Плач Єремії 3
Ukrainian Bible
3 Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,
2 Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...
3 Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...
4 Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,
5 обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,
6 у темноті мене посадив, мов померлих давно...
7 Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...
8 І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...
9 Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...
10 Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!
11 Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!
12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,
13 пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...
14 Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...
15 Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...
16 І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,
17 і душа моя спокій згубила, забув я добро...
18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...
19 Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,
20 душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...
21 Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:
22 Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,
23 нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!
24 Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!
25 Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!
26 Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.
27 Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,
28 нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;
29 хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;
30 хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...
31 Бо Господь не навіки ж покине!
32 Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,
33 бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.
34 Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,
35 щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,
36 щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!
37 Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?
38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?
39 Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.
40 Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!
41 підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!
42 Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,
43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...
45 Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,
46 наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,
47 страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...
48 Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...
49 Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,
50 аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,
51 моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...
52 Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,
53 життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...
54 Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...
55 Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,
56 Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!
57 Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!
58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!
60 Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,
61 Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,
62 мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...
63 Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!
64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
65 Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!
66 Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!
耶利米哀歌 3
Chinese Contemporary Bible (Simplified)
刑罚、悔改和盼望
3 我在耶和华烈怒的杖下受尽痛苦。
2 祂把我赶进黑暗，
使我不见光明，
3 又屡屡攻击我，终日不断。
4 祂使我皮肉枯槁，
祂折断我的骨头。
5 祂使我四面受困，
尝尽痛苦艰辛。
6 祂使我住在幽暗中，
像久已死去的人。
7 祂围困我，使我无法逃脱，
祂给我戴上沉重的铜链。
8 即使我哀哭呼求，
祂也掩耳不听。
9 祂用凿好的石头阻挡我的去路，
使我的道路曲折难行。
10 祂像埋伏的巨熊，
又像伺机突袭的猛狮，
11 把我拖离大路，
将我撕成碎片，一片凄凉。
12 祂弯弓搭箭，把我当箭靶，
13 用箭袋中的箭射穿我的心脏。
14 我成了万人的笑柄，
他们终日唱歌讽刺我。
15 祂使我饱受苦楚，尝尽苦涩。
16 祂用石头打断我的牙齿，
把我践踏在尘土中。
17 我失去平安，
忘记了什么是快乐。
18 我说：“我精疲力竭，
对耶和华失去盼望。”
19 想起我的痛苦和漂泊流离，
就如苦艾和胆汁一样苦涩。
20 那情景萦绕心头，
使我心情沉重。
21 然而，我想起这事，
便有了盼望，
22 就是耶和华的慈爱永不终止，
祂的怜悯永无穷尽。
23 祂的慈爱和怜悯每天早晨都是新的，
祂的信实无比伟大！
24 我心里知道，
耶和华是我的产业，
我要仰望祂。
25 耶和华必赐福给那些等候和寻求祂的人，
26 因此，默然等候耶和华的拯救是美好的。
27 年轻时负轭受苦是有益的。
28 受耶和华管教时，
要默然独坐。
29 要谦卑，脸伏于地，
或许还有希望。
30 要任人打脸，甘心忍受凌辱。
31 因为主不会永远撇弃人。
32 主尽管使人忧伤，
祂依然怜悯人，
因为祂有无限的慈爱。
33 祂不愿使人忧伤、痛苦。
34 将囚犯踩在脚下，
35 在至高者面前冤枉他人，
36 审理案件时颠倒是非，
都是主所不容许的。
37 若非主许可，
谁的话可以兑现呢？
38 祸福岂不都出自至高者的口吗？
39 世人因自己的罪受罚，
又何必怨天尤人呢？
40 我们要省察自己的行为，
重新归向耶和华。
41 让我们举起双手，
诚心向天上的上帝祷告说：
42 “我们犯罪、背叛，
你没有赦免我们。
43 “你满怀愤怒地追赶我们，
毫不留情地杀戮我们。
44 你以密云遮盖自己，
以致祷告达不到你那里。
45 你使我们在列国中沦为废物、渣滓。
46 “我们的仇敌都幸灾乐祸。
47 我们充满恐惧，
面临陷阱、残害和毁灭。”
48 因同胞被毁灭，我泪流成河。
49 我的眼泪涌流不息，
50 直到耶和华从天上垂顾。
51 目睹城中妇女的遭遇，
我痛苦不已。
52 敌人无故地追捕我，
如同捕猎飞鸟。
53 他们把我推进坑里，
又用石头砸我。
54 水已经漫过我的头，
我想我要灭亡了。
55 耶和华啊，
我在深渊呼求你的名。
56 你曾垂听我的呼求，
求你现在不要掩耳不听我的祈祷。
57 我向你呼求的时候，
你曾走近我身旁，
安慰我说：“不用害怕！”
58 主啊，你为我申了冤，
救赎了我的性命。
59 耶和华啊，你已明察我的冤情，
求你为我主持公道。
60 你看见了他们怎样仇恨我、
谋害我。
61 你听见了他们怎样辱骂我、
谋害我。
62 他们整天诽谤我，图谋害我。
63 你看！他们或坐下或起来，
都唱歌讽刺我。
64 耶和华啊，
求你按照他们的所作所为报应他们！
65 求你使他们心里顽固，
好让你的咒诅落在他们身上！
66 求你发怒追赶他们，
从世上铲除他们！
耶利米哀歌 3
Chinese Contemporary Bible (Traditional)
刑罰、悔改和盼望
3 我在耶和華烈怒的杖下受盡痛苦。
2 祂把我趕進黑暗，
使我不見光明，
3 又屢屢攻擊我，終日不斷。
4 祂使我皮肉枯槁，
祂折斷我的骨頭。
5 祂使我四面受困，
嚐盡痛苦艱辛。
6 祂使我住在幽暗中，
像久已死去的人。
7 祂圍困我，使我無法逃脫，
祂給我戴上沉重的銅鏈。
8 即使我哀哭呼求，
祂也掩耳不聽。
9 祂用鑿好的石頭阻擋我的去路，
使我的道路曲折難行。
10 祂像埋伏的巨熊，
又像伺機突襲的猛獅，
11 把我拖離大路，
將我撕成碎片，一片淒涼。
12 祂彎弓搭箭，把我當箭靶，
13 用箭袋中的箭射穿我的心臟。
14 我成了萬人的笑柄，
他們終日唱歌諷刺我。
15 祂使我飽受苦楚，嚐盡苦澀。
16 祂用石頭打斷我的牙齒，
把我踐踏在塵土中。
17 我失去平安，
忘記了什麼是快樂。
18 我說：「我精疲力竭，
對耶和華失去盼望。」
19 想起我的痛苦和漂泊流離，
就如苦艾和膽汁一樣苦澀。
20 那情景縈繞心頭，
使我心情沉重。
21 然而，我想起這事，
便有了盼望，
22 就是耶和華的慈愛永不終止，
祂的憐憫永無窮盡。
23 祂的慈愛和憐憫每天早晨都是新的，
祂的信實無比偉大！
24 我心裡知道，
耶和華是我的產業，
我要仰望祂。
25 耶和華必賜福給那些等候和尋求祂的人，
26 因此，默然等候耶和華的拯救是美好的。
27 年輕時負軛受苦是有益的。
28 受耶和華管教時，
要默然獨坐。
29 要謙卑，臉伏於地，
或許還有希望。
30 要任人打臉，甘心忍受凌辱。
31 因為主不會永遠撇棄人。
32 主儘管使人憂傷，
祂依然憐憫人，
因為祂有無限的慈愛。
33 祂不願使人憂傷、痛苦。
34 將囚犯踩在腳下，
35 在至高者面前冤枉他人，
36 審理案件時顛倒是非，
都是主所不容許的。
37 若非主許可，
誰的話可以兌現呢？
38 禍福豈不都出自至高者的口嗎？
39 世人因自己的罪受罰，
又何必怨天尤人呢？
40 我們要省察自己的行為，
重新歸向耶和華。
41 讓我們舉起雙手，
誠心向天上的上帝禱告說：
42 「我們犯罪、背叛，
你沒有赦免我們。
43 「你滿懷憤怒地追趕我們，
毫不留情地殺戮我們。
44 你以密雲遮蓋自己，
以致禱告達不到你那裡。
45 你使我們在列國中淪為廢物、渣滓。
46 「我們的仇敵都幸災樂禍。
47 我們充滿恐懼，
面臨陷阱、殘害和毀滅。」
48 因同胞被毀滅，我淚流成河。
49 我的眼淚湧流不息，
50 直到耶和華從天上垂顧。
51 目睹城中婦女的遭遇，
我痛苦不已。
52 敵人無故地追捕我，
如同捕獵飛鳥。
53 他們把我推進坑裡，
又用石頭砸我。
54 水已經漫過我的頭，
我想我要滅亡了。
55 耶和華啊，
我在深淵呼求你的名。
56 你曾垂聽我的呼求，
求你現在不要掩耳不聽我的祈禱。
57 我向你呼求的時候，
你曾走近我身旁，
安慰我說：「不用害怕！」
58 主啊，你為我申了冤，
救贖了我的性命。
59 耶和華啊，你已明察我的冤情，
求你為我主持公道。
60 你看見了他們怎樣仇恨我、
謀害我。
61 你聽見了他們怎樣辱罵我、
謀害我。
62 他們整天誹謗我，圖謀害我。
63 你看！他們或坐下或起來，
都唱歌諷刺我。
64 耶和華啊，
求你按照他們的所作所為報應他們！
65 求你使他們心裡頑固，
好讓你的咒詛落在他們身上！
66 求你發怒追趕他們，
從世上剷除他們！
Плач Єремії 3
Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version
Страждання наші—за гріхи
3 Я чоловік, який зазнав страждань,
від палиці, що нею Він бив мене у гніві.
