⁴⁹ Я очі виплакав, опанувати себе я безсилий,
⁵⁰     поки Господь з Небес не кине погляд
    і не побачить все те.
⁵¹ Що очі бачать, то засмучує моє серце,
    через усе, що сталося з дівчатами мого міста.

⁵² Ті, що були моїми ворогами безпідставно,
    мене полюють, наче того птаха.
⁵³ Вони все прагнуть мені віку вкоротити в ямі,
    закидати мене камінням.
⁵⁴ Вода піднялась вище голови моєї.
    «Кінець мені»,—сказав я.
⁵⁵ О Господи, я промовляв Твоє ім’я із ями.
⁵⁶ Ти чув мої благання, не затуляй вуха,
    почуй мій крик по допомогу,
    моє волання про спасіння!
⁵⁷ Прийшов Ти, коли я Тебе покликав,
    сказав мені: «Не бійся».

⁵⁸ Господи, ти бився й захистив мене,
    повернувши мені життя моє!
⁵⁹ О Господи, Ти зглянувся на кривду, що зазнав я,
    благаю, мою справу розсуди в суді.
⁶⁰ Ти бачив мстивість їхню,
    і їхню змову проти мене!

⁶¹ Ти чув всі їхні докори,
    і їхню змову проти мене!
⁶² Розмови ворогів і їхні наміри
    спрямовано на мене цілий день.
⁶³ Зверни увагу, хоч стоять або сидять вони,
    глузливими піснями збиткуються із мене.

⁶⁴ О Господи, Ти відплати їм за діла.
⁶⁵ Боже, відплати прокляттям все,
    що наробили вони,
    не будь милосердним до них^[a].
⁶⁶ В Своєму гніві переслідуй їх,
    і вигуби їх з-під небес Господніх.