Add parallel Print Page Options

Проповідь на горі

(Лк. 6:20-23)

Коли Ісус побачив натовп, то зійшов на гору. Сівши на землю, Він почав навчати людей, та учні теж оточили Його:

«Благословенні вбогі духом[a],
    бо Царство Боже належить їм.
Благословенні засмучені,
    бо Бог утішить їх.
Благословенні смиренні,
    бо вони успадкують землю, обіцяну Господом[b].
Благословенні голодні та спраглі до праведності,
    бо Бог задовольнить їхню потребу.
Благословенні милосердні,
    бо вони зазнають милосердя від Бога.
Благословенні чисті серцем,
    бо вони побачать Бога.
Благословенні миротворці,
    бо вони будуть названі дітьми Божими.
10 Благословенні переслідувані за праведність,
    бо їм належить Царство Небесне.

11 Благословенні ви, коли вас скривджують і переслідують і облудно зводять наклепи на вас тому, що ви Мої послідовники. 12 Радійте й веселіться, бо на вас чекає велика нагорода на небесах! Так люди переслідували і всіх пророків, які жили до вас».

Сіль землі

(Мк. 9:50; 4:21; Лк. 14:34-35; 8:16)

13 «Ви—сіль землі, але коли сіль стає прісною і втрачає свій смак, як її знову солоною зробити? Вона стає ні на що непридатною. Хіба що викинути її геть, щоб топтали люди. 14 Ви—світло світу. Неможливо сховати міста, що стоїть на вершині гори. 15 Ніхто не ставить запалений світильник під перевернуту посудину, а на поставець, і він тоді світить усім у хаті. 16 Нехай світло ваше сяє людям, щоб вони бачили ваші добрі вчинки і прославляли Отця свого Небесного».

Ісус і Старий Заповіт

17 «Не думайте, що Я прийшов знищити вчення Закону Мойсея чи пророків. Я прийшов не знищити його, але виконати. 18 Істинно кажу вам, що скільки існуватимуть небо і земля, жодна рисочка хоч однієї з літер Закону не зникне, аж доки не здійсниться все. 19 Якщо хтось порушить хоча б одну з найменших заповідей і навчить людей цього, той стане найменшим у Царстві Божому. Якщо ж він підкориться й виконуватиме заповіді та вчитиме інших чинити так само, то стане великим у Царстві Небесному. 20 Кажу вам так, бо якщо ви не переважите законників та фарисеїв у виконанні того, чого вимагає Бог, то не ввійти вам до Царства Небесного».

Не гнівайтеся

21 «Ви чули, що сказано було нашим предкам: „Не вбивай”(A). Той, хто вб’є, відповість за це перед судом. 22 Але кажу Я вам: якщо хтось гнівається на ближнього свого—відповість перед судом. Якщо ж хто образить ближнього свого—відповість перед Верховним судом[c]. А якщо хто скаже: „Ти дурень”, буде горіти в пекельному вогні.

23-24 Якщо ти несеш дар до вівтаря і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе, залиш дар свій. Перш піди примирися з братом, а тоді повернися й поклади на вівтар дарунок свій.

25 Примирися зі своїм недругом, доки ти з ним ідеш до суду, інакше він віддасть тебе до рук судді, а той—сторожі, щоб кинути тебе до в’язниці. 26 Істинно кажу: не вийти тобі звідти, доки не сплатиш усе, що заборгував до останнього грошу».

Повчання Ісуса про перелюб

27 «Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу”(B). 28 Та кажу Я вам, що кожен, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці. 29 Якщо праве око примушує тебе на гріх, вирви його та кинь геть, бо ліпше позбутися однієї частини тіла, ніж усе тіло кинути до пекла. 30 І якщо правиця веде тебе до гріха, одрубай її та кинь геть, бо ліпше позбутися однієї частини тіла, ніж усе тіло загубити у пеклі».

Повчання Ісуса про розлучення

(Мт. 19:9; Мк. 10:11-12; Лк. 16:18)

31 «І сказано: „Той, хто бере розлучення з жінкою своєю, має дати їй розвідного листа”(C). 32 Та кажу Я вам, що існує тільки єдина підстава для чоловіка розлучитися зі своєю дружиною: через її розпусту. Той, хто одружується з тією розлученою, сам грішить перелюбом».

Повчання Ісуса про клятву

33 «Ви чули також, що було наказано нашим предкам: „Не порушуй клятву, а дотримуйся клятви, даної Господу”[d]. 34 Та кажу Я вам: не кляніться взагалі: ні небом, бо це—престол Божий, 35 ні Землею, бо це—підніжжя стіп Божих. Також, не кляніться ні Єрусалимом, бо це—місто великого Царя, 36 ні головою своєю, бо не зможете ви зробити жодної волосини ні білою, ані чорною. 37 Якщо ви хочете сказати: „Так”, то й кажіть: „Так”. Якщо ж: „Ні”, то й кажіть: „Ні”. Все, що поза цим—від лукавого».

Не чиніть опір злу

(Лк. 6:29-30)

38 «Ви чули, що сказано: „Око за око, зуб за зуб”(D). 39 Та кажу Я вам: Не чиніть опір злому чоловікові. Якщо хтось вдарить вас по правій щоці, то підставте йому і ліву. 40 Якщо хто схоче судитися з вами й забере вашу сорочку, то віддайте йому й плащ. 41 Якщо римський солдат примушуватиме[e] вас пройти з ним один кілометр, йдіть з ним два. 42 Коли хтось у вас просить, то дайте йому, а хто хоче позичити, не відмовляйте».

Любіть ворогів ваших

(Лк. 6:27-28, 32-36)

43 «Ви чули, що сказано: „Люби ближнього свого і ненавидь ворога”(E). 44-45 Та кажу Я вам: „Любіть ворогів своїх, моліться за тих, хто переслідує вас, щоб ви могли стати дітьми вашого Отця Небесного. Він примушує сонце сходити для злих і добрих й посилає дощ на праведних і неправедних.

46 Бо якщо ви любите лише тих, хто любить вас, то яку винагороду ви матимете? Чи не так чинять збирачі податків? 47 Якщо ви вітаєте лише братів своїх, то що особливого в цьому? Чи не так чинять погани?[f] 48 Тому будьте досконалими, такими, як Отець ваш Небесний”».

Footnotes

  1. 5:3 вбогі духом Або «ті, хто визнає, що вони вбогі духом».
  2. 5:5 землю… Господом Можливо, що тут, йде мова про «духовну землю, обіцяну Господом», але це також може означати «земля, яка належатиме їм». Див.: Пс. 37:11.
  3. 5:22 Верховним судом Або «Синедріоном». Синедріоном називався Верховний суд Юдеї.
  4. 5:33 Див.: Лев. 19:12; Числ. 30:2; Повт. Закону 23:21.
  5. 5:41 римський… примушуватиме Солдати мали право примусити людей допомагати їм.
  6. 5:47 погани Люди, котрі не були євреями. Ті, хто не поклонявся істинному Господу.