2 Він вів мене, іти примусив
у темряві, а не при світлі.
3 Заносить знову й знов
Свою правицю Він на мене.
4 Він моє тіло й шкіру виснажив,
Він потрощив кістки мої.
5 Він обложив мене
і оточив нуждою й тягарями.
6 По темних закутках мене сидіть примусив,
неначе тих, що вже давно померли.
7 Він мур побудував навколо мене,
щоб мені не вийти,
і в бронзові тяжкі кайдани взяв мене.
8 І навіть як кричу й благаю про спасіння,
Він не відповідає.
9 Дороги ті, якими йти хотів я,
Він камінням завалив.
Він викривив стежки мої.
10 Він, наче той ведмідь,
що ладен кинутись на мене,
Він, наче лев, що в засідці сидить.
11 На манівці Він заманив мене,
пошматував і безпорадного самого кинув.
12 Напнув Він лук Свій,
з мене ціль для стріл зробивши.
13 І стрілами з сагайдака Свого
мені Він вцілив просто в серце.
14 Весь мій народ сміється з мене,
вони про мене цілий день глузливі пісеньки співають.
15 Мене Він сповнив гіркотою,
полином покарання напоїв.
16 Він розкришив на гальку мої зуби,
у порох Він мене втоптав.
17 Я будь-яку надію на розраду втратив.
Забув я вже, що то таке добро.
18 Сказав собі: «Залишили мене
і міць моя, й на Господа надія».
19 Гірка отрута покарання—
пам’ять про приниження й бездомність.
20 Душа моя усі мої турботи пам’ятає,
душа моя в мені зігнулась долу.
21 Та серце пригадає все це знову,
і знов розбурхає надію.
22 Бо ласка Господа безмежна,
бо Його милосердя—невичерпне.
23 Вони оновлюються знов щоранку,
адже велика праведність Твоя.
24 Душа моя говорить: «Господь—мій Бог[a]»,
тому надію покладаю я на Нього.
25 Господь благий до тих, хто сподівається на Нього,
той до душі Йому, хто Його прагне.
26 Яке то благо сподіватись тихо
на Господа прихід!
27 То благо в юні дні ярмо носити.
28 Нехай на самоті сидить спокійно,
адже Господь наклав ярмо на нього.
29 Хай навіть упаде обличчям в порох,
бо, можливо, є іще надія.
30 Нехай щоку підставить він тому, хто вдарив,
хай сповна він зневагу прийме.
31 Бо не відштовхує Володар Мій назавжди.
32 Адже якщо Він і пошле страждання,
то змилосердиться,
такі величні прояви Його любові.
33 Бо Він не хоче завдавати болю
чи накликати страждання на людей.
34 Хіба Господь не бачить,
як розтоптують всіх в’язнів,
35 як зазнає несправедливості людина,
коли вона стоїть перед Всевишнім.
36 Коли ошукано когось,
чи ж не Господня воля то була?
37 Хто б міг пообіцяти і зробити те,
якби на те не була воля Всевишнього?
38 Хіба не все, і радість, і біда,
із уст Всевишнього завжди виходить?
39 Навіщо нарікати на покарання,
яких зазнав ти за гріхи свої?
40 Давайте вивчим, переглянем вчинки наші
й повернемось до Господа.
41 Серця давайте піднесемо наші
й до Бога на небесах піднімем руки.
42 Ми проти Господа повстали, непокірливі були,
і Ти нас не простив.
43 Ти оповив нас гнівом, переслідував,
немилосердно убивав нас.
44 Себе Ти в хмару огорнув,
щоб жодна із молитв не дійшла до Тебе.
45 Зробив Ти з нас сміття,
непотріб між народів.
46 Всі наші вороги пащекують на нас.
47 Зазнали ми і розпачу, і пастки,
спустошення й руїни.
48 Річками сльози ллються із моїх очей,
адже зруйновано дочку мого народу.
