Add parallel Print Page Options

Пам'ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть.

Як Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів.

Бо частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.

10 Знайшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока.

11 Як гніздо своє будить орел, як ширяє він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм,

12 так Господь Сам провадив його, а бога чужого при нім не було.

Read full chapter

Згадай ті давні дні.
    Подумай про літа, що вже давно минули.
Спитай у батька, він тобі розкаже,
    спитай старійшин, ті повідають тобі.
Коли Всевишній дав народам їхні землі,
    коли Він людство розділив,
Він встановив кордони між народами,
    за числом Ангелів[a].
Але Господня частка—це Його народ.
    Господній спадок—Яків.

10 Господь знайшов його у краю пустельнім,
    у голих і незвіданих пустельних землях.
Він прикрив його й піклувався ним,
    Він його беріг, немов зіницю ока.
11 Немов орел, що над гніздом літає,
    і поруч з пташенятами кружляє.
Він крила простирає щоб підтримать їх,
    і нести на своєму пір’ї.
12 Господь один вів Якова.
    І жодного чужого бога не було.

Read full chapter

Footnotes

  1. 32:8 Ангелів Цей варіант міститься виключно у деяких древньогрецьких текстах. У деяких древньогебрейських та кумранських рукописах—«синів Бога», тобто «Ангелів». У більшості древньогебрейських текстів міститься «синів Ізраїлю». Див.: Вих. 1:5.