Повторення Закону 11-13
Ukrainian Bible
11 І будеш ти любити Господа, Бога свого, і будеш додержувати постанови Його, і звичаї Його і закони Його, і заповіді Його по всі дні.
2 І ви пізнаєте сьогодні, бо я навчаю не синів ваших, які не пізнали й не бачили карання Господа, Бога вашого, величність Його, руку Його сильну й рамено Його витягнене,
3 і ознаки Його, і чини Його, що зробив був серед Єгипту фараонові, єгипетському цареві та всьому його краєві,
4 і що Він зробив був війську Єгипта, коням його та колесницям його, що пустив над ними воду Червоного моря, коли вони гнались за вами, і вигубив їх Господь, і так є аж до дня цього,
5 і що Він зробив був для вас у пустині аж до вашого приходу до цього місця,
6 і що Він зробив був Датанові й Авіронові, синам Еліява, Рувимового сина, що земля відкрила була свої уста й поглинула їх, і їхні доми, і їхні намети, і всю власність, що була з ними, посеред усього Ізраїля.
7 Бо очі ваші то ті, що бачили всякий великий чин Господа, що Він зробив.
8 І будете ви виконувати всі заповіді Його, що я сьогодні наказую, щоб стали ви сильні, і ввійшли, і заволоділи тим Краєм, куди переходите ви, щоб посісти його,
9 і щоб довго жили ви на тій землі, що Господь присягнув був вашим батькам дати їм та їхньому насінню Край, що тече молоком та медом.
10 Бо цей Край, куди входиш ти заволодіти ним, він не такий, як єгипетський край, звідки вийшли ви, де ти засієш було насіння своє й поливаєш працею ніг своїх, як город варивний.
11 А цей Край, куди ви переходите посісти його, то край гір та долин, із небесного дощу він напоюється.
12 Край, що про нього дбає Господь, Бог твій, завжди на ньому очі Господа, Бога твого, від початку року аж до кінця року.
13 І станеться, якщо справді ви будете слухати Моїх заповідей, що Я вам сьогодні наказую, любити Господа, Бога вашого, і служити Йому всім вашим серцем і всією вашою душею,
14 то Я дам вам дощ вашого Краю своєчасно, дощ ранній і дощ пізній, і збереш ти своє збіжжя, і свій сік виноградний, і оливу свою.
15 І дам Я траву на твоїм полі для твоєї худоби, і будеш ти їсти й наситишся.
16 Стережіться, щоб не було зведене ваше серце, і щоб ви не відступили, і не служили іншим богам, і не вклонялися їм.
17 А то запалиться гнів Господній на вас, і замкне небо, і не буде дощу, а земля не дасть свого урожаю, і ви скоро погинете з тієї доброї землі, що Господь дає вам.
18 І покладете ви ці слова Мої на свої серця та на свої душі, і прив'яжете їх на знака на руці своїй, і вони будуть пов'язкою між вашими очима.
19 І будете навчати про них синів своїх, говорячи про них, коли ти сидітимеш у домі своїм, і коли ходитимеш дорогою, і коли лежатимеш, і коли вставатимеш.
20 І ти понаписуєш їх на бічних одвірках дому свого і на брамах своїх,
21 щоб дні ваші та дні синів ваших на землі, яку Господь присягнув був батькам вашим дати їм, були такі довгі, як дні неба над землею.
22 Бо якщо будете ви конче виконувати всі ті заповіді, що я наказав вам чинити їх, щоб любити Господа, Бога свого, щоб ходити всіма дорогами Його, і щоб горнутись до Нього,
23 то Господь вижене всі ті народи перед вами, і ви посядете народи більші й міцніші від вас.
24 Кожне місце, що на нього ступить ваша нога, буде ваше. Від пустині й Ливану, від Річки, річки Ефрату й аж до моря Останнього буде ваша границя.
25 Не встоїть ніхто перед вами, ляк перед вами й страх перед вами дасть Господь, Бог ваш, на кожен той край, що ви ступите на нього, як Він говорив вам.
26 Ось, сьогодні я даю перед вами благословення й прокляття:
27 благословення, коли будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого, які я наказую вам сьогодні,
28 і прокляття, якщо не будете слухатися заповідей Господа, Бога свого, і збочите з дороги, яку я наказую вам сьогодні, щоб ходити за іншими богами, яких ви не знали.