49 Я очі виплакав, опанувати себе я безсилий,
50 поки Господь з Небес не кине погляд
і не побачить все те.
51 Що очі бачать, то засмучує моє серце,
через усе, що сталося з дівчатами мого міста.
52 Ті, що були моїми ворогами безпідставно,
мене полюють, наче того птаха.
53 Вони все прагнуть мені віку вкоротити в ямі,
закидати мене камінням.
54 Вода піднялась вище голови моєї.
«Кінець мені»,—сказав я.
55 О Господи, я промовляв Твоє ім’я із ями.
56 Ти чув мої благання, не затуляй вуха,
почуй мій крик по допомогу,
моє волання про спасіння!
57 Прийшов Ти, коли я Тебе покликав,
сказав мені: «Не бійся».
58 Господи, ти бився й захистив мене,
повернувши мені життя моє!
59 О Господи, Ти зглянувся на кривду, що зазнав я,
благаю, мою справу розсуди в суді.
60 Ти бачив мстивість їхню,
і їхню змову проти мене!
61 Ти чув всі їхні докори,
і їхню змову проти мене!
62 Розмови ворогів і їхні наміри
спрямовано на мене цілий день.
63 Зверни увагу, хоч стоять або сидять вони,
глузливими піснями збиткуються із мене.
64 О Господи, Ти відплати їм за діла.
65 Боже, відплати прокляттям все,
що наробили вони,
не будь милосердним до них[b].
66 В Своєму гніві переслідуй їх,
і вигуби їх з-під небес Господніх.
Panaghoy 3
Ang Dating Biblia (1905)
3 Ako ang tao na nakakita ng pagdadalamhati sa pamalo ng iyong poot.
2 Ako'y kaniyang pinatnubayan at pinalakad sa kadiliman, at hindi sa liwanag.
3 Tunay na laban sa akin ay kaniyang iginagalaw ang kaniyang kamay na muli't muli buong araw.
4 Ang aking laman at aking balat ay pinatanda niya; kaniyang binali ang aking mga buto.
5 Ako'y kinalaban niya, at kinulong ako ng hirap at pagdaramdam.
6 Kaniyang pinatahan ako sa mga madilim na dako, gaya ng nangamatay nang malaon.
7 Kaniyang binakuran ako na anopa't ako'y hindi makalabas; kaniyang pinabigat ang aking tanikala.
8 Oo, pagka ako'y dumadaing, at humihinging tulong, kaniyang pinagsasarhan ang aking daing.
9 Kaniyang binakuran ang aking mga daan ng tinabas na bato, kaniyang iniliko ang aking mga landas.
10 Siya'y parang oso na nagaabang sa akin, parang leon sa mga kubling dako.
11 Kaniyang iniligaw ang aking mga lakad, at ako'y pinagwaraywaray niya; kaniyang ipinahamak ako;
12 Kaniyang iniakma ang kaniyang busog, at ginawa akong pinaka tanda sa pana.
13 Ang mga pana ng kaniyang lalagyan ng pana ay kaniyang isinasaksak sa aking mga bato ng katawan.
14 Ako'y naging kakutyaan sa aking buong bayan, at kanilang awit buong araw.
15 Kaniyang pinuspos ako ng kapanglawan, kaniyang sinuya ako ng ajenjo.
16 Kaniya namang biningot ang aking mga ngipin ng mga maliliit na grava; kaniyang tinabunan ako ng mga abo.
17 At iyong inilayo ang aking kaluluwa sa kapayapaan; ako'y nakalimot ng kaginhawahan.
18 At aking sinabi, Ang lakas ko'y nawala, at ang aking pagasa sa Panginoon.
19 Alalahanin mo ang aking pagdadalamhati at ang aking karalitaan, ang ajenjo at ng apdo.
20 Ang kaluluwa ko'y naaalaala pa nila, at napangumbaba sa loob ko.
21 Ito ang ginugunita ko sa aking pagiisip; kaya't may pagasa ako.
22 Sa mga kaawaan nga ng Panginoon ay hindi tayo nalipol, sapagka't ang kaniyang mga habag ay hindi nauubos.
23 Ang mga yao'y bago tuwing umaga, dakila ang inyong pagtatapat.
24 Ang Panginoon ay aking bahagi, sabi ng aking kaluluwa; kaya't ako'y aasa sa kaniya.
25 Ang Panginoon ay mabuti sa kanila na nangaghihintay sa kaniya, sa kaluluwa na humahanap sa kaniya.
26 Mabuti nga na ang tao ay umasa at maghintay na tahimik sa pagliligtas ng Panginoon.
27 Mabuti nga sa tao na magpasan ng pamatok sa kaniyang kabataan.
28 Maupo siyang magisa at tumahimik, sapagka't kaniyang iniatang sa kaniya.
29 Sumubsob siya sa alabok, kung gayo'y magkakaroon siya ng pagasa.
30 Ibigay niya ang kaniyang pisngi sa sumasakit sa kaniya; mapuspos siya ng kadustaan.
31 Sapagka't ang Panginoon ay hindi magtatakuwil magpakailan man.
32 Sapagka't bagaman siya'y nagpapapanglaw, gayon ma'y magpapakita siya ng habag ayon sa kasaganaan ng kaniyang mga kaawaan.
