрижалі, на яких було написано Його власною рукою. На них були всі ті заповіді, що їх Він промовив до вас на горі, з вогню, того дня, коли вас там було зібрано».

¹¹ Після сорока днів і сорока ночей Господь дав мені дві кам’яні таблиці, скрижалі Угоди. ¹² Господь промовив до мене: «Встань! Мерщій спускайся звідси, бо твій народ, який ти вивів з Єгипту, зіпсувався. Вони швидко повстали проти того, що Я заповів їм робити. Вони вилили собі з металу боввана».

¹³ Тоді Господь сказав мені: «Я придивився до народу цього, справді, це народ впертий. ¹⁴ Відійди від Мене, щоб Я вигубив їх, і ніхто про них не пам’ятатиме. А з твоїх нащадків Я виведу сильний і ще численніший народ, ніж вони».

Золотий тілець

¹⁵ Тоді я повернувся й спустився з гори. Вона вогнем палала. Я ніс дві кам’яні скрижалі Угоди. ¹⁶ Я помітив, що ви згрішили проти Господа Бога вашого, виливши для себе боввана металевого—подобу тельця. Ви швидко відвернулися від того, що Господь заповідав вам. ¹⁷ Тож схопив я скрижалі, кинув їх обома руками й розбив їх на ваших очах. ¹⁸ Тоді, як і раніше, впав я долілиць на землю перед Господом на сорок днів і сорок ночей. Я нічого не їв і не пив^[b] через увесь той гріх, що ви скоїли. Бо вчинили те, що Господь вважає лихим, і прогнівили Його.

¹⁹ Злякався я обурення та гніву, бо Господь був такий розлючений на вас, що ладен був вас вигубити. Та Господь вислухав мене й того разу. ²⁰ І був Господь розгніваний на Аарона достатньо, щоб знищити його. Але того разу я молив і за Аарона. ²¹ Тоді взяв я гріховну річ, що зробили ви,—тельця, і спалив його у вогні, поламав його на шматки, ретельно розтовк, доки не став він тонким, мов порох. Тоді кинув я той порох у потік, що біг з гори.

Мойсей просить Бога простити Ізраїль

²² «І у Тавері, Массі, Ківрот-Гаттааві^[c] прогнівили ви Господа. ²³ Коли Господь послав вас із Кадеш-Барнеа і сказав: „Вставайте і займіть землю, яку Я вам дав”. Та відмовилися ви слухатися веління Господа Бога вашого. Не повірили ви Йому, не слухали голосу Його. ²⁴ Ви бунтували проти Господа з першого дня, як я знаю вас.

²⁵ Тож лежав я долілиць перед Господом сорок днів і ночей, бо Господь сказав, що намірився Він вигубити вас. ²⁶ Я благав Господа і сказав: „Господи, Володарю мій, не губи народ Свій, власність Свою. Ти визволив їх Своєю силою великою. Ти вивів їх із Єгипту Своєю могутньою рукою. ²⁷ Пригадай слуг Твоїх Авраама, Ісаака, Якова. Не зважай на впертість народу цього, на його нечестивість та гріх. ²⁸ Інакше в землі, з якої Ти вивів їх, скажуть: „Оскільки Господь не може привести їх до землі, що пообіцяв їм, і оскільки Він ненавидить їх, Він вивів їх, щоб убити в пустелі”. ²⁹ Вони народ Твій, Твоя власність. Ти вивів їх із Єгипту Своєю силою великою й простертою рукою”».

Нові скрижалі

10 Сказав тоді мені Господь: «Витеши дві кам’яні скрижалі, подібні до перших, і зійди до Мене на гору. Зроби також дерев’яну скриню. ² Я напишу на них ті ж заповіді, що були на перших скрижалях, які ти розбив, тоді поклади їх до скрині».

³ Тож зробив я скриню з дерева акації і витесав дві такі ж кам’яні скрижалі, подібні до перших. Тоді піднявся я на гору з двома скрижалями. ⁴ І написав Господь на скрижалях ті ж слова, що Він написав першого разу—десять заповідей, які Господь промовив до вас на горі з вогню того дня, коли ви там зібралися. Тоді Господь віддав їх мені. ⁵ Тоді повернувся я й пішов з гори і поклав скрижалі в скриню, яку виготовив. Там вони лишилися, як і заповів мені Господь.

⁶ Діти Ізраїля рушили від колодязів народу Яакана до Мосери. Аарон помер і був похований там. Натомість священиком став син його Елеазар. ⁷ Звідти вони помандрували до Ґудґода, а звідти—до Йотвати, краю водних потоків. ⁸ Господь призначив тоді рід Левія носити скриню Заповіту Господнього, стояти перед Господом^[d] і служити Йому^[e], і благословляти ім’я Його. (Вони й донині це роблять). ⁹ Через це коліно Левія не має власного наділу землі, як інші коліна. Господь—ось його наділ, як Господь Бог його обіцяв йому.

¹⁰ Я перебував на горі сорок днів і сорок ночей, як і першого разу. І Господь знову послухав мене й вирішив не губити тебе. ¹¹ Господь сказав мені: «Встань, іди і рушай на чолі народу, і ввійдуть вони, і займуть землю, яку Я пообіцяв батькам їхнім дати їм».

Чого насправді хоче Бог

¹² Тепер чого Господь Бог твій хоче від тебе. Тільки того, щоб ти шанував Його, жив, як Він каже, любив Його, служив Йому всім серцем своїм, ¹³ дотримувався заповідей Господа і Його настанов, які я даю тобі сьогодні на добро.

¹⁴ Поглянь, кожен клаптик небес, земля і все на ній належать Господу. ¹⁵ То Господу сподобалися батьки твої, і полюбив Він їх і вас обрав з-поміж народів, нащадків їхніх, як це є сьогодні.

¹⁶ Вповні віддайте себе Господу^[f], відкиньте впертість свою^[g]. ¹⁷ Бо Господь Бог ваш—це Бог усіх богів і Господь над владиками. Він великий, могутній і страшний Бог, Який не зважає на особи й не бере хабарів. ¹⁸ Він захищає вдів і сиріт. Він любить чужинця і дає Йому хліб і одяг. ¹⁹ І ви любіть чужинця, бо ви самі були чужинцями в землі Єгипетській.

²⁰ Поклоняйся Господу Богу своєму, бійся Його, служи Йому, будь відданий Йому і Його іменем присягайся. ²¹ Він єдиний, кого величати маєш, Він Бог твій. Він Той, Хто зробив для тебе все те величне й страшне, що ти бачив на власні очі. ²² Твоїх предків було лише сімдесят, коли прийшли вони в Єгипет, а тепер Господь Бог твій зробив тебе таким численним, як зірки на небі.