29 І станеться, коли Господь, Бог твій, уведе тебе до Краю, куди ти входиш посісти його, то даси благословення на горі Ґарізім, а прокляття на горі Евал.
30 От вони на тому боці Йордану за дорогою заходу сонця, у краю ханаанеянина, що сидить у степу навпроти Ґілґалу при діброві Море.
31 Бо ви переходите Йордан, щоб увійти посісти той Край, що дає вам Господь, Бог ваш. І посядете його, й осядете в ньому,
32 і будете додержувати, щоб виконувати всі постанови й закони Його, які я сьогодні даю вам.
12 Оце постанови та закони, які ви пильнуватимете виконувати в Краї, що дав Господь, Бог батьків твоїх, на насліддя його всі дні, які житимете на цій землі.
2 Конче винищите всі ті місця, що служили там люди, яких ви виганяєте, своїм богам на високих горах і на пагірках, та під кожним зеленим деревом.
3 І розвалите їхні жертівники, і поламаєте камінні стовпи для богів, і їхні святі дерева попалите в огні, а бовванів їхніх богів порубаєте, і вигубите їхнє ймення з того місця.
4 Не робитимете так Господеві, вашому Богові,
5 бо тільки на місці, яке вибере Господь, Бог ваш, зо всіх ваших племен, щоб покласти там Ім'я Своє, на місці перебування Його будете шукати, і ти прийдеш туди.
6 І принесете туди свої цілопалення, і свої жертви, і свої десятини та приношення рук своїх, і обітниці свої, і дари свої, і перворідних худоби своєї великої та худоби своєї дрібної.
7 І будете їсти там перед лицем Господа, Бога вашого, і будете тішитися всім, до чого доторкнеться ваша рука, ви та доми ваші, якими поблагословив тебе Господь, Бог твій.
8 Там ви не зробите так, як ми робимо сьогодні тут, кожен усе, що йому здається справедливим в очах тільки його,
9 бо ви дотепер не ввійшли до місця відпочинку й до спадщини, що Господь, Бог твій, дає тобі.
10 А коли ви перейдете Йордан і осядете в Краї, що Господь, Бог ваш, дає вам на спадщину, і Він заспокоїть вас від усіх ворогів ваших навколо, і ви сидітимете безпечно,
11 то станеться, на те місце, що його вибере Господь, Бог ваш, щоб Ім'я Його перебувало там, туди принесете все, що я вам наказую: свої цілопалення, і свої жертви, десятини свої та приношення рук своїх, і всі добірні жертви обітниць своїх, що обіцяєте Господеві.
12 І будете тішитися перед лицем Господа, Бога вашого, ви й сини ваші, і дочки ваші, і раби ваші, і невільниці ваші, і Левит, що в ваших брамах, бо нема йому частки й спадку з вами.
13 Стережися, щоб не приносив ти своїх цілопалень на кожному місці, яке побачиш,
14 бо тільки на тому місці, яке вибере Господь в одному з племен твоїх, там принесеш свої цілопалення, і там зробиш усе, що я наказую тобі.
15 Але скільки запрагне душа твоя, будеш різати й будеш їсти м'ясо, за благословенням Господа, Бога твого, що його дав тобі в усіх брамах твоїх; нечистий і чистий буде їсти його, як сарну й як оленя.
16 Тільки крови не їстимеш, на землю виллєш її, як воду.
17 Не зможеш ти їсти в брамах своїх десятини збіжжя свого, і соку виноградного свого, і оливи своєї, і перворідних худоби своєї великої й худоби своєї дрібної, і всіх обітниць своїх, що будеш обіцяти, і добровільних дарів своїх, і приношення своєї руки,
18 бо тільки перед лицем Господа, Бога свого, будеш їсти його в місці, яке вибере Господь, Бог твій, ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і невільниця твоя, і Левит, що в брамах твоїх. І будеш ти радіти перед лицем Господа, Бога свого, усім, до чого доторкнеться рука твоя.
19 Стережися, щоб не залишив ти Левита по всі дні на землі своїй.
20 Коли Господь, Бог твій, поширить границю твою, як Він говорив тобі, і ти скажеш: Нехай я їм м'ясо, бо буде жадати душа твоя їсти м'ясо, то за всім жаданням душі своєї будеш ти їсти м'ясо.
21 Коли буде далеке від тебе те місце, що вибере Господь, Бог твій, щоб перебувало там Ім'я Його, то заріжеш із худоби своєї великої та з худоби своєї дрібної, щоб дав Господь тобі, як наказав я тобі, і будеш їсти в брамах своїх усім жаданням своєї душі.
22 Тільки як їсться сарну й оленя, так будеш їсти його, нечистий та чистий однаково можуть їсти його.
23 Тільки будь обережним, щоб не їсти крови, бо кров вона душа, і ти не будеш їсти душі разом з м'ясом.
24 Не будеш їсти її, на землю виллєш її, як воду.
25 Не будеш їсти її, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі, коли робитимеш справедливе в Господніх очах.
26 Тільки святощі свої, що будуть у тебе, та обітниці свої понесеш, і прийдеш до місця, яке вибере Господь.
27 І принесеш своє цілопалення, м'ясо та кров, на жертівнику Господа, Бога свого, а кров твоїх інших жертов буде вилита на жертівнику Господа, Бога твого, а м'ясо будеш їсти.
28 Виконуй і слухай усі ті слова, що я наказую тобі, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі навіки, коли будеш робити добре та справедливе в очах Господа, Бога свого.
29 Коли Господь, Бог твій, вигубить народи, куди ти входиш, щоб посісти їх перед собою, і посядеш їх, і осядеш у їхньому Краї,
30 то стережися, щоб не впасти до пастки за ними, коли вони будуть вигублені перед тобою, і щоб не шукав ти їхніх богів, говорячи: Як служать ті люди богам своїм, то зроблю так і я.
31 Не зробиш так Господеві, Богу своєму; бо всяку гидоту, яку Господь зненавидів, робили вони богам своїм, бо навіть синів своїх та дочок своїх вони палять в огні для богів своїх.
32 (13-1) Кожне слово, що я наказую його вам, будете додержувати виконувати, не додаси до нього, і не відіймеш від нього.
13 (13-2) Якщо повстане серед тебе пророк або сновидець, і дасть тобі ознаку або чудо,
2 (13-3) і збудеться та ознака й те чудо, що сказав він тобі, до того говорячи: Ходімо ж за іншими богами, яких ти не знав, і будемо їм служити,
3 (13-4) то не слухайся слів того пророка або того сновидця, бо цим Господь, Бог ваш, випробовує вас, щоб пізнати, чи ви любите Господа, Бога вашого, усім своїм серцем і всією своєю душею.
4 (13-5) За Господом, Богом вашим, будете ходити, і Його будете боятися, і заповіді його будете виконувати, і голосу Його будете слухатися, і Йому будете служити, і до Нього будете линути.
5 (13-6) А пророк той або той сновидець нехай буде забитий, бо намовляв на відступство від Господа, Бога вашого, що вивів вас із єгипетського краю й викупив вас з дому рабства, щоб звести тебе з дороги, що наказав тобі Господь, Бог твій, ходити нею; і вигубиш зло з-посеред себе.
6 (13-7) Коли намовить тебе брат твій, син твоєї матері, або син твій, або дочка твоя, або жінка твого лоня, або твій приятель, який тобі як душа твоя, таємно говорячи: Ходімо ж і служім іншим богам, яких не знав ти та батьки твої,
7 (13-8) з богів тих народів, що навколо вас, близьких тобі або далеких від тебе, від кінця землі й аж до кінця землі,
8 (13-9) то не будеш згоджуватися з ним і не будеш слухатися його, і не буде милосердитися око твоє над ним, і не змилосердишся й не сховаєш його,
9 (13-10) бо конче заб'єш ти його, рука твоя буде на ньому найперше, щоб забити його, рука всього народу наостанку.
10 (13-11) І закидаєш його камінням, і він помре, бо жадав відвернути тебе від Господа, Бога твого, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства.
11 (13-12) А ввесь Ізраїль буде слухати і буде боятись, і більше не буде робити такої злої речі серед тебе.
12 (13-13) Коли почуєш про одне з своїх міст, яке Господь, Бог твій, дає тобі, щоб сидіти там, що про нього кажуть:
13 (13-14) вийшли люди, сини велійяалові, з-поміж тебе, і звели з правдивої дороги мешканців свого міста, кажучи: Ходімо ж, і служім іншим богам, яких ви не знали,
14 (13-15) то будеш допитуватися, і будеш досліджувати, і будеш добре питати, а ось воно правда, дійсна та річ, була зроблена та гидота посеред тебе,
15 (13-16) то конче вибий мешканців того міста вістрям меча, віддай на закляття його й усе, що в ньому, та худобу його вибий вістрям меча.
16 (13-17) А всю здобич його збереш до середини майдану його, і спалиш огнем те місто та всю здобич його цілковито для Господа, Бога твого. І стане воно купою руїн навіки, не буде вже воно відбудоване.
17 (13-18) І нічого з закляття нехай не прилипне до руки твоєї, щоб відвернувся Господь від палючого гніву Свого й дав тобі милосердя, і змилосердився над тобою, і розмножив тебе, як присягнув був батькам твоїм,
18 (13-19) коли будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб виконувати всі заповіді Його, що я сьогодні наказую тобі, щоб виконувати те, що справедливе в очах Господа, Бога твого.
Второзаконие 11-13
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Пам’ятай Господа
11 Люби Господа Бога свого і завжди виконуй настанови й накази Його, дотримуйся законів Його та Його заповідей. 2 Пам’ятай сьогодні, що то не діти ваші знали й бачили науку Господа Бога вашого, велич Його, велику силу Його й міць[a] 3 знаки Його та діла, які Він вчинив у Єгипті над фараоном, царем єгипетським і всім його краєм, 4 і що зробив Він з військом єгипетським, з кіньми й колісницями, коли примусив води Червоного моря зімкнутися над ними, коли вони гналися за вами (тож Він остаточно вигубив їх до цього дня), 5 і що робив Він для вас у пустелі, доки ви не прийшли сюди, 6 і що зробив Він якраз посеред Ізраїлю з Датаном та Авірамом, синами Еліава з родини Рувима, коли земля роззявила пащу свою і поглинула їх і разом з ними родини їхні, і намети їхні, і все живе слідом за ними. 7 Ні, то були ви самі, хто бачив усі великі діла, які Господь зробив.
8 Підкоряйтеся кожному наказу, що я даю вам сьогодні, щоб були ви достатньо сильними, щоб увійти й заволоділи землею, якою саме йдете, щоб посісти її, 9 і щоб жити довго на цій землі, що тече молоком і медом, яку Господь пообіцяв віддати вашим батькам і нащадкам їхнім. 10 Бо земля, яку ти посядеш, не схожа на твій колишній дім у землі Єгипетській, де ти сіяв зерно і зрошував її стопами своїми[b] немов город. 11 Земля, якою ти маєш заволодіти,—це земля з горами й долинами зрошуваними дощем небесним. 12 Це земля, про яку дбає Господь Бог твій і за якою стежить невтомно від початку до кінця року.
13 «Якщо ви дотримуватиметеся Моїх заповідей, які Я сьогодні вам даю: любити Господа Бога вашого і служити Йому всім серцем своїм і всією душею, 14 тоді Я дам дощ землі вашій у належний час, осінній дощ і дощ весняний, і ви зберете хліб, молоде вино й оливу. 15 І дам Я траву полям твоїм для худоби, і матимеш ти їжі вволю».
16 Стережися, щоб не спокуситися, не збочити й не служити іншим богам і не поклонятися їм. 17 Бо тоді Господь розлютиться на вас і замкне небеса, і більш не буде дощу, і земля більше не родитиме врожаю. Тоді ви швидко загинете на добрій землі, яку Господь дає вам.
18 Пам’ятайте завжди ці мої заповіді і прив’яжіть їх як знак собі на руку й на чоло стрічкою. 19 Навчіть їх дітей своїх, переповідаючи, коли сидите в оселях своїх, коли йдете дорогою, коли лягаєте і встаєте. 20 Напиши їх на одвірках дому свого й на воротах, 21 щоб ви й діти ваші довго жили на землі, яку Господь пообіцяв дати батькам вашим, так довго, як небеса будуть над землею.
22 Якщо будете ви пильно дотримуватись усіх цих заповідей, що я наказую вам виконувати,—любити Господа Бога вашого, жити так, як Він вам велить, лишатися відданими Йому, 23 тоді Господь прожене всі ті народи перед вами, і ви запануєте над народами, численнішими й могутнішими за вас. 24 Кожне місце, куди ступить нога ваша, належить вам. Земля ваша буде від пустелі до Ливану, від ріки Євфрат до Західного моря. 25 Ніхто не встоїть проти вас. Господь Бог ваш змусить боятися вас народи по всій землі, хоч куди б ви пішли, як пообіцяв Він вам.
Вибір Ізраїлю: благословення чи прокляття
26 Бачиш, я даю вам вибір між благословенням і прокляттям: 27 благословенням, якщо ви слухаєтеся заповідей Господа Бога вашого, які я даю вам сьогодні, 28 і прокляттям, якщо ви не слухаєтеся заповідей Господа Бога вашого, якщо збочите з того шляху, яким я заповідаю вам сьогодні йти, якщо підете за іншими богами, яких ви не знаєте.
29 Коли Господь Бог твій приведе тебе в землю, в яку ти входиш, щоб заволодіти нею, мусиш проголосити благословення на горі Ґеризим, а прокляття на горі Евал. 30 Як ти знаєш, ці гори на західному березі Йордану[c], де заходить сонце, в землі ханаанців, що живуть у пустелі біля Ґілґала, поряд з дібровою Море. 31 Як перейдете Йордан, увійдіть і заволодійте землею, що Господь Бог ваш дає вам, і ви заволодієте нею і житимете на ній. 32 Старанно виконуйте всі настанови й накази, що я сьогодні даю вам.
Місця поклоніння Богу
12 Ось настанови й накази, які ви маєте старанно виконувати на землі, яку Господь Бог твоїх предків дав тобі у володіння, доки ви житимете на цій землі. 2 Як посядете ви землю, то зруйнуйте вщент усі ті місця, де народи поклонялися богам своїм: на горах високих і узвишшях, і під кожним деревом зеленим. 3 Знищіть вівтарі їхні й потрощіть на скалки кам’яні стовпи їхні, спаліть стовпи Ашери і порубайте на тріски подоби богів їхніх. Так ви зітрете імена їхні з місць цих.
4 Не поклоняйтеся Господу Богу вашому так, як це роблять інші. 5 Але шукайте те місце, яке Господь Бог ваш вибере серед усіх колін ваших, щоб поставити там ім’я Своє, як оселю Свою, і туди ходитимете. 6 Туди будете приносити жертви всеспалення, пожертви, десятину від всього, що дістали, дари ваші, всілякі обітниці, добровільні пожертви, первістків худоби вашої і овець. 7 Ви будете їсти там у присутності Господа Бога вашого і радітимете з усього того, до чого руку свою приклали, ви й родини ваші, бо Господь Бог твій благословив тебе.
8 Не робіть так, як оце сьогодні кожен робить те, що йому здається добрим. 9 Бо ви ще не прийшли до місця спочинку й до землі, яку Господь Бог твій дає вам. 10 Та скоро ви перейдете Йордан і оселитеся на землі, яку Господь Бог ваш дає вам. Він дасть вам спочинок від усіх ворогів ваших, і житимете ви у безпеці.
11 Однак приносьте все, що я заповідаю вам, до того місця, яке вибере Господь, щоб там перебувало ім’я Його. Це включає ваші жертви всеспалення, пожертви, десятину врожаю й худоби, що ви набули, дари—все найдобірніше, що ви пообіцяли Господу. 12 Радіти будете в присутності Господа Бога вашого, ви, сини й дочки ваші, слуги й служниці, левити по містах ваших, (бо не мають вони ні власної частки, ні спадщини поміж вас)[d]. 13 Пильнуйте, щоб не приносити жертв всеспалення де заманеться. 14 Але принось свої жертви всеспалення тільки в тому місці, яке обере Господь поміж колінами твоїми, і роби там усе, що я заповідаю тобі.
15 Та коли схочеш, можеш різати й їсти м’ясо в усіх містах твоїх стільки, скільки Господь Бог твій дає тобі. Нечисті й чисті люди можуть їсти так, ніби то лань або олень. 16 Тільки не їжте крові. Ви мусите виливати її на землю, мов ту воду.
17 Не їж у містах твоїх окремої десятини зерна свого, молодого вина або оливи, первістків великої худоби та овець, тобто всього того, що ти обіцяв віддати як добровільну пожертву й особливі дари. 18 Їж усе це тільки в храмі Господа Бога твого. Це для тебе, твоїх синів і дочок, твоїх слуг і служниць—левити мешкають у твоєму місті. Насолоджуйся в присутності Господа твого Бога всім тим, що нажив. 19 Пильнуй, щоб не забути про левита, поки живеш ти на землі своїй.
20 Коли Господь твій Бог поширить край твій, як пообіцяв Він тобі, скажеш: «Дозволь мені їсти м’ясо, бо ти схотів м’яса, то їж стільки м’яса, скільки хочеш». 21 Якщо храм Господній далеко від тебе, можеш зарізати щось із худоби й овець, яких Господь дав тобі, так, як я наказував тобі. Можеш їсти стільки, скільки хочеш, по містах твоїх. 22 Можеш їсти все це так само, як лань або оленя[e]. І чисті, й нечисті люди можуть їсти це. 23 Та пильнуй, щоб не їсти крові, бо життя—то кров, тож не їж життя з м’ясом. 24 Не їж її. Вилий її на землю, мов ту воду. 25 Не їж її, щоб усе було в тебе гаразд, і в дітей твоїх по тобі, бо мусиш робити те, що є правильним в очах Господа.
26 Однак візьми свої святі й обіцяні принесення й піди до того місця, яке Господь обрав. 27 Тоді принеси свої жертви, м’ясо й кров на вівтар Господа Бога твого. Кров жертв своїх вилий на вівтар Господа Бога твого, а м’ясо можеш їсти. 28 Старанно дотримуйся всіх цих заповідей, які я даю тобі сьогодні, щоб усе було гаразд у тебе й нащадків твоїх, бо ти чиниш так, як є добре в очах Господа Бога твого.
29 Коли Господь Бог твій винищить перед тобою народи, землі яких ти посядеш, коли виженеш їх і житимеш у землі їхній. 30 Стережися, щоб не впійматися в пастку, наслідуючи їх, після того, як їх вигублено перед тобою, і не питай про богів інших, і не кажи: «Як ці народи служили богам своїм? І я робитиму так само». 31 Не служи так Господу Богу своєму, бо вони чинили для богів своїх усілякий гріх, який Господь ненавидить. Бо вони навіть спалювали синів і дочок своїх у вогні для богів своїх. 32 Тож пильно виконуйте все, що я вам заповідаю. Нічого не додавайте до цього й не віднімайте нічого.
Лжепророки
13 Якщо пророк або сновида з’явиться між вами й пообіцяє вам якесь знамення або чудо, 2 і це знамення або чудо, що він пообіцяє, сповниться, і він скаже: «Ходімо за іншими богами, яких ви не знаєте, і служитимемо їм»,— 3 не покладайтеся на слова пророка того або сновиди. Бо Господь Бог ваш випробовує вас, щоб дізнатися, чи віддані ви Господу Богу вашому всім серцем своїм і всією душею. 4 Чиніть, як каже Господь Бог ваш, бійтеся Його. Дотримуйтесь заповідей Його й слухайте Його. Поклоняйтесь, будьте віддані Йому.
5 Того пророка або сновиду треба вбити, бо він закликав вас бунтувати проти Господа Бога вашого, Який вивів вас із землі Єгипетської, визволив з неволі. Той чоловік намагався відвернути тебе від життя, яким Господь Бог наказав тобі жити. Викорінюй зло з-поміж себе. 6 Якщо твій брат (чи син матері твоєї), твій син чи дочка, чи кохана дружина, чи найкращий душевний друг потай підмовляє тебе, кажучи: «Ходімо служитимемо іншим богам, яких ні ти, ні предки твої не знали, 7 деяким богам довколишніх народів, що поруч із тобою або далеко від тебе, з одного краю землі до другого»,— 8 не погоджуйся з людиною тією, не слухай її! Не жалій людину ту і не захищай її в суді. 9 Бо мусиш людину ту вбити. Будь першим, хто вб’є ту людину, а за тобою підуть усі інші. 10 Закидай її камінням на смерть, бо намагалась вона збити тебе з путі Господа Бога твого, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому неволі. 11 Тоді почує весь Ізраїль і злякається, й більше не коїтимуть вони такого зла серед тебе.
Міста, що мають бути зруйновані
12 Коли ти почуєш, як кажуть про одне з міст, що Господь Бог твій дає тобі, щоб жити в ньому: 13 «Лихі люди з’явилися між тебе, і збили з пантелику мешканців цього міста, кажучи: „Ходімо служитимемо іншим богам, яких ви не знаєте”,— 14 докладно з’ясуй це, вияви, що це правда, що ця нечестива справа вчинена поміж тебе, 15 і віддай мечу людей, що живуть у місті. Геть вигуби мечем його і всіх, хто в ньому, і всю його худобу. 16 Збери всі його коштовності на середину майдану і спали місто й усі коштовності його вогнем, як одну жертву всеспалення Господу Богу твоєму. Хай воно назавжди стане купою каміння й ніколи не буде відбудоване. 17 Нехай нічого з відданого Богу не прилипне до руки твоєї, щоб Господь більше не розлютився, щоб виказав тобі співчуття і був милосердним до тебе, і зробив народ численнішим, як Він і пообіцяв предкам твоїм. 18 Так буде, якщо послухаєшся ти Господа Бога твого і дотримуватимешся всіх його заповідей, які я даю тобі сьогодні, і робитимеш те, що правильне в очах Господа Бога твого».
Footnotes
- 11:2 силу Його й міць Буквально «Його простерту правицю». Згідно з гебрейською традицією, Бог порівнюється з дуже сильною людиною.
- 11:10 стопами своїми Вода для поливу подавалася в Єгипті за допомогою колеса, що приводилося в дію ногами.
- 11:30 ці гори… Йордану Ці гори розташовані поблизу сучасного міста Сихема.
- 12:12 бо не мають… поміж вас Левити не мали своєї частки землі, тож жили з десятини, яку ізраїльтяни приносили як пожертву.
- 12:22 лань або оленя Ланей та оленів ніколи не приносили в жертву.
Від Марка 12:1-27
Ukrainian Bible
12 І почав Він у притчах до них промовляти: Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.
2 А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб прийняти частину плоду з виноградника в тих винарів.
3 Та вони схопили його та й побили, і відіслали ні з чим.
4 І знову послав він до них раба іншого, та й того вони зранили в голову та зневажили.
5 Тоді вислав він іншого, і того вони вбили. І багатьох іще інших, набили одних, а одних повбивали.
6 І він мав ще одного, сина улюбленого. Наостанок послав і того він до них і сказав: Посоромляться сина мого!
7 А ті винарі міркували собі: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і нашою спадщина буде!
8 І вони схопили його та й убили, і викинули його за виноградник...
9 Отож, що пан виноградника зробить? Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградника іншим.
10 Чи ви не читали в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!
11 Від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших.
12 І шукали Його, щоб схопити, але побоялись народу. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю притчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.
13 І вони вислали деяких із фарисеїв та іродіянів до Нього, щоб зловити на слові Його.
14 Ті ж прийшли та й говорять Йому: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсім ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?
15 А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: Чого ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити.
16 І принесли вони. А Він каже до них: Чий це образ і напис? Ті ж Йому відказали: Кесарів.
17 Ісус тоді каже в відповідь їм: Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже! І дивувалися з Нього вони...
18 І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його та сказали:
19 Учителю, Мойсей написав нам: Як помре кому брат, і полишить дружину, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружину його, та й відновить насіння для брата свого.
20 Було сім братів. І перший взяв дружину й умер, не лишивши дітей.
21 Другий теж її взяв та й помер, і він не лишив дітей. Так само і третій.
22 І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.
23 А в воскресенні, як воскреснуть вони, то котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.
24 Ісус їм відказав: Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писання, ані Божої сили?
25 Бо як із мертвих воскреснуть, то не будуть женитись, ані заміж виходити, але будуть, немов Анголи ті на небі.
26 Щождо мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як при кущі сказав йому Бог, промовляючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів,
27 Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь дуже.
Read full chapter
От Марка 12:1-27
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Бог посилає Свого Сина
(Мт. 21:33-46; Лк. 20:9-19)
12 Ісус, навчаючи народ, розповів таку притчу: «Один чоловік посадив виноградник. Навколо нього поставив огорожу, викопав яму для давильні й звів башту. Потім здав виноградник в оренду та й поїхав собі мандрувати. 2 Як настала пора, він послав слугу до виноградарів, щоб одержати свою частку врожаю. 3 Але орендарі схопили його, побили й відіслали ні з чим. 4 Тоді господар послав іншого слугу, але виноградарі тому розбили голову й безсоромно з нього познущалися. 5 Господар послав третього, але цього орендарі вбили. Знову й знову він посилав слуг, а виноградарі кого з них били, а кого й убивали.
6 З ним лишився тільки улюблений син його. Тож зрештою господар послав сина свого, міркуючи: „Вони неодмінно поважатимуть сина мого!” 7 Але ж орендарі сказали одне одному: „Це спадкоємець! Давайте вб’ємо його, то й спадщина буде наша!” 8 Тож вони схопили сина господаря, викинули його з виноградника і вбили.
9 То що тепер власникові виноградника діяти з ними? Він піде та вб’є тих орендарів, а виноградник здасть в оренду іншим. 10 Хіба не читали ви у Святому Писанні:
„Той камінь, що будівельники відкинули,
став наріжним каменем.
11 Так Господь зробив,
та дивовижно це для нас”».(A)
12 Почувши цю притчу, головні священики й книжники зрозуміли, що Ісус говорить саме про них, та почали вигадувати, як би схопити Його, але побоялися народу. Тож вони залишили Ісуса та й пішли собі геть.
Цезареві—цезареве, а Богові—Боже
(Мт. 22:15-22; Лк. 20:20-26)
13 Згодом, юдейські лідери підіслали до Ісуса декого з фарисеїв та іродіанців, аби зловити Його на слові. 14 Ті підійшли до Ісуса й сказали: «Вчителю, ми знаємо, що Ти—чоловік чесний, і не зважаєш на те, хто і що про Тебе подумає, бо не дивишся на чин та звання людей. Ти правдиво наставляєш на шлях Божий. Тож скажи нам, чи справедливо сплачувати податки цезареві, чи ні? Мусимо ми платити їх, чи ні?»
15 Їхні підступні наміри були відомі Ісусові, тож Він на те відповів: «Навіщо ви перевіряєте Мене, аби зловити Мене на слові? Принесіть динар, щоб Я міг подивитися на нього». 16 Коли вони принесли динар, Ісус запитав: «Хто тут зображений й чиє ім’я викарбуване на монеті?» Вони відповіли: «Цезареве». 17 Тоді Ісус і каже: «Тож віддайте цезарю цезареве, а Богу—Боже». Почувши таку відповідь, вивідники були вражені.
Саддукеї намагаються зловити Ісуса на слові
(Мт. 22:23-33; Лк. 20:27-40)
18 Згодом, декілька саддукеїв (вони стверджують, буцімто ніякого воскресіння з мертвих не буде взагалі) прийшли до Ісуса й спитали Його: 19 «Вчителю, Мойсей заповів нам: „Якщо чоловік помре бездітний, то його брат мусить взяти шлюб з жінкою померлого і народити з нею дітей, аби продовжити рід свого брата”[a]. 20 От було собі семеро братів. Перший одружився і скоро помер, не залишивши дітей. 21 Тож другий брат узяв шлюб із тією жінкою та також помер бездітним. Те ж саме трапилося й з третім братом. 22 Усі семеро мали шлюб з тією жінкою, але всі вони померли, не залишивши дітей. Останньою померла жінка. 23 Отже, в майбутньому житті, після воскресіння з мертвих, чиєю дружиною вона буде, адже всі семеро мали шлюб з тією жінкою?»
24 Ісус відповів їм: «Звісно, причиною вашої помилки є те, що ви не знаєте ні Святого Писання, ані сили Божої. 25 Адже, коли люди повстануть із мертвих, вони не одружуватимуться, ані заміж виходитимуть. Вони будуть подібні до Ангелів Небесних. 26 А щодо воскресіння з мертвих, то хіба не читали ви в книзі Мойсеєвій, де йдеться про палаючий кущ?[b] Бог сказав Мойсеєві: „Я—Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова”(B). 27 Тобто Господь є Богом живих, а не мертвих. Тож усі вони—живі. Саме тому ви, саддукеї, глибоко помиляєтесь».
Read full chapterCopyright © 2007 by Bible League International