33 Sapagka't siya'y hindi kusang dumadalamhati, o nagpapapanglaw man sa mga anak ng mga tao.
34 Na yapakan sa ilalim ng paa ang lahat ng bihag sa lupa.
35 Na iliko ang matuwid ng tao sa harap ng mukha ng Kataastaasan,
36 Na iligaw ang tao sa kaniyang usap, hindi kinalulugdan ng Panginoon.
37 Sino siya na nagsasabi, at nangyayari, kung hindi iniuutos ng Panginoon?
38 Hindi baga sa bibig ng Kataastaasan nanggagaling ang masama't mabuti?
39 Bakit dumadaing ang taong may buhay, ang tao dahil sa parusa sa kaniyang mga kasalanan?
40 Ating usisain at suriin ang ating mga lakad, at manumbalik sa Panginoon.
41 Igawad natin ang ating puso sangpu ng ating mga kamay sa Dios sa langit.
42 Kami ay sumalangsang at nanghimagsik; ikaw ay hindi nagpatawad.
43 Tinakpan mo ang iyong sarili ng galit at hinabol mo kami; ikaw ay pumatay, ikaw ay hindi naawa.
44 Tinakpan mo ang iyong sarili ng alapaap, na anopa't hindi makadaan ang anomang panalangin.
45 Iyong ginawa kaming parang tapon at dumi sa gitna ng mga bayan.
46 Ibinukang maluwang ng lahat naming kaaway ang kanilang bibig laban sa amin.
47 Takot at ang hukay ay dumating sa amin, ang pagkasira at pagkagiba.
48 Ang mata ko'y dumadaloy ng mga ilog ng tubig, dahil sa pagkapahamak ng anak na babae ng aking bayan.
49 Ang mata ko'y dinadaluyan at hindi naglilikat, na walang pagitan.
50 Hanggang sa ang Panginoon ay tumungo, at tumingin mula sa langit.
51 Kinikilos ng aking mata ang aking kaluluwa, dahil sa lahat na anak na babae ng aking bayan.
52 Lubha nila akong hinahabol na parang ibon, na mga kaaway kong walang kadahilanan.
53 Kanilang pinaikli ang aking buhay sa bilangguan at hinagis ako ng bato.
54 Tubig ay nagsisihuho sa aking ulo; aking sinabi, Ako'y nahiwalay.
55 Ako'y tumawag sa iyong pangalan, Oh Panginoon, mula sa kababababaang hukay.
56 Iyong dininig ang aking tinig; huwag mong ikubli ang iyong pakinig sa aking hingal, sa aking daing.
57 Ikaw ay lumapit sa araw na ako'y tumawag sa iyo; iyong sinabi, Huwag kang matakot.
58 Oh Panginoon, iyong ipinagsanggalang ang mga usap ng aking kaluluwa; iyong tinubos ang aking buhay.
59 Oh Panginoon, iyong nakita ang aking pagkakamali; hatulan mo ang aking usap.
60 Iyong nakita ang lahat nilang panghihiganti, at ang lahat nilang pasiya laban sa akin.
61 Iyong narinig ang kanilang pagduwahagi, Oh Panginoon, at lahat nilang pasiya laban sa akin,
62 Ang mga labi ng nagsisibangon laban sa akin, at ang kanilang pasiya laban sa akin buong araw.
63 Masdan mo ang kanilang pagupo, at ang kanilang pagtayo; ako ang kanilang awit.
64 Ikaw ay magbibigay sa kanila ng kagantihan, Oh Panginoon, ayon sa gawa ng kanilang mga kamay.
65 Iyong papagmamatigasin ang kanilang puso, ang iyong sumpa sa kanila.
66 Iyong hahabulin sila sa galit, at iyong lilipulin sila mula sa silong ng langit ng Panginoon.
Chinese Contemporary Bible Copyright © 1979, 2005, 2007, 2011 by Biblica® Used by permission. All rights reserved worldwide